- •Вступ 6 зм 1. Електричні властивості напівпровідників 9
- •Зм 2. Напівпровідникові прилади 26
- •Зм 3. Електронні пристрої 79
- •Зм 4. Електронні елементи мікропроцесорної техніки 164
- •Зм 1. Електричні властивості напівпровідників
- •1.1. Основи зонної теорії твердого тіла.
- •1.2. Електропровідність напівпровідників.
- •1.2.1. Власна електропровідність напівпровідників
- •1.2.2. Домішкова електропровідність напівпровідників
- •1 .2.3. Ефекти, що пов’язані з електропровідністю напівпровідників
- •1.3. Властивості електронно-діркового переходу.
- •1.3.1. Формування електронно-діркового переходу.
- •1.3.2. Властивості n-p переходу при підключенні зовнішньої напруги
- •1.3.3. Тунельний ефект
- •1.4. Питання для самоперевірки.
- •Зм 2. Напівпровідникові прилади
- •2.1. Напівпровідникові діоди1
- •2.1.1. Випрямляючі діоди
- •2.1.2. Стабілітрони і схеми стабілізації напруги.
- •2.1.3. Варикапи
- •2.1.4. Тунельні діоди
- •2.1.5. Інші види діодів
- •2.2. Біполярні транзистори і їх використання в електронних пристроях
- •2.2.1. Устрій та принцип роботи біполярного транзистора.
- •2.2.2. Режими роботи біполярного транзистора.
- •2.2.3. Схеми включення транзисторів.
- •2.2.4. Вольт-амперні характеристики біполярних транзисторів та режими роботи (на прикладі n-p-n транзисторів).
- •2.2.5. Транзистор як активний чотирьохполюсник.
- •2.3. Уніполярні транзистори.
- •2.4. Тиристори
- •2.5. Питання для самоперевірки.
- •Зм 3. Електронні пристрої
- •3.1. Випрямлячі змінного струму.
- •3.2. Підсилювачі електричних сигналів.
- •3.2.1. Загальна інформація.
- •3.2.2. Характеристики підсилювачів
- •3.2.3. Зворотний зв’язок в підсилювачах.
- •3.2.4. Схеми підсилювальних каскадів на біполярних транзисторах.
- •3.2.5. Особливості роботи схеми попередніх каскадів підсилювача.
- •3.2.6. Режими роботи підсилюючих елементів.
- •3.2.7. Особливості роботи схеми кінцевого каскаду підсилювача.
- •3.2.8. Складені транзистори.
- •3.2.9. Спеціальні види підсилювачів.
- •3.3. Транзисторні генератори електричних сигналів.
- •3.3.1. Генератори синусоїдальних коливань.
- •3.3.2. Генератори імпульсів складної форми.
- •3.3.2.1. Параметри імпульсів прямокутної форми.
- •3.3.2.2. Мультивібратори.
- •3.3.2.3. Очікуючий мультивібратор або одновібратор.
- •3.3.2.4. Блокінг-генератори.
- •3.3.2.5. Генератори пилкоподібної напруги (гпн).
- •3.3.3. Генератори сигналів на операційних підсилювачах1.
- •3.4. Питання для самоперевірки.
- •Зм 4. Електронні елементи мікропроцесорної техніки
- •4.1. Уявлення про мікропроцесорну техніку, мікропроцесорні засоби і мікропроцесорні системи.
- •4.2. Структура мікропроцесорної системи.
- •4.2.1. Загальне уявлення про мікропроцесорну систему.
- •4.2.2. Мікропроцесорні засоби в системах керування
- •4.3. Елементи математичного апарату цифрової техніки.
- •4.3.1. Системи числення.
- •4.3.2. Фізичне уявлення інформації в мп-системі.
- •4.3.3. Форми представлення чисел.
- •4.3.4. Кодування чисел в мп-системах
- •4.3.5. Поняття булевої змінної та булевої функції
- •4.3.6. Операції та закони булевої алгебри.
- •4.3.7. Функціонально повні системи булевих функцій.
- •4.3.8. Мінімізація булевих функцій.
- •4.4. Цифрові схеми та цифрові автомати.
- •4.4.1. Елементи ртл.
- •4.4.2. Елементи дтл.
- •4.4.3. Елементи ттл.
- •4.4.4. Елементи езл.
- •4.4.5. Інтегральні схеми на моп–транзисторах.
- •4.5. Комбінаційні цифрові пристрої.
- •4.5.1 Дешифратор.
- •4.5.2. Перетворювачі кодів і шифратори.
- •4.5.3. Мультиплексори і демультиплексори.
- •4.5.4. Напівсуматор і суматор.
- •4.6. Послідовнісні пристрої.
- •4.6.1. Тригери.
- •4.6.1.1. Синхронний однотактний rs–тригер.
- •4.6.1.2. Синхронний двотактний rs–тригер.
- •4.6.2. Регістри.
- •4.6.2.1. Прийом і передача інформації в регістрах.
- •4.6.2.2. Схемна реалізація зсуваючого регістру
- •4.6.2.3. Реалізація порозрядних операцій в регістрах.
- •4.6.3. Лічильники.
- •4.6.3.1. Загальне уявлення і класифікація.
- •4.6.3.2. Лічильник з безпосередніми зв’язками з послідовним переносом.
- •4.6.3.3. Лічильник з паралельним переносом.
- •4.6.3.4. Реверсивний лічильник з послідовним переносом.
- •4.6.4. Накопичуючі суматори.
- •4.6.4.1. Однорозрядний накопичуючий суматор.
- •4.6.4.2. Багаторозрядні суматори
- •4.6.5. Електронні елементи пам’яті.
- •4.6.6. Перетворювачі сигналів.
- •4.7. Питання для самоперевірки.
- •Додаток
- •Префікси для кратних одиниць
- •Список рекомендованої літератури
3.3.2.2. Мультивібратори.
Оскільки прямокутні імпульси мають широкий частотний спектр, тобто містять безліч гармонічних складових різних частот, генератори подібних коливань називають мультивібраторами (мульти – багато, вібратор – джерело коливань).
Мультивібратором є двокаскадний резистивний підсилювач із перехресними додатними зворотними зв’язками між каскадами: вихід одного каскаду з’єднаний із входом іншого і навпаки. При певних параметрах елементів схеми в ній виконуються умови самозбудження одночасно для багатьох частот, і вона працює як генератор. Мультивібратор, в обох плечах (каскадах) якого використані однакові елементи, називається симетричним.
Типова схема транзисторного мультивібратора наведена на рис. 3.73-а.
Схема не може знаходитись в стійкому стані, оскільки, якщо з будь-яких випадкових причин колекторний струм транзистора, наприклад, VT1 збільшився, то від’ємна напруга на його колекторі враз швидко зменшиться. Через конденсатор С1 додатний перепад напруги подається на базу транзистора VT2, що призведе до зменшення колекторного струму цього транзистора. Від’ємний перепад напруги із колектора транзистора VT2 передається через конденсатор С2 на базу транзистора VT1, колекторний струм якого ще більше посилиться. Процес розвивається лавиноподібно, доки транзистор VT2 не виявиться закритим. При цьому струм транзистора VT1 зросте настільки, що падіння напруги на резисторі RК1 дорівнюватиме напрузі живлення UК і подальше збільшення колекторного струму вже стає неможливим (режим насичення).
Після закінчення лавиноподібного процесу продовжується розряд конденсатора С1 по колу: права обкладинка С1, RБ2, UК, відкритий транзистор VT1, ліва обкладинка С1. На резисторі RБ2 виділяється напруга, що перевищує напругу живлення UК і прикладена «мінусом» до емітера, а «плюсом» до бази транзистора VT2. Ця напруга утримує транзистор VT2 в закритому стані. Одночасно заряджається конденсатор С2 по колу: +UК, ділянка емітер–база транзистора VT1, конденсатор С2, резистор RК2, –UК. На ділянці емітер–база транзистора VT1 виділяється напруга, прикладена «плюсом» до емітера і «мінусом» до бази цього транзистора, яка у міру зменшення зарядного струму конденсатора С2 зменшується.
а) б)
Рис. 3.73.
Оскільки в колі розряду конденсатора С1 є джерело напруги UК, після закінчення розряду повинен був би відбутися перезаряд конденсатора протилежною полярністю («плюсом» до лівою і «мінусом» до правої обкладинки). Однак цього не відбувається тому, що у міру експоненціального зменшення розрядного струму зменшується і додатна напруга на базі транзистора VT2, і в момент, коли конденсатор розрядиться, напруга на базі транзистора VT2 стане рівною нулю і з’явиться колекторний струм. При цьому від’ємна напруга на колекторі VT2 зменшиться і цей додатний перепад напруги через конденсатор С2 передається на базу VT1. Колекторний струм VT1 зменшиться і розвинеться лавиноподібний процес, в результаті якого VT1 закриється, а VT2 перейде в режим насичення. Таким чином, станеться перекидання схеми. Такий її стан буде утримуватись, доки в результаті розряду С2 знову не відкриється VT1 і т.д. Так відбуватиметься неперервна генерація імпульсів.
Графіки напруг на колекторах транзисторів UК1 і UК2 мають форму імпульсів, близьку до прямокутної (рис. 73-б); висота імпульсів приблизно дорівнює напрузі джерела живлення UК. Округлення фронтів вихідних імпульсів пояснюється падінням напруги за рахунок струму зарядки конденсаторів.
Частота коливань мультивібратора залежить від постійної часу кола розряду базового конденсатора τр = CRБ. Час розряду конденсатора від напруги UК до нуля в колі перезаряду складає 0,7τр. Тому період коливань несиметричного мультивібратора
Т = Т1 + Т2 = 0,7(С1 RБ2 + С2 RБ1),
а симетричного
Т = 1,4 С RБ.
Регулювання тривалості імпульсів досягається плавною або ступінчастою зміною значень RБ або С, тобто постійною часу розряду. Частота коливань мультивібратора може бути приблизно підрахована за формулою F = 1/Т.
В режимі синхронізації на автоколивальний мультивібратор подається зовнішня синхронізуюча напруга. При цьому мультивібратор буде переходити із одного стану в інший не під впливом власних параметрів, а під впливом зовнішньої синхронізуючої напруги. Для стійкої синхронізації період повторень імпульсів повинен бути дещо менший періоду власних коливань. Синхронізація необхідна для узгодження одночасної роботи кількох імпульсних пристроїв, для ділення частоти сигналів і т.д.