- •Вступ 6 зм 1. Електричні властивості напівпровідників 9
- •Зм 2. Напівпровідникові прилади 26
- •Зм 3. Електронні пристрої 79
- •Зм 4. Електронні елементи мікропроцесорної техніки 164
- •Зм 1. Електричні властивості напівпровідників
- •1.1. Основи зонної теорії твердого тіла.
- •1.2. Електропровідність напівпровідників.
- •1.2.1. Власна електропровідність напівпровідників
- •1.2.2. Домішкова електропровідність напівпровідників
- •1 .2.3. Ефекти, що пов’язані з електропровідністю напівпровідників
- •1.3. Властивості електронно-діркового переходу.
- •1.3.1. Формування електронно-діркового переходу.
- •1.3.2. Властивості n-p переходу при підключенні зовнішньої напруги
- •1.3.3. Тунельний ефект
- •1.4. Питання для самоперевірки.
- •Зм 2. Напівпровідникові прилади
- •2.1. Напівпровідникові діоди1
- •2.1.1. Випрямляючі діоди
- •2.1.2. Стабілітрони і схеми стабілізації напруги.
- •2.1.3. Варикапи
- •2.1.4. Тунельні діоди
- •2.1.5. Інші види діодів
- •2.2. Біполярні транзистори і їх використання в електронних пристроях
- •2.2.1. Устрій та принцип роботи біполярного транзистора.
- •2.2.2. Режими роботи біполярного транзистора.
- •2.2.3. Схеми включення транзисторів.
- •2.2.4. Вольт-амперні характеристики біполярних транзисторів та режими роботи (на прикладі n-p-n транзисторів).
- •2.2.5. Транзистор як активний чотирьохполюсник.
- •2.3. Уніполярні транзистори.
- •2.4. Тиристори
- •2.5. Питання для самоперевірки.
- •Зм 3. Електронні пристрої
- •3.1. Випрямлячі змінного струму.
- •3.2. Підсилювачі електричних сигналів.
- •3.2.1. Загальна інформація.
- •3.2.2. Характеристики підсилювачів
- •3.2.3. Зворотний зв’язок в підсилювачах.
- •3.2.4. Схеми підсилювальних каскадів на біполярних транзисторах.
- •3.2.5. Особливості роботи схеми попередніх каскадів підсилювача.
- •3.2.6. Режими роботи підсилюючих елементів.
- •3.2.7. Особливості роботи схеми кінцевого каскаду підсилювача.
- •3.2.8. Складені транзистори.
- •3.2.9. Спеціальні види підсилювачів.
- •3.3. Транзисторні генератори електричних сигналів.
- •3.3.1. Генератори синусоїдальних коливань.
- •3.3.2. Генератори імпульсів складної форми.
- •3.3.2.1. Параметри імпульсів прямокутної форми.
- •3.3.2.2. Мультивібратори.
- •3.3.2.3. Очікуючий мультивібратор або одновібратор.
- •3.3.2.4. Блокінг-генератори.
- •3.3.2.5. Генератори пилкоподібної напруги (гпн).
- •3.3.3. Генератори сигналів на операційних підсилювачах1.
- •3.4. Питання для самоперевірки.
- •Зм 4. Електронні елементи мікропроцесорної техніки
- •4.1. Уявлення про мікропроцесорну техніку, мікропроцесорні засоби і мікропроцесорні системи.
- •4.2. Структура мікропроцесорної системи.
- •4.2.1. Загальне уявлення про мікропроцесорну систему.
- •4.2.2. Мікропроцесорні засоби в системах керування
- •4.3. Елементи математичного апарату цифрової техніки.
- •4.3.1. Системи числення.
- •4.3.2. Фізичне уявлення інформації в мп-системі.
- •4.3.3. Форми представлення чисел.
- •4.3.4. Кодування чисел в мп-системах
- •4.3.5. Поняття булевої змінної та булевої функції
- •4.3.6. Операції та закони булевої алгебри.
- •4.3.7. Функціонально повні системи булевих функцій.
- •4.3.8. Мінімізація булевих функцій.
- •4.4. Цифрові схеми та цифрові автомати.
- •4.4.1. Елементи ртл.
- •4.4.2. Елементи дтл.
- •4.4.3. Елементи ттл.
- •4.4.4. Елементи езл.
- •4.4.5. Інтегральні схеми на моп–транзисторах.
- •4.5. Комбінаційні цифрові пристрої.
- •4.5.1 Дешифратор.
- •4.5.2. Перетворювачі кодів і шифратори.
- •4.5.3. Мультиплексори і демультиплексори.
- •4.5.4. Напівсуматор і суматор.
- •4.6. Послідовнісні пристрої.
- •4.6.1. Тригери.
- •4.6.1.1. Синхронний однотактний rs–тригер.
- •4.6.1.2. Синхронний двотактний rs–тригер.
- •4.6.2. Регістри.
- •4.6.2.1. Прийом і передача інформації в регістрах.
- •4.6.2.2. Схемна реалізація зсуваючого регістру
- •4.6.2.3. Реалізація порозрядних операцій в регістрах.
- •4.6.3. Лічильники.
- •4.6.3.1. Загальне уявлення і класифікація.
- •4.6.3.2. Лічильник з безпосередніми зв’язками з послідовним переносом.
- •4.6.3.3. Лічильник з паралельним переносом.
- •4.6.3.4. Реверсивний лічильник з послідовним переносом.
- •4.6.4. Накопичуючі суматори.
- •4.6.4.1. Однорозрядний накопичуючий суматор.
- •4.6.4.2. Багаторозрядні суматори
- •4.6.5. Електронні елементи пам’яті.
- •4.6.6. Перетворювачі сигналів.
- •4.7. Питання для самоперевірки.
- •Додаток
- •Префікси для кратних одиниць
- •Список рекомендованої літератури
4.6.3. Лічильники.
4.6.3.1. Загальне уявлення і класифікація.
Лічильник уявляє собою послідовнісний пристрій (цифровий автомат), призначений для підрахунку числа сигналів, які надходять на його вхід, і фіксації цього числа у вигляді коду, що зберігається в тригерах лічильника. Кількість розрядів лічильника, а відповідно і кількість тригерів, визначається найбільшим числом, яке повинно бути отримано в кожному конкретному випадку. Для підрахунку і видачі результатів в лічильниках є один вхід і n виходів, де n – кількість розрядів лічильника. В загальному випадку лічильник має M = 2n стійких станів, включаючи нульовий. Встановлений в певний стан вхідними сигналами, лічильник зберігає цей стан доки на вхід не надійде наступний вхідний сигнал. Кожному стану лічильника відповідає порядковий номер 0, 1, 2, …, M–1. Якщо в момент часу t лічильник знаходиться в i–тому стані, то цей стан визначає число сигналів, що надійшли до лічильника. При подачі на вхід лічильника M–того вхідного сигналу на виході його виникає сигнал переповнення і лічильник повертається в початковий стан, тобто лічба одиничних сигналів здійснюється в ньому за модулем M або з періодом лічби Т = М.
За цільовим призначенням лічильники розділяються на прості (додаючи і віднімаючи) та реверсивні. На прості лічильники сигнали надходять з одним знаком, тобто ці лічильники мають переходи від стану до стану тільки в одному напрямку. Сумуючи лічильники призначені для лічби в прямому напрямку, тобто для додавання. З подачею на вхід чергового поодинокого сигналу вміст лічильника збільшується на одиницю (інкрементація стану). Лічильники, що віднімають, призначені для виконання лічби поодиноких сигналів в режимі віднімання. Кожний сигнал, що надходить на вхід такого лічильника, зменшує його вміст на одиницю (декрементація стану). Реверсивні лічильники призначені для роботи в режимі додавання і в режимі віднімання (в режимі інкрементації і в режимі декрементації).
За способом організації лічби лічильники розділяються на асинхронні (несинхронні) та синхронні. В асинхронних лічильниках сигнал від розряду до розряду передається природнім шляхом в різні інтервали часу в залежності від збігу вхідних сигналів. В синхронних лічильниках сигнал на вході сприймається і сигнали від розряду до розряду передаються за наявністю тактових (синхронізуючих) імпульсів.
За способом організації кіл переносу між розрядами розділяють лічильники з послідовним, паралельним і частково паралельним (тільки в групах розрядів) переносом.
Основними характеристиками лічильників є модуль лічби (період лічби або коефіцієнт лічби, або ємність), роздільна здатність, час реєстрації. Модуль лічби характеризує число стійких станів лічильника, тобто максимальне число вхідних сигналів, яке може підрахувати лічильник. Роздільна здатність – це мінімально допустимий період надходжень вхідних сигналів, при якому зберігається надійна робота лічильника, тобто два вхідних сигнали сприймаються лічильником роздільно, а не як один. Чим більша частота надходження сигналів, що підраховуються, тим більша швидкодія, більша роздільна здатність вимагається від лічильника. Час реєстрації – інтервал часу між моментами надходження вхідного сигналу і закінчення самого тривалого перехідного процесу в лічильнику.
Реалізуються лічильники частіше за все на Т- або JK- тригерах.