- •Раздел I. Организация и системное управление этой структурой 8
- •Глава 1. Специфика структуры современной организацией 8
- •Глава 2. Системный подход как метод управления 35
- •Глава 3. Основополагающие законы организаций 60
- •Глава 4. Системы и модели систем 91
- •Глава 5. Анализ систем 108
- •Глава 6. Метод swot-анализа 124
- •Раздел II. Классификация систем управления 134
- •Глава 7. Организация как социально-экономическая система 134
- •Глава 8. Организационные структуры управления 178
- •Глава 9. Система организационно-правовых форм управления 204
- •Глава 10. Корпоративное управление организациями 221
- •Раздел III. Проблемы и цели управления организациями 251
- •Глава 11. Развитие организации 251
- •Глава 12. Системный анализ в проблемно-целевом керуванні 268
- •Глава 13. Оценка эффективности развития организации 291
- •Глава 14. Проблемы стратегического развития организации 311
- •Глава 15. Організаційна культура. 330
- •Глава 16. Суб'єкти організаторської діяльності 340
- •Глава 17. Антикризове керування 346
- •Раздел I. Организация и системное управление этой структурой
- •Глава 1. Специфика структуры современной организацией
- •1.1.Теорія організації і її місце в системі наукових знань
- •Розвиток організаторської й організаційно-управлінської думки
- •Введення в теорію організації
- •1.4. Поняття й сутність економічних організацій
- •1.5. Внутрішня логіка організації
- •1.6. Підходи до керування організаціями
- •2.1. Організація як система
- •2.2. Становлення системного підходу
- •2.3. Базові поняття системного підходу
- •2.4. Три описи систем
- •2.5. Суть системного підходу
- •3.1. Загальні поняття про залежності, закони й закономірності
- •3.2. Закон синергії
- •3.3. Закон самозбереження
- •3.4. Закон розвитку
- •3.5. Закони організації другого рівня
- •3.6. Закон єдності аналізу й синтезу.
- •3.7. Закон композиції й пропорційності
- •3.8. Специфічні закони соціальної організації
- •3.9. Принципи організації
- •3.10.Сутність проектування організаційних систем
- •1. Механізм проектування організаційних систем.
- •2. Стадії й методи проектування організаційних систем.
- •3. Принципи паралельності й послідовності.
- •4.1. Моделювання й визначення системи
- •4.2. Модель «Чорного ящика»
- •4.3. Модель складу
- •4.4. Модель структури
- •4.5. Модель структурної схеми
- •4.6. Класифікація систем
- •4.7. Типи способів керування й регулювання
- •5.1. Аналіз і синтез систем
- •5.2. Моделі систем як підстави декомпозиції
- •5.3. Агрегування й эмерджентность систем
- •5.4. Система методів аналізу
- •5.5. Етапи системного аналізу
- •6.1. Зовнішнє середовище й адаптація системи
- •6.2. Swot-Аналіз
- •6.3. Процедура оцінки сильних і слабких сторін
- •6.4. Pest-Аналіз
- •6.5. Прим-Аналіз
- •Глава 7 Організація як соціально-економічна система
- •7.1. Типологія організацій
- •7.2. Характеристика організації як системи
- •7.3. Соціальні й соціально-економічні системи
- •7.4. Соціальна організація
- •7.5. Господарські організації
- •7.6. Організація й керування
- •Глава 8 Організаційні структури керування
- •8.1. Системний підхід до аналізу організації
- •8.2. Характеристика й класифікація організаційних структур
- •8.3. Класифікація організацій по способі взаємодії з людиною
- •Глава 9 Система організаційно-правових форм керування
- •9.1. Структурні схеми керування власністю
- •9.2. Модель структури державного керування економікою
- •9.3. Модель муніципального самоврядування
- •9.4. Інституціональна система керування організаціями
- •Глава 10. Корпоративне керування організаціями
- •10.1. Злиття, поглинання й приєднання організацій
- •1. Стан зовнішнього навколишнього середовища:
- •2. Рівень організації й керування:
- •3. Фінансовий стан:
- •10.2. Класифікація організацій по способі їхнього об'єднання
- •10.3. Багатонаціональні й глобальні корпорації
- •Глава 11 Розвиток організації
- •11.1. Моделі організаційного розвитку
- •11.2. Розвиток організації
- •11.3. Цикл розвитку організацій
- •11.4. Розвиток організації в умовах невизначеності
- •Глава 12 Системний аналіз у проблемно-цільовому керуванні організацією
- •12.1. Проблемна ситуація
- •12.2. Моделювання проблемної ситуації
- •12.3. Аналіз проблемної ситуації
- •12.4. Целеобразование в організаціях
- •12.5. Побудова «Дерева цілей»
- •12.6. Стратегічна система цілей
- •Глава 13 Оцінка ефективності розвитку організації
- •13.1. Сутність ефективності керування організацією
- •13.2. Організаційна ефективність
- •13.3. Методи оцінки стратегії розвитку
- •Глава 14 Проблеми стратегічного розвитку організації
- •14.1. Достоїнства й недоліки стратегії як явища
- •14.2. Проблеми визначення стратегії організації
- •14.3. Проблеми реалізації стратегії організації
- •Глава 15. Організаційна культура
- •Глава 16. Суб'єкти організаторської діяльності
- •Глава 17. Антикризове керування
- •17.1. Основного складового ринкового оточення організації.
- •17.2. Можливості ринку й конкуренція
- •17.3.Структурування вибору дій у ринковій ситуації.
- •2. Функціональна структура керування. Руководитель
- •В Функціональні служби
- •Виконавці
- •3.Лінійно-штабна структура керування.
- •Руководитель
- •Функциональный штаб
- •Реализация
- •Реализация
- •Финансы
- •Оптимізація доходів організації (підприємства)
- •А витрати на паливо й енергію на технологічні цілі
- •Визначення економічного ефекту систем керування [82]
- •Розрахунок основних показників економічної ефективності [82]
- •А видатки на паливо й енергію на технологічні цілі
- •Оцінка використання активів підприємства в аналізі ефективності його діяльності [82]
- •Економічна безпека діяльності підприємства [82]
- •Фінансова стабільність підприємства, її оцінка [82]
- •Розрахунок чистого прибутку підприємства [82]
- •Розрахунок рентабельності виробництва в умовах ринкової економіки [82]
- •Акціонерні товариства
- •Фінансово-промислові групи
- •Транснаціональні компанії
- •Міжнародні спільні підприємства
- •Тлумачний словник
12.2. Моделювання проблемної ситуації
Якщо уявити собі проблему як ієрархічно впорядковану сукупність питань, то ядром проблемної ситуації є протиріччя. Установити їхню ієрархію й виявити центральне протиріччя вдається, як правило, тільки на рівні теоретичної схеми проблеми.
Найбільш важливі фактори, що визначають процес формулювання проблеми, – це методологічні установки (розмежування старого й нового проблемного знання, що втримується в описі проблемної ситуації) і ціннісні орієнтації, у яких методологічні установки виступають як принципи заборони або норми.
Таким чином, генезис проблеми являє собою послідовну реалізацію наступних процедур:
опис проблемної ситуації (створення вихідної сукупності знань про проблему);
її осмислення й розуміння її опису (установлення змісту проблемної ситуації в структурі людської діяльності);
формування теоретичної схеми проблеми (побудова системи теоретичних конструктів);
формулювання проблеми (співвіднесення теоретичної схеми проблеми зі структурою проблемної ситуації).
Однак на практиці формулювання деяких проблем не завжди дозволяють побачити причину й слідство, та й сама суть проблеми. У цьому випадку під проблемами розуміються протиріччя, що вимагають свого дозволу, складності по подоланню труднощів.
Класифікувати проблеми можна на основі різних явищ реальної дійсності (табл. 12.3).
Таблиця 12.3
Типологія проблем [37]
//
По типології А. И. Пригожина, проблеми підрозділяються на убудованого, соціокультурного й ситуативні, а їхнього формулювання – на назывные, причинно-наслідкові й антитезные (табл. 12.4).
Таблиця 12.4
Матриця організаційних проблем
Убудовані в організації проблеми являють собою наступні протиріччя: між стабільністю організації і її розвитком; між цілями організації й цілями її працівників і т.д. Це сутнісні проблеми, їх ніколи не вдасться вирішити повністю.
Соціокультурні проблеми організації обумовлені зовнішнім середовищем. Це звички, традиції, що встоялися погляди, досвід і т.д. Дані проблеми переборні, але рішення деяких з них тривало за часом (переміняється не одне покоління працівників, перш ніж проблема зникає повністю).
Ситуативні проблеми залежать від ситуації в організації і її оточення, тому вони щораз різні.
Назывные проблеми на слух нагадують скарги й по своїй гостроті й актуальності не дуже значимі.
У причинно-наслідкових типах формулювань присутні й причина проблемної ситуації, і її слідство.
Антитезный тип формулювання фіксує протиріччя і є найрозвиненішому із числа формулювань проблем, оскільки дозволяє формулювати завдання.
Проблема відрізняється від завдання тим, що метод її дозволу часто не має чіткого рішення. Завдання ж вирішується певними науковими методами.
Етапи рішення проблеми розглядаються або у вигляді окремих блоків (формулювання проблеми, підготовка до рішення й саме рішення), або у вигляді докладного порядку етапів, починаючи з постановки цілей і кінчаючи перевіркою ефективності ухваленого рішення вже на стадії реалізації, або більше компактним описом послідовності дій [37]. Але так чи інакше дослідники сходяться в тім, що етапи системного аналізу проблем розвитку організацій включають послідовність дій, представлених на мал. 12.4.
Рис. 12.4. Етапи рішення проблем