- •Раздел I. Организация и системное управление этой структурой 8
- •Глава 1. Специфика структуры современной организацией 8
- •Глава 2. Системный подход как метод управления 35
- •Глава 3. Основополагающие законы организаций 60
- •Глава 4. Системы и модели систем 91
- •Глава 5. Анализ систем 108
- •Глава 6. Метод swot-анализа 124
- •Раздел II. Классификация систем управления 134
- •Глава 7. Организация как социально-экономическая система 134
- •Глава 8. Организационные структуры управления 178
- •Глава 9. Система организационно-правовых форм управления 204
- •Глава 10. Корпоративное управление организациями 221
- •Раздел III. Проблемы и цели управления организациями 251
- •Глава 11. Развитие организации 251
- •Глава 12. Системный анализ в проблемно-целевом керуванні 268
- •Глава 13. Оценка эффективности развития организации 291
- •Глава 14. Проблемы стратегического развития организации 311
- •Глава 15. Організаційна культура. 330
- •Глава 16. Суб'єкти організаторської діяльності 340
- •Глава 17. Антикризове керування 346
- •Раздел I. Организация и системное управление этой структурой
- •Глава 1. Специфика структуры современной организацией
- •1.1.Теорія організації і її місце в системі наукових знань
- •Розвиток організаторської й організаційно-управлінської думки
- •Введення в теорію організації
- •1.4. Поняття й сутність економічних організацій
- •1.5. Внутрішня логіка організації
- •1.6. Підходи до керування організаціями
- •2.1. Організація як система
- •2.2. Становлення системного підходу
- •2.3. Базові поняття системного підходу
- •2.4. Три описи систем
- •2.5. Суть системного підходу
- •3.1. Загальні поняття про залежності, закони й закономірності
- •3.2. Закон синергії
- •3.3. Закон самозбереження
- •3.4. Закон розвитку
- •3.5. Закони організації другого рівня
- •3.6. Закон єдності аналізу й синтезу.
- •3.7. Закон композиції й пропорційності
- •3.8. Специфічні закони соціальної організації
- •3.9. Принципи організації
- •3.10.Сутність проектування організаційних систем
- •1. Механізм проектування організаційних систем.
- •2. Стадії й методи проектування організаційних систем.
- •3. Принципи паралельності й послідовності.
- •4.1. Моделювання й визначення системи
- •4.2. Модель «Чорного ящика»
- •4.3. Модель складу
- •4.4. Модель структури
- •4.5. Модель структурної схеми
- •4.6. Класифікація систем
- •4.7. Типи способів керування й регулювання
- •5.1. Аналіз і синтез систем
- •5.2. Моделі систем як підстави декомпозиції
- •5.3. Агрегування й эмерджентность систем
- •5.4. Система методів аналізу
- •5.5. Етапи системного аналізу
- •6.1. Зовнішнє середовище й адаптація системи
- •6.2. Swot-Аналіз
- •6.3. Процедура оцінки сильних і слабких сторін
- •6.4. Pest-Аналіз
- •6.5. Прим-Аналіз
- •Глава 7 Організація як соціально-економічна система
- •7.1. Типологія організацій
- •7.2. Характеристика організації як системи
- •7.3. Соціальні й соціально-економічні системи
- •7.4. Соціальна організація
- •7.5. Господарські організації
- •7.6. Організація й керування
- •Глава 8 Організаційні структури керування
- •8.1. Системний підхід до аналізу організації
- •8.2. Характеристика й класифікація організаційних структур
- •8.3. Класифікація організацій по способі взаємодії з людиною
- •Глава 9 Система організаційно-правових форм керування
- •9.1. Структурні схеми керування власністю
- •9.2. Модель структури державного керування економікою
- •9.3. Модель муніципального самоврядування
- •9.4. Інституціональна система керування організаціями
- •Глава 10. Корпоративне керування організаціями
- •10.1. Злиття, поглинання й приєднання організацій
- •1. Стан зовнішнього навколишнього середовища:
- •2. Рівень організації й керування:
- •3. Фінансовий стан:
- •10.2. Класифікація організацій по способі їхнього об'єднання
- •10.3. Багатонаціональні й глобальні корпорації
- •Глава 11 Розвиток організації
- •11.1. Моделі організаційного розвитку
- •11.2. Розвиток організації
- •11.3. Цикл розвитку організацій
- •11.4. Розвиток організації в умовах невизначеності
- •Глава 12 Системний аналіз у проблемно-цільовому керуванні організацією
- •12.1. Проблемна ситуація
- •12.2. Моделювання проблемної ситуації
- •12.3. Аналіз проблемної ситуації
- •12.4. Целеобразование в організаціях
- •12.5. Побудова «Дерева цілей»
- •12.6. Стратегічна система цілей
- •Глава 13 Оцінка ефективності розвитку організації
- •13.1. Сутність ефективності керування організацією
- •13.2. Організаційна ефективність
- •13.3. Методи оцінки стратегії розвитку
- •Глава 14 Проблеми стратегічного розвитку організації
- •14.1. Достоїнства й недоліки стратегії як явища
- •14.2. Проблеми визначення стратегії організації
- •14.3. Проблеми реалізації стратегії організації
- •Глава 15. Організаційна культура
- •Глава 16. Суб'єкти організаторської діяльності
- •Глава 17. Антикризове керування
- •17.1. Основного складового ринкового оточення організації.
- •17.2. Можливості ринку й конкуренція
- •17.3.Структурування вибору дій у ринковій ситуації.
- •2. Функціональна структура керування. Руководитель
- •В Функціональні служби
- •Виконавці
- •3.Лінійно-штабна структура керування.
- •Руководитель
- •Функциональный штаб
- •Реализация
- •Реализация
- •Финансы
- •Оптимізація доходів організації (підприємства)
- •А витрати на паливо й енергію на технологічні цілі
- •Визначення економічного ефекту систем керування [82]
- •Розрахунок основних показників економічної ефективності [82]
- •А видатки на паливо й енергію на технологічні цілі
- •Оцінка використання активів підприємства в аналізі ефективності його діяльності [82]
- •Економічна безпека діяльності підприємства [82]
- •Фінансова стабільність підприємства, її оцінка [82]
- •Розрахунок чистого прибутку підприємства [82]
- •Розрахунок рентабельності виробництва в умовах ринкової економіки [82]
- •Акціонерні товариства
- •Фінансово-промислові групи
- •Транснаціональні компанії
- •Міжнародні спільні підприємства
- •Тлумачний словник
Глава 9 Система організаційно-правових форм керування
9.1. Структурні схеми керування власністю
Організаційно-правові форми організацій виступають своєрідним редуктором, що забезпечує «передачу потужності» від власності до механізмів керування нею й, навпаки, від керування організацією - до власності. Ці якості організаційно-правовим формам власності повідомляють институционально встановлені й законодавчо закріплені за ними юридичні норми й правила, що визначають їхній статус у системі економічної організації суспільства й делающие їх конкретними юридичними особами, суб'єктами економічних відносин.
Специфіка тої або іншої організаційно-правової форми власності визначає набір необхідних методів і прийомів керування даною власністю. Саме ці методи характеризують ступінь твердості, сполучення власності й керування.
Цивільний кодекс дозволяє вибудувати систему об'єктів керування власністю, наведену на мал. 9.1.
Розглядаючи другий рівень системи, зображеної на мал. 9.1, помітимо, що при декомпозиції муніципальної власності існують деякі складності.
Так, одні дослідники вважають, що багаторівневе місцеве самоврядування повинне складатися з таких елементів, як мікрорайони в містах, села, села (перший рівень) і сільрада, район, місто – другий рівень. Інші висловлюють точку зору, при якій місцеве самоврядування може мати чітко виражену территориальность. Воно здійснюється тільки там, де реально проживають люди, тобто в селах, селах, селищах і містах до певної величини. Усякі об'єднання сіл і міст переслідують адміністративні, економічні й інші мети, але не створюють нового просторового ареалу місцевого самоврядування.
Рис. 9.1. Структура власності як об'єкта керування: З – земля й інші природні ресурси; И – майно унітарних підприємств і установ, паї й частки; ДО – скарбниця (бюджет і все інше); Л – особиста власність; ИП – індивідуальне підприємництво; Х – господарство без утворення юридичної особи; П – виробничі кооперативи; АЛЕ – некомерційні організації; ОБ – суспільства; Т – товариства.
На практиці із проблемами розмежування об'єктів керування зіштовхуються всі юридично, що оформилися органи, самоврядування всіх рівнів: із приводу центральних районних лікарень, розташованих у містах, сперечаються місто й район, а муніципалітети в містах районного підпорядкування або в районах великих міст вимагають наділити їх відповідним муніципальним майном, розташованим на їхній території. І треба сказати, процес цей належного дозволу не одержує.
Розмежування ж державної власності по рівнях (федеральний рівень і обласний) регламентовано досить повно. Процес цей іде безупинно, виходячи із принципу, по якому все изначально оголошено федеральною державною власністю, але на прохання суб'єкта Федерації частина власності (не вхідної в перелік майна, що ставиться винятково до федеральної власності) може бути передана в державну власність суб'єкта Федерації рішенням Уряду РФ.
Склад муніципальної власності також може формуватися зі складу державного майна суб'єкта Федерації, по його рішенню у відповідь на прохання про передачу з боку муніципалітету. Крім того, існує перелік об'єктів, які по факті вважаються муніципальними в процесі розмежування державної власності.
Розглянемо більш докладно структуру муніципальної власності (мал. 9.2).
Рис. 9.2. Структура муніципальної власності
Як бачимо, до складу муніципальної власності входить земля, по-перше, як ґрунт, що забезпечує сільськогосподарську діяльність, по-друге, як поверхня для розміщення різних об'єктів і, по-третє, як місце знаходження природних ресурсів і т.д.
Крім землі, у структурі власності виділені майно й скарбниця. І якщо майно складається із власності, закріпленої за юридичними особами (установами й унітарними муніципальними підприємствами), те скарбниця являє собою бюджетні кошти й все інше, що не ввійшло до складу об'єктів землі й майна [22].
Подібний підхід дозволяє системно представити власність муніципального утворення й уникнути помилок при розробці місцевих законів по керуванню муніципальною власністю.