
- •Вступ 6 зм 1. Електричні властивості напівпровідників 9
- •Зм 2. Напівпровідникові прилади 26
- •Зм 3. Електронні пристрої 79
- •Зм 4. Електронні елементи мікропроцесорної техніки 164
- •Зм 1. Електричні властивості напівпровідників
- •1.1. Основи зонної теорії твердого тіла.
- •1.2. Електропровідність напівпровідників.
- •1.2.1. Власна електропровідність напівпровідників
- •1.2.2. Домішкова електропровідність напівпровідників
- •1 .2.3. Ефекти, що пов’язані з електропровідністю напівпровідників
- •1.3. Властивості електронно-діркового переходу.
- •1.3.1. Формування електронно-діркового переходу.
- •1.3.2. Властивості n-p переходу при підключенні зовнішньої напруги
- •1.3.3. Тунельний ефект
- •1.4. Питання для самоперевірки.
- •Зм 2. Напівпровідникові прилади
- •2.1. Напівпровідникові діоди1
- •2.1.1. Випрямляючі діоди
- •2.1.2. Стабілітрони і схеми стабілізації напруги.
- •2.1.3. Варикапи
- •2.1.4. Тунельні діоди
- •2.1.5. Інші види діодів
- •2.2. Біполярні транзистори і їх використання в електронних пристроях
- •2.2.1. Устрій та принцип роботи біполярного транзистора.
- •2.2.2. Режими роботи біполярного транзистора.
- •2.2.3. Схеми включення транзисторів.
- •2.2.4. Вольт-амперні характеристики біполярних транзисторів та режими роботи (на прикладі n-p-n транзисторів).
- •2.2.5. Транзистор як активний чотирьохполюсник.
- •2.3. Уніполярні транзистори.
- •2.4. Тиристори
- •2.5. Питання для самоперевірки.
- •Зм 3. Електронні пристрої
- •3.1. Випрямлячі змінного струму.
- •3.2. Підсилювачі електричних сигналів.
- •3.2.1. Загальна інформація.
- •3.2.2. Характеристики підсилювачів
- •3.2.3. Зворотний зв’язок в підсилювачах.
- •3.2.4. Схеми підсилювальних каскадів на біполярних транзисторах.
- •3.2.5. Особливості роботи схеми попередніх каскадів підсилювача.
- •3.2.6. Режими роботи підсилюючих елементів.
- •3.2.7. Особливості роботи схеми кінцевого каскаду підсилювача.
- •3.2.8. Складені транзистори.
- •3.2.9. Спеціальні види підсилювачів.
- •3.3. Транзисторні генератори електричних сигналів.
- •3.3.1. Генератори синусоїдальних коливань.
- •3.3.2. Генератори імпульсів складної форми.
- •3.3.2.1. Параметри імпульсів прямокутної форми.
- •3.3.2.2. Мультивібратори.
- •3.3.2.3. Очікуючий мультивібратор або одновібратор.
- •3.3.2.4. Блокінг-генератори.
- •3.3.2.5. Генератори пилкоподібної напруги (гпн).
- •3.3.3. Генератори сигналів на операційних підсилювачах1.
- •3.4. Питання для самоперевірки.
- •Зм 4. Електронні елементи мікропроцесорної техніки
- •4.1. Уявлення про мікропроцесорну техніку, мікропроцесорні засоби і мікропроцесорні системи.
- •4.2. Структура мікропроцесорної системи.
- •4.2.1. Загальне уявлення про мікропроцесорну систему.
- •4.2.2. Мікропроцесорні засоби в системах керування
- •4.3. Елементи математичного апарату цифрової техніки.
- •4.3.1. Системи числення.
- •4.3.2. Фізичне уявлення інформації в мп-системі.
- •4.3.3. Форми представлення чисел.
- •4.3.4. Кодування чисел в мп-системах
- •4.3.5. Поняття булевої змінної та булевої функції
- •4.3.6. Операції та закони булевої алгебри.
- •4.3.7. Функціонально повні системи булевих функцій.
- •4.3.8. Мінімізація булевих функцій.
- •4.4. Цифрові схеми та цифрові автомати.
- •4.4.1. Елементи ртл.
- •4.4.2. Елементи дтл.
- •4.4.3. Елементи ттл.
- •4.4.4. Елементи езл.
- •4.4.5. Інтегральні схеми на моп–транзисторах.
- •4.5. Комбінаційні цифрові пристрої.
- •4.5.1 Дешифратор.
- •4.5.2. Перетворювачі кодів і шифратори.
- •4.5.3. Мультиплексори і демультиплексори.
- •4.5.4. Напівсуматор і суматор.
- •4.6. Послідовнісні пристрої.
- •4.6.1. Тригери.
- •4.6.1.1. Синхронний однотактний rs–тригер.
- •4.6.1.2. Синхронний двотактний rs–тригер.
- •4.6.2. Регістри.
- •4.6.2.1. Прийом і передача інформації в регістрах.
- •4.6.2.2. Схемна реалізація зсуваючого регістру
- •4.6.2.3. Реалізація порозрядних операцій в регістрах.
- •4.6.3. Лічильники.
- •4.6.3.1. Загальне уявлення і класифікація.
- •4.6.3.2. Лічильник з безпосередніми зв’язками з послідовним переносом.
- •4.6.3.3. Лічильник з паралельним переносом.
- •4.6.3.4. Реверсивний лічильник з послідовним переносом.
- •4.6.4. Накопичуючі суматори.
- •4.6.4.1. Однорозрядний накопичуючий суматор.
- •4.6.4.2. Багаторозрядні суматори
- •4.6.5. Електронні елементи пам’яті.
- •4.6.6. Перетворювачі сигналів.
- •4.7. Питання для самоперевірки.
- •Додаток
- •Префікси для кратних одиниць
- •Список рекомендованої літератури
4.6.3.3. Лічильник з паралельним переносом.
Для прискорення спрацьовування лічильники виконують з паралельним переносом. На рис. 4.68 зображена схема чотирьохрозрядного лічильника на JK-тригерах з паралельним переносом. Як схеми І використані входи тригерів &J і &K.
Особливістю схеми є те, що сигнали з виходів і–тих розрядів подаються на інформаційні входи J і K тригерів всіх наступних розрядів.
Рис. 4.68.
Із схеми видно, що із збільшенням номера тригера збільшується число задіяних входів в елементах І JK-тригерів. Оскільки кількість входів J і K та навантажувальна здатність виходів тригерів обмежені, то і розрядність лічильників з паралельним переносом невелика і зазвичай дорівнює 4. Тому при необхідності побудувати лічильник з кількістю розрядів більшим за максимальне число входів J і K, розряди лічильника розбиваються на групи і в середині кожної групи будуються кола паралельного переносу. Подібним способом організується лічильник з частково паралельним переносом. Тривалість перехідного процесу в такому лічильнику дорівнює сумі часу перехідних процесів в кожній групі розрядів.
Кількість підрахованих лічильником імпульсів можна визначити по коду, утвореному в тригерах лічильника. Код в лічильнику точно відповідає кількості імпульсів, що надійшли на вхід, яка виражена в двійковому коді.
Якщо після повного заповнення лічильника одиницями (код 111…1) не припиниться надходження вхідних імпульсів, то після надходження наступного імпульсу лічильник перейде в стан 000…0 і підрахунок почнеться спочатку. Цей режим роботи лічильника називається циклічним. За один цикл роботи на лічильник, що складається з n розрядів, надходять 2n імпульсів.
Іноді
є потреба, щоб число імпульсів в циклі
було відмінним від 2n,
наприклад, якщо потрібно щоб число
імпульсів в циклі лічби чотирьохрозрядного
лічильника дорівнювало не 16, а 10, тобто
організувати лічбу за модулем 10 (такий
лічильник повинен складатись з чотирьох
розрядів, оскільки найближче число 2n,
яке більше за 10, є 24
= 16; 23
= 8 –
вже менше за 10). Щоб цикл лічби дорівнював
10, необхідно після кожного 10–го імпульсу
встановлювати тригери всіх розрядів
лічильника в початковий стан – 0000
(лічильник рахує десять імпульсів від
0000 до 1010). В цьому випадку, якщо в лічильнику
утворюється код 1010, то логічною схемою,
яка реалізує функцію
,
генерується сигнал «Вст. 0».
Інший прийом полягає в тому, що
організується встановлення початкового
стану не 00…0, а з кодом певного числа,
яке дорівнює 24 – 10 = 6 = 01102.
В цьому випадку лічильник рахує десять
імпульсів від 0110 до 1111. Перерахунок на
N 2n
завжди призводить до деякого ускладнення
схеми лічильника через необхідність
організувати встановлення в 0 певних
окремих тригерів.
Зчитування числа, що утворилось на лічильнику, здійснюється так, як і в регістрах, тобто з одиничних виходів тригерів лічильника або з нульових виходів, якщо треба отримати інверсний (обернений) код.
Швидкодія розглянутих лічильників залежить як від швидкості перекидання тригера молодшого розряду, так і від часу розповсюдження переносу по колам переносу.