Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Укр. 21 Теория организации.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
7.51 Mб
Скачать

Глава 11 Розвиток організації

11.1. Моделі організаційного розвитку

Парадигма як система форм мінливої конструкції застосовна до форм існування організацій у такий спосіб. Складемо класифікацію (модель складу) організацій залежно від форм керування ними.

Закрита модель характеризується єдиноначальністю в управлінні організації. Канали інформації в даній моделі (графічно вона зображена на мал. 11.1) розташовані строго вертикально, а інформація з них надходить переважно зверху долілиць, тому тут боротьба за інформацію рівносильна боротьбі за владу.

Рис. 11.1. Закрита модель керування

Ініціатива в закритій моделі не заохочується, вся відповідальність лежить на керівнику. Модель добре працює, коли вдається побудувати ієрархію для здійснення процесу у вигляді конвеєра, тому діяльність працівників повинна бути як можна повніше регламентована у вигляді положень, інструкцій, стандартів і т.д.  Слабість її полягає в тому, що при значній зміні зовнішнього середовища модель може зруйнуватися, як, наприклад, підприємства російського ВПК при проведенні економічних реформ у країні.

Розглянута модель структури властива в цілому організаціям, що працюють у системі із плановою економікою.

Тип керівника, характерний для реалізації закритої парадигми, відповідає типу особистості SJ. Керівники цього типу орієнтовані на стабільність і порядок; прагнуть установлювати офіційні взаємини з персоналом; цінують у підлеглих працьовитість, ретельність і дисципліну; схильні, скоріше, критикувати підлеглих за помилки, чим винагороджувати за заслуги.

Модель випадкового керування типова для НДІ й КБ, у яких функціонують тимчасові творчі колективи працівників. Така модель (мал. 11.2) припускає наявність високого динамічного потенціалу організації, у якій працюють творці й експериментатори. Тут слабко виражена ієрархія керування, тому керівникові складно управляти подібною організацією.

Рис. 11.2. Модель випадкового керування

Тип керівника, характерний для реалізації випадкової моделі керування, відповідає типу особистості SP. Керівники цього типу орієнтовані на дії за рішенням реально виникаючих проблем; мають талант ведення переговорів, особливо в кризових ситуаціях; гнучкі й терпимі до підлеглих, з якими прагнуть встановити стосунки співробітництва; багато уваги приділяють своєчасному виявленню й усуненню неполадок у роботі організації.

Прикладом відкритої моделі керування може бути Британський парламент, у якому всі рівні в правах і відповідальності й де кожний парламентарій може висловити свою думку по обговорюваних питаннях. У цьому випадку важлива позиція партнерства й робота командою. В організаціях подібного роду (мал. 11.3) в управлінській команді (гласно або негласно) розписуються ролі членів команди: голова, навігатор (визначальний курс), генератор ідей, оцінювач, працівник-виконавець, постачальник, миротворець і фіналіст.

Завдання голови в роботі такої команди - вислухати всі точки зору, на що витрачається багато часу. Голова може виступати як модератор обговорення (брати активну участь у процесі) або фасилитатор (організовувати процес, полегшувати участь кожного члена команди у виробленні рішень без активної своєї участі).

Рис. 11.3. Відкрита модель керування

Тип керівника, характерний для реалізації відкритої парадигми, відповідає типу особистості NF. Керівники цього типу орієнтовані на людей і прагнуть ураховувати соціальні наслідки управлінських рішень; мають талант переконувати й надихати підлеглих; схильні приймати рішення, ґрунтуючись на особистих симпатіях і антипатіях; але в той же час вони часто закривають очі на проблеми, у надії, що все влагодиться саме собою.

Організаційна модель типу ідея характерна для синхронних організацій, у яких працівники, захоплені якою-небудь ідеєю, як метал за магнітом, фанатично рухаються в одному напрямку. Ідея, обговорена й прийнята членами організації, задає напрямок руху, але у випадку прояву змін, що ганьблять ідею, організація розпадається. Графічна модель такої організації представлена на мал. 11.4.

Рис. 11.4. Модель управління типу ідея

Керівник подібної організації повинен мати риси харизматичної особистості. Тип керівника, характерний для реалізації моделі управління типу ідея, відповідає типу особистості NT. Керівники цього типу орієнтовані на стратегічні можливості, що відкриваються, і мають талант системного мислення; проявляють ентузіазм до ідей підлеглих;

с наснагою приймаються за нові проекти, але найчастіше не доводять їх до кінця.

У процесі життєвого циклу організація може відповідати всім чотирьом розглянутим парадигмам. Розглянемо докладніше етапи організаційного розвитку.