10.3. Багатонаціональні й глобальні корпорації
Процеси інтеграції й диференціації як прояв адаптації організацій до умов, що змінюються, зовнішнього й внутрішнього середовища спонукують окремі організації консолідувати свої ресурси, необхідні для досягнення цілей розвитку. Тому розростання корпоративних структур являє собою одну з найважливіших тенденцій сучасного розвитку економіки, основу якої більшою мірою становлять національні й транснаціональні корпорації.
Транснаціональна корпорація (ТНК) у світовій практиці розглядається як особливий вид корпорації, що переросла національні рамки й здійснюючу свою діяльність на світовому ринку через свої закордонні філії й дочірні підприємства.
За останні кілька десятиліть виникло кілька десятків тисяч ТНК, що мають сотні тисяч філій по всій планеті, що володіють третю виробничих фондів і провадять більше третини загальпланетарного продукту [2].
Крім того, ТНК найчастіше служать рушійною силою міжнародного руху позикового капіталу. Материнські корпорації часто надають дочірнім підприємствам капітал розраховуючи на майбутні виплати. Прямі іноземні інвестиції є альтернативою міжнародному руху позичкового капіталу в тій мері, у який ТНК фінансують свої дочірні підприємства. Пряме іноземне капіталовкладення - те ж, що вулиця із двобічним рухом. Наприклад, американські фірми розширюють свої філії в Європі, а європейські фірми - свої дочірні підприємства в США. У той же час, визнаючи, що ТНК діють як рушійна сила межстранового переміщення капіталу, помилково розглядати прямі іноземні інвестиції як альтернативу виходу тої або іншої країни на ринок позичкового капіталу. Головна мета прямого іноземного інвестування - полегшити створення міжнародних корпоративних структур, сприяючи тим самим розширенню зони контролю [48].
Глобалізація діяльності ТНК є запорукою їхнього виживання й свого роду завершальним кроком у напрямку її транснационализации.
Процес глобалізації супроводжується безперервною розробкою стратегічних проектів і програм. Так, за результатами опитування радіоелектронних фірм США, реалізацією планів глобалізації зайняті 45 % фірм, 32 % – ведуть розробку планів глобалізації, 13 % – збираються нею зайнятися, і тільки 10 % – не бачать у цьому змісту.
Нині діючі ТНК відрізняються від багатонаціональних фірм, що з'явилися в 1960-х рр., коли в пошуках дешевої робочої сили багатонаціональні фірми відкривали за межами своєї країни переважно складальні підприємства, здійснюючи НИОКР і збут готової продукції у своїй країні. У цей час ТНК створюють на території інших країн не тільки виробничі підприємства, але й науково-дослідні центри, відділи збуту й маркетингу, залучають до керівництва представників різних країн, що забезпечує просування науково-технічного прогресу в усьому світі. У чинність відзначеного, ТНК нагромадили величезний досвід організації й керування, сполучаючи міжнародну інтеграцію виробництва й локальну гнучкість керування.
Наприклад, японські фірми стали відкривати за межами своєї країни як виробничі підрозділи, так і науково-дослідні центри. При цьому, щоправда, головні рішення приймаються все-таки в головному офісі, що розташований у Японії, причому іноземці в них, як правило, не працюють.
При розгляді напрямків стратегічного розвитку корпорацій розміщення виробництва найчастіше впирається в наявність ресурсів. Наприклад, видобуток алюмінію повинна розміщатися там, де є родовища бокситів, у той час як процес виплавки алюмінію буде тяжіти до джерел дешевої електроенергії. Виробники персональних комп'ютерів проводять свої наукомісткі конструкторські розробки в Массачусетсе або Північної Каліфорнії, а трудомісткі складальні підприємства розміщають у Сінгапурі або Ірландії. Однак транспортні видатки або інші труднощі торгівлі можуть впливати на розміщення.
Керування підприємствами, розташованими в різних країнах, може ефективно здійснюватися з однієї країни з використанням сучасних інформаційних технологій і глобальних мереж. Ці зв'язки формують основу корпоративної структури, та й сама фірма існує головним чином для того, щоб полегшити встановлення таких зв'язків. Багатонаціональні корпорації існують завдяки тому, що такі зв'язки більш вигідно встановлювати усередині однієї фірми, а не між різними фірмами. Тому рушійну силу створення багатонаціональних фірм називають интернализацией.
На практиці багатонаціональні корпорації відіграють більшу роль у світовій торгівлі й інвестиціях. Наприклад, половина американського імпорту доводиться на торгівлю між «родинними» підприємствами. Під цим вираженням ми маємо на увазі, що підприємство-продавець, як і покупець, у великому ступені належить тому самому власникові й контролюється ім. Тому можна вважати, що половина американського імпорту доводиться на угоди між відділеннями багатонаціональних фірм. У той же час 24 % американських активів за рубежем належать закордонним філіям американських фірм. Таким чином, хоча торгівля й інвестиції США не повністю контролюються багатонаціональними корпораціями, але значною мірою здійснюються ними.
Головними формами об'єднання (інтеграції) корпорацій є:
• горизонтальна інтеграція, що має метою одержання економії на масштабі й посилення ринкової влади;
• вертикальна інтеграція, спрямована на забезпечення більшої безпеки постачання сировиною й необхідними компонентами ринків збуту;
• диверсифікованість діяльності корпорацій з метою більше ефективного розподілу ризиків, що приводить до формування конгломератів.
В останнє десятиліття XX в. процес злиття й поглинання корпорацій у Європі охопив всі провідні галузі промисловості: хімічне, електронну, електромашинобудування, автомобілебудування, харчову й аерокосмічну. За останні 25 років число ТНК ведучих промислово розвинених країн зросло з 7 до 24 тис. У цей час у світі діють 37 тис. ТНК, які контролюють біля третини активів у приватному секторі, їхні обороти становлять близько 5,5 трлн дол. До кінця 1990 р. нагромадження міжнародних прямих інвестицій у світі досягли 1,7 трлн дол. проти 517 млрд дол. в 1980 р., 211 млрд дол. – в 1973 р. і 112 млрд дол. – в 1967 р. Після 1983 р. вивіз прямих інвестицій зростав (у поточних цінах) у середньому на 29 % у рік, що в три рази швидше приросту експорту (9,4 % у рік) і в 4 рази – світового виробництва (7,8 % у рік).
Ріст міжнародних прямих інвестицій відображає той факт, що ТНК здобувають усе більше важливу роль у світовій економіці. До початку 1990-х рр. вони перетворилися в головний двигун світового економічного росту. В останні роки ТНК забезпечували 80 % приватних видатків по усьому світі на дослідження й розробки. При цьому вони контролювали таку ж частку міжнародної торгівлі. Вартість продукції, виробленої закордонними відділеннями ТНК, перевищила обсяг міжнародної торгівлі [48].
Головною причиною активізації закордонної діяльності компаній світового класу є необхідність прискорення поставки продукції або послуг замовникові. На думку експертів, ТНК мають наступні переваги [2], тобто можливості:
• подолання торговельних бар'єрів;
• зниження конфліктних ситуацій на міжнародному ринку;
• подолання різних державних обмежень на діяльність фірм (наприклад, в області ліцензування);
• оптимізації видатків і доходів (якщо попит падає в одному регіоні, можна збільшити продажі за рахунок іншої продукції або іншого регіону);
• швидкого поширення нових технологій у різні країни.
Переростання національних корпорацій у ТНК добре видно на прикладі американської фірми «Дженерал електрик»: створені на території 22 країн (не вважаючи США) науково-дослідні, виробничі й збутові відділення із загальною чисельністю зайнятих 49 тис. чоловік (майже 17 % від загальної чисельності фірми). Частка закордонних продажів фірми становить близько 25 %. Керування всіма закордонними відділеннями здійснюється через мережу Інтернет. Деякі дані, що характеризують діяльність ТНК, наведені в табл. 10.3.
Основні підрозділи ТНК [41] показані на мал. 10.4: головна штаб-квартира; регіональні офіси; центри НИОКР і властиво виробничі підрозділи, а також перераховані основні умови їхнього розміщення.
/
Рис. 10.4. Умови розміщення основних підрозділів ТНК
Важливу роль при розміщенні штаб-квартири грає наявність фінансових і інформаційних центрів, розгалуженої мережі ділових послуг, сучасних засобів зв'язку. До регіональних офісів, поряд із уже зазначеними вимогами, додається забезпеченість коштами транспорту. Як правило, регіональні офіси розміщаються у великих містах і столицях.
Таблиця 10.3
Параметри найбільших ТНК
Для розміщення центрів НИОКР однією зі значимих умов варто назвати наявність кваліфікованих кадрів, а для виробничих підрозділів істотними факторами є наявність дешевої робочої сили, ціна на землю, а також умови зниження комерційних і політичних ризиків.
Контрольні питання
1. Назвіть основні цілі формування корпорацій.
2. Назвіть основні види трансформацій корпорацій.
3. Що являє собою поглинання корпорацій?
4. Що варто розуміти під злиттям корпорацій?
5. Перелічите основні види злиттів корпорацій.
6. Приведіть основне втримування синергической теорії злиттів.
7. Які фактори варто враховувати при злиттях і поглинаннях?
8. Які трансформації треба віднести до дезінтеграційних?
9. Що спонукує компанії провадити продаж бизнесов?
10. У чому укладається специфіка керування кэйрэцу?
11. Що являють собою стратегічні альянси організацій?
12. У чому укладаються достоїнства холдингової компанії?
13. Яка типова структура фінансово-промислової групи?
14. Чим відрізняється консорціум від конгломерату?
15. Чим відрізняється картель від концерну?
16. Що спонукує організації консолідувати свої ресурси в ТНК?
17. Що варто розуміти під ТНК?
18. У чому проявляється процес глобалізації економіки?
19. Назвіть головні форми об'єднання корпорацій.
20. У чому укладаються переваги ТНК?
21. Перелічите основні підрозділи ТНК.
22. При яких умовах може бути відкритий регіональний офіс ТНК?
Розділ III. Проблеми й мети керування організаціями