- •Вступ 6 зм 1. Електричні властивості напівпровідників 9
- •Зм 2. Напівпровідникові прилади 26
- •Зм 3. Електронні пристрої 79
- •Зм 4. Електронні елементи мікропроцесорної техніки 164
- •Зм 1. Електричні властивості напівпровідників
- •1.1. Основи зонної теорії твердого тіла.
- •1.2. Електропровідність напівпровідників.
- •1.2.1. Власна електропровідність напівпровідників
- •1.2.2. Домішкова електропровідність напівпровідників
- •1 .2.3. Ефекти, що пов’язані з електропровідністю напівпровідників
- •1.3. Властивості електронно-діркового переходу.
- •1.3.1. Формування електронно-діркового переходу.
- •1.3.2. Властивості n-p переходу при підключенні зовнішньої напруги
- •1.3.3. Тунельний ефект
- •1.4. Питання для самоперевірки.
- •Зм 2. Напівпровідникові прилади
- •2.1. Напівпровідникові діоди1
- •2.1.1. Випрямляючі діоди
- •2.1.2. Стабілітрони і схеми стабілізації напруги.
- •2.1.3. Варикапи
- •2.1.4. Тунельні діоди
- •2.1.5. Інші види діодів
- •2.2. Біполярні транзистори і їх використання в електронних пристроях
- •2.2.1. Устрій та принцип роботи біполярного транзистора.
- •2.2.2. Режими роботи біполярного транзистора.
- •2.2.3. Схеми включення транзисторів.
- •2.2.4. Вольт-амперні характеристики біполярних транзисторів та режими роботи (на прикладі n-p-n транзисторів).
- •2.2.5. Транзистор як активний чотирьохполюсник.
- •2.3. Уніполярні транзистори.
- •2.4. Тиристори
- •2.5. Питання для самоперевірки.
- •Зм 3. Електронні пристрої
- •3.1. Випрямлячі змінного струму.
- •3.2. Підсилювачі електричних сигналів.
- •3.2.1. Загальна інформація.
- •3.2.2. Характеристики підсилювачів
- •3.2.3. Зворотний зв’язок в підсилювачах.
- •3.2.4. Схеми підсилювальних каскадів на біполярних транзисторах.
- •3.2.5. Особливості роботи схеми попередніх каскадів підсилювача.
- •3.2.6. Режими роботи підсилюючих елементів.
- •3.2.7. Особливості роботи схеми кінцевого каскаду підсилювача.
- •3.2.8. Складені транзистори.
- •3.2.9. Спеціальні види підсилювачів.
- •3.3. Транзисторні генератори електричних сигналів.
- •3.3.1. Генератори синусоїдальних коливань.
- •3.3.2. Генератори імпульсів складної форми.
- •3.3.2.1. Параметри імпульсів прямокутної форми.
- •3.3.2.2. Мультивібратори.
- •3.3.2.3. Очікуючий мультивібратор або одновібратор.
- •3.3.2.4. Блокінг-генератори.
- •3.3.2.5. Генератори пилкоподібної напруги (гпн).
- •3.3.3. Генератори сигналів на операційних підсилювачах1.
- •3.4. Питання для самоперевірки.
- •Зм 4. Електронні елементи мікропроцесорної техніки
- •4.1. Уявлення про мікропроцесорну техніку, мікропроцесорні засоби і мікропроцесорні системи.
- •4.2. Структура мікропроцесорної системи.
- •4.2.1. Загальне уявлення про мікропроцесорну систему.
- •4.2.2. Мікропроцесорні засоби в системах керування
- •4.3. Елементи математичного апарату цифрової техніки.
- •4.3.1. Системи числення.
- •4.3.2. Фізичне уявлення інформації в мп-системі.
- •4.3.3. Форми представлення чисел.
- •4.3.4. Кодування чисел в мп-системах
- •4.3.5. Поняття булевої змінної та булевої функції
- •4.3.6. Операції та закони булевої алгебри.
- •4.3.7. Функціонально повні системи булевих функцій.
- •4.3.8. Мінімізація булевих функцій.
- •4.4. Цифрові схеми та цифрові автомати.
- •4.4.1. Елементи ртл.
- •4.4.2. Елементи дтл.
- •4.4.3. Елементи ттл.
- •4.4.4. Елементи езл.
- •4.4.5. Інтегральні схеми на моп–транзисторах.
- •4.5. Комбінаційні цифрові пристрої.
- •4.5.1 Дешифратор.
- •4.5.2. Перетворювачі кодів і шифратори.
- •4.5.3. Мультиплексори і демультиплексори.
- •4.5.4. Напівсуматор і суматор.
- •4.6. Послідовнісні пристрої.
- •4.6.1. Тригери.
- •4.6.1.1. Синхронний однотактний rs–тригер.
- •4.6.1.2. Синхронний двотактний rs–тригер.
- •4.6.2. Регістри.
- •4.6.2.1. Прийом і передача інформації в регістрах.
- •4.6.2.2. Схемна реалізація зсуваючого регістру
- •4.6.2.3. Реалізація порозрядних операцій в регістрах.
- •4.6.3. Лічильники.
- •4.6.3.1. Загальне уявлення і класифікація.
- •4.6.3.2. Лічильник з безпосередніми зв’язками з послідовним переносом.
- •4.6.3.3. Лічильник з паралельним переносом.
- •4.6.3.4. Реверсивний лічильник з послідовним переносом.
- •4.6.4. Накопичуючі суматори.
- •4.6.4.1. Однорозрядний накопичуючий суматор.
- •4.6.4.2. Багаторозрядні суматори
- •4.6.5. Електронні елементи пам’яті.
- •4.6.6. Перетворювачі сигналів.
- •4.7. Питання для самоперевірки.
- •Додаток
- •Префікси для кратних одиниць
- •Список рекомендованої літератури
2.1.3. Варикапи
Варикапами називають напівпровідникові діоди, у яких використовується бар’єрна ємність закритого n-p переходу. Ця ємність залежить від величини прикладеної до діода зворотної напруги.
При відсутності зовнішньої напруги між р- і n-областями існує контактна різниця потенціалів (потенціальний бар’єр Eбар = U0, див. ч. 2, п. 1.3.1) і внутрішнє електричне поле. Якщо до діода прикласти зворотну напругу, то висота потенціального бар’єра між р- і n-областями зросте на величину прикладеної напруги, зросте і напруженість електричного поля в n-p переході. Зовнішня зворотна напруга виштовхує електрони глибше всередину n-області, а дірки – всередину р-області. У результаті відбувається розширення області n-p переходу тим більше, чим вища зворотна напруга.
Величина бар’єрної ємності діода C може бути визначена з формули
,
де ε – відносна діелектрична проникність напівпровідника; S – площа, n-p переходу; d – ширина n-p переходу.
Наведена формула аналогічна формулі визначення ємності плаского конденсатора. Однак, у звичайному конденсаторі відстань між його пластинами, а отже, і його ємність не залежать від напруги, прикладеної до конденсатора. Ширина ж n-p переходу залежить від величини прикладеної до нього напруги, отже і бар’єрна ємність залежить від напруги: при зростанні закриваючої напруги ширина р-п переходу збільшується, а його бар’єрна ємність меншає.
Отже, зміна зворотної напруги, прикладеної до n-p переходу, призводить до зміни бар’єрної ємності між р- і n-областями.
О сновною характеристикою варикапа є залежність його ємності від величини зворотної напруги (вольт-фарадна характеристика). Типова характеристика Сб = f(Uзв) показана на рис. 2.10.
В залежності від призначення величина номінальної ємності варикапів може бути в межах від кількох пікофарад до сотень пікофарад. Залежність ємності варикапа від прикладеної напруги визначається технологією виготовлення р-п переходу.
Параметри варикапів:
Номінальна ємність Сном – ємність між виводами варикапа при номінальній напрузі зміщення.
Максимальна ємність Смах – ємність варикапа при заданій напрузі зміщення.
Мінімальна ємність Сmin – ємність варикапа при заданій максимальній напрузі зміщення.
Коефіцієнт перекриття КС – відношення максимальної ємності діода до мінімальної.
Добротність Q – відношення реактивного опору варикапа до повного опору втрат, виміряного на номінальній частоті при температурі 20°С.
Максимально допустима напруга Umах – максимальне миттєве значення змінної напруги, що забезпечує задану надійність при тривалій роботі.
Температурний коефіцієнт ємності (ТКЄ) – відношення відносної зміни ємності при заданій напрузі до зміни абсолютної температури навколишнього середовища, що її викликала.
Максимально допустима потужність Рмах – максимальне значення потужності, що розсіюється на варикапі, при якому забезпечується задана надійність при тривалій роботі.
Основне застосування варикапа – електронна настройка коливальних контурів. На рис. 2.11-а наведена схема включення варикапа в коливальний контур. Контур утворений індуктивністю L і ємністю варикапа Св. Розділовий конденсатор Ср запобігає закорочування варикапа по постійному струму індуктивністю L. Ємність конденсатора Ср повинна бути в кілька десятків разів більшою за ємність варикапа.
а) б)
Рис. 2.11.
Керуюча постійна напруги U подається на варикап з потенціометра R2 через високоомний резистор R1. Перенастройка контуру здійснюється переміщенням движка потенціометра R2. Наведена схема має певний недолік – напруга високої частоти, що утворюється в контурі впливає на варикап, змінюючи його ємність. Це призводить до розстроювання контуру. Включення варикапів по схемі, наведеній на рис. 2.11-б, дозволяє значно зменшити розстроювання контуру при дії змінної напруги. Тут варикапи включені по високій частоті послідовно назустріч один одному. Тому при будь-якій зміні напруги на контурі ємність одного варикапа збільшується, а іншого меншає, отже загальна ємність в контурі залишається незмінною По постійній керуючій напрузі варикапи включені паралельно.