12.6. Стратегічна система цілей

И. Ансофф у книзі «Стратегічне керування», розглядаючи відмітні риси стратегії, приводить таке визначення стратегії і її орієнтира (бачення): «Орієнтир являє собою ціль, що прагне досягти фірма, а стратегія – кошти для досягнення мети».

Але з теорії систем відомо, що кошти для досягнення мети є система. Звідси треба, що стратегія - це система досягнення мети. Спробуємо обґрунтувати висунуту тезу шляхом аналізу структури цілей організації.

На початку 1980-х рр. А. И. Пригожин, розглядаючи головні загальорганізаційні цілі, виділив три види цілей, не зв'язаних між собою ієрархією: мети-завдання, цілі-орієнтації й меті системи.Мети-Завдання повинні були відображати зовнішнє призначення організації (місія зовні).Мети-Орієнтації відповідали спільних нтерес працівників, які могли бути реалізовані через організацію (місія всередину). Мети системи реалізовували потреба структури в рівновазі, стабільності, цілісності (точніше було б сказати, мети по забезпеченню системності організації, що характеризується насамперед структурою, сукупністю зв'язків між частинами системи) і т.д.  Звідси треба, що система цілей організації являє собою «системний конфигуратор» – систему, що складається з підсистем, представлених різними мовами опису. Спробуємо уявити собі модель складу системи цілей стратегічного керування, що потім перетворимо в модель структури. Однак попередньо необхідно зробити кілька зауважень, керуючись положеннями системного аналізу.

Будь-яка діяльність носить цілеспрямований характер. Видів діяльності в організації, як правило, трохи, тому й цілей може бути кілька. Крім того, розходження цілей приводить до різних визначень тих самих явищ (під визначеннями тут розуміється язикова модель якої-небудь системи).

Все сказане свідчить про те, що мети організації можуть лежати в декількох пересічних площинах, причому крапка (або лінія) перетинання зазначених площин у загальному виді буде найбільшою мірою відображати місце знаходження сукупної (інтегральної) мети організації. Під метою тут розуміється «суб'єктивний образ (абстрактна модель) неіснуючого, але бажаного стану середовища, що вирішило б виниклу проблему». Якщо тепер цей образ бажаного майбутнього спроецировать на середовище, що оточує досліджуваний об'єкт, то проекція буде являти собою сукупність елементів середовища, використання властивостей яких дозволяє досягати мета. Подібна проекція - це засіб досягнення мети - система (сукупність взаємозалежних елементів, відособлена від середовища й взаємодіюча з нею як ціле).

Міркуючи аналогічним образом і виходячи з раніше даних визначень, можна побудувати кілька підсистем, на різних мовах опису характеризующих розглянуту мету (мал. 12.8).

Рис. 12.8. Структура системи цілей

Представлена система цілей показує, що бачення, місія, об'єктивна мета, стратегія характеризують ту саму мета, розглядаючи її в різних площинах (А, Б, В – див. графічну модель на мал. 12.9). Причому зазначені характеристики мети займають той самий (верхній) рівень ієрархії.

Рис. 12.9. Графічна модель цільового конфигуратора

Таким чином, мал. 12.8 і 12.9 ілюструють взаємозв'язку основних цільових характеристик організації й дозволяють зробити наступні висновки:

1) стратегія є система досягнення мети організації;

2) утримування стратегії являє собою відображення, проекцію бачення й об'єктивної мети організації на саму організацію й навколишнє її середовище;

3) спрямованість стратегії визначається місією, зверненої в зовнішню стосовно організації середовище й усередину організації, у соціальну структуру й структуру, що забезпечує підтримку системних властивостей організації;

4) стратегія лежить в одній площині з оперативним керуванням організацією, що складається з елементів зовнішнього середовища й слабко структуровано;

5) мета організації – це система, підсистеми якої лежать у різних площинах, але об'єднані нею й через неї здійснюється зв'язок між елементами різних підсистем;

6) мети організації, як і будь-якої системи, формуються під впливом багатьох факторів, про що свідчить мал. 12.10, з якого, зокрема, треба, що мети можуть бути різними за часом досягнення й орієнтації; по суб'єктах целеполагания й спрямованості в просторі; об'єктивними як властивості будь-якої системи, і суб'єктивними як образ, до якого прагне організація. Ступінь досягнення мети визначається критеріями, обраними для конкретного рішення.

Рис. 12.10. Розподіл факторів, що впливають на формування цілей

Контрольні питання

1. Дайте визначення організаційної патології.

2. Де виникає організаційна патологія?

3. Де більше виникає відхилень від норми: усередині організації або на вході й виході з її?

4. Приведіть приклади оргпатологии в керівництві організацією.

5. Приведіть приклади оргпатологии в персоналі організації.

6. Приведіть приклади оргпатологии у функціях і структурі організації.

7. Приведіть приклади оргпатологии в рішеннях і зв'язках організації.

8. Що значить вирішити проблему?

9. Назвіть етапи опису проблемної ситуації.

10. Навіщо потрібна переформулювання споконвічно сформульованої проблеми?

11. Що значить систематизувати опис проблемної ситуації?

12. Що є ядром проблемної ситуації: протиріччя або згода?

13. Що містить у собі опис проблемної ситуації?

14. Перелічите процедури генезису проблем.

15. Назвіть основні методи виявлення проблем.

16. Які найчастіше бувають зв'язку між проблемами усередині проблемного поля?

17. Чим вузлові проблеми відрізняються від «кореневих» і результуючих?

18. Приведіть приклад убудованих проблем.

19. Сформулюйте проблему в причинно-наслідковій формі.

20. Яка структура цілей організації?

21. Що таке конфигуратор цілей організації?

22. Чим визначається спрямованість стратегії?