3.2. Закон синергії

Здатність організації до діяльності і її потенціал визначають в основному наступні елементи: продуктивність, мікроклімат у колективі, зацікавленість, кадровий, науковий і технічний склад, відношення до зовнішнього середовища, перспективи розвитку, імідж.

Сполучення зазначених елементів може створювати безліч варіантів потенціалу організації: від високого (наприклад, у випадку збігу цілей працівників і цілей організації) до низького (наприклад, у випадку придбання некомплектного встаткування, звільнення «генераторів ідей» і т.п.).

Прояв результатів з'єднання потенціалів елементів системи відповідає законом синергії, що складається із двох частин:

1) ефект, отриманий у результаті з'єднання двох і більше систем, більше або менше простого додавання;

2) існує такий набір елементів, при якому потенціал системи буде або істотно більше простої суми потенціалів вхідних у неї елементів, або істотно менше.

Стосовно до організації синергія - це «таке збільшення ресурсного потенціалу організації в процесі спільної діяльності її членів для досягнення поставленої мети, при якому отриманий результат більше-менше, ніж просте додавання використовуваних ресурсів».

Потенціал може мінятися пропорційно залученню додаткових ресурсів або стрибкоподібно (мал. 3.3).

Рис. 3.3. Варіанти зміни потенціалу організації: 1 – потенціал майна підприємства; 2 – потенціал репутації підприємства; 3 – потенціал працівників підприємства; 4 – потенціал одного знову прийнятого працівника (наприклад, директори); 5 – придбання некомплектного встаткування, що не встановлене й лежить на складі

З'єднання ресурсів 1, 2 і 3 дає менший приріст потенціалу, чим з'єднання тих же ресурсів з ресурсом 4, що володіє невеликим потенціалом. Залучення ресурсу 5 знижує потенціал організації (див. мал. 3.3).

Процес істотного посилення або ослаблення потенціалу якоїсь матеріальної системи зветься синергії.

Закон синергії означає, що для будь-якої організації існує такий набір елементів, при якому її потенціал завжди буде або істотно більше простої суми потенціалів вхідних у неї елементів, або істотно менше.

У біологічних системах синергические процеси дозволяють накопичувати й передавати енергію, запасену на молекулярному рівні, у її макроскопічні форми. Вони проявляються в м'язовому скороченні, електричних коливаннях у мозку, в утворенні електричного заряду в деяких риб і т.д.

У соціології знаходить пояснення відоме положення про те, що в процесі формування суспільної думки індивідууми взаємно впливають один на одного. При деяких зовнішніх умовах (наприклад, в області політики або економіки) може різко мінятися суспільна думка, що проявляється у виникненні різного роду кризових ситуацій.

Відомі в економіці коливання між попитом та пропозицією на ринку товарів і послуг кількісно описуються методами синергії. Прикладом демонстрації чинності закону синергії можуть служити й альянси організацій, у яких сумарний дохід вище суми доходів кожної з організацій, що працюють поодинці. У цьому випадку ефект масштабу й загальний обсяг інвестицій обумовлюють в інтегрованій компанії істотний синергетический ефект, що досягається за допомогою ретельного відбору товарів і ринків, а також відповідною конкурентною позицією.

Але синергизм має негативний знак при переході компанії в галузь із високою турбулентністю. Синергизм продажів виникає в ситуації, при якій реалізація декількох товарів провадиться через єдину мережу розподілу й координується з єдиного центра, а також продаж супутніх товарів, спільну рекламу різних товарів.

У рамках теорії систем закон синергії проявляється в наступних формулюваннях:

сума властивостей організаційного цілого перевищує «арифметичну» суму властивостей, наявних у кожного цілого елемента, що ввійшов до складу, окремо;

сукупність елементів, що утворять систему, організована, якщо її потенціал більше суми потенціалів вхідних у неї елементів окремо.

Справа не стільки в тім, що з'єднується, скільки в тім, як з'єднується в систему. Суть ефекту проявляється через зв'язки, які встановлюються між частинами, тобто  зв'язки є необхідним організаційними елементами.

Зв'язки повинні забезпечувати найкраще сполучення компетенций організації як системи:

1) в області досліджень і розробок;

2) у частині операцій по закупівлі сировини, плануванню й контролю виробництва, виготовленню технічного оснащення, по виробничому інжинірингу, контролю над якістю, запасами й виробництвом товарів і послуг;

3) в області маркетингу – широка діяльність по створенню прихильності до продукту, реклама, стимулювання збуту й продажу, а також розподіл товару (включаючи транспортування й складування), контроль над своєчасним виконанням контрактів, аналіз ефективності продажів і послепродажного сервісу;

4) загальний менеджмент і фінанси, які включають три області діяльності:

визначення загальної системи взаємодій компанії із зовнішнім середовищем;

забезпечення інтегрованого прийняття рішень;

забезпечення надання різноманітних послуг у функціональних сферах, таких, як бухгалтерський облік, галузеві відносини, підвищення кваліфікації персоналу й здійснення функцій, найбільше виконуються ефективно на централізованих рівнях.

Для підвищення результативності усередині кожної з позначених функціональних областей варто помістити чотири категорії навичок і ресурсів: потужності й устаткування; навички персоналу; організаційні й управлінські здатності [25].

Фахівці в області стратегічного керування виділяють два типи синергизма:

1) структурний синергизм, де ефект виникає за рахунок об'єднання ресурсів двох компаній, що дозволяє знизити витрати й збільшити обсяг продажів;

2) управлінський синергизм, у випадку якого ефект досягається завдяки підвищенню якості керування без яких-небудь структурних змін.

Структурний синергизм проявляється в процесі об'єднання аналогічних структур двох організацій, що поєднуються. І якщо ці організації провадили аналогічну або схожу продукцію або діяли на тому самому або суміжних ринках, то скорочення витрат досягає 15–25 %, а обсяг продажів зростає на 25–30 % [63].

Управлінський синергизм заснований на тім, що організація, що приєднує до себе іншу організацію, здатна більш ефективно управляти придбаним бізнесом, зокрема, завдяки впровадженню нової системи фінансового контролю, підвищенню відповідальності менеджерів за виконання бюджету, скороченню необґрунтованих видатків, продажу супутнього бізнесу. Управлінський синергизм дозволяє домогтися зниження витрат. Значно рідше він веде до збільшення обсягу продажів компанії.

Синергизм проявляється не тільки при поглинанні однією організацією інший, але й у результаті створення союзів і інших об'єднань за рахунок більше тісних відносин з постачальниками, у вже існуючій групі організацій, коли менеджери систематично приходять на допомогу колегам. Такого роду синергизм називають «дешевим», оскільки він не пов'язаний з витратами на поглинання.

Визначити кількісне значення синергического ефекту неможливо, головне завдання керівника - знайти такий набір елементів, при якому синергія носила б творчий характер.

Синергетические ефекти оцінюються збільшенням прибутку, зниженням оперативних видатків і потреби в інвестиціях.

Як елементи моделі прояву синергического ефекту приведемо ряд ознак:

гарний настрій у колективі;

зниження захворюваності;

скорочення технологічного циклу;

використання «заморожених» ресурсів;

часткова відмова від послуг сторонніх організацій;

ріст числа пропозицій по вдосконалюванню виробництва й керування;

активне придбання акцій своєї організації;

постійний попит на продукцію організації. Керівник повинен створити в організації систему, що забезпечує реалізацію закону синергії.