- •Вступне слово
- •1.Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Одеської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Одеської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Одеської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4.Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Екологічний стан Чорного моря
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття та формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень України
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість грунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Використання надр (за даними днвп «Геоінформ України»)
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9.Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •Небезпечні об’єкти (території), становище на яких потребує вирішення екологічних проблем, пов`язаних з небезпекою для населення
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10.Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Одеській області
- •Посівна площа сільськогосподарських культур під урожай 2009р. В усіх категоріях господарств склала 1257,1 тис. Га, що на 54,2 тис. Га менше (на 4,2%), ніж у 2008 році.
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Одеської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика регіону
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •Український науковий центр екології моря
- •Державна санітарно-епідеміологічна служба Одеської області
- •Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно –правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10.Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •Регулярні гідрологічні і гідрохімічні спостереження на мережі стаціонарних пунктів. Комплексні сезонні обстеження. Спеціальні дослідження за різними напрямками:
- •13.11.2. Громадські рухи
- •Виконання державних екологічних програм
- •Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координації діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Додатки
4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
У 2009 році відбулося забруднення річки Киргиж-Китай з боку Республіки Молдова. У травні-червні і жовтні-листопаді 2009 року з боку с. Твардица Республіки Молдова відбулося скидання забруднюючих речовин в р. Киргиж-Китай (басейн р. Дунай) у вигляді рідини молочно-білого кольору з різким задушливим запахом.
Для визначення ступеня забруднення річки Одеською гідрогеолого-меліоративної експедицією (ГГМЕ) були відібрані додаткові проби води з річки. У 2009 році з р. Киргиж-Китай був здійснений відбір і гідрохіманаліз 11 проб води: з яких, 7 додаткових у зв'язку із забрудненням річки. Окрім цього, 14 травня 2009 року в селі Малоярославець-1 Тарутинського району було організовано проведення сумісного з представниками Сторони Молдови обстеження і відбору проб води з річки Киргиж-Китай. Аналіз результатів лабораторних вимірювань проб води р. Киргиж-Китай показав значне перевищення гранично допустимих концентрацій по багатьом показникам.
Необхідно відзначити, що в 2009 році стан річки значно погіршав навіть в порівнянні з 2008 роком, коли також з боку Молдови періодично скидалися стічні води в річку Киргиж-Китай. У 2009 році зафіксована тенденція збільшення концентрації нафтопродуктів від 0,038 мг/дм3 до 4,59 мг/дм3 (ГДК 0,3 мг/дм3), тобто перевищення в 15 разів, і показника ХПК від 91,3 мг/дм3 до 355,2 мг/дм3 (ГДК 30 мг/дм3), тобто перевищення в 12 разів. У пробах води виявлені сульфіди і алюміній, концентрації яких раніше дорівнювали нулю.
Концентрація фосфатів у природних водах складає сотні або тисячні долі міліграм на дециметр кубічний, а в забруднених водах до декількох міліграм. З початку 2009 року концентрація фосфатів складала більше 1,0 мг/дм3.
Показник розчиненого кисню протягом 2009 року складав 0-5 мг/дм3. Згідно СанПіН 4630-88 концентрація розчиненого кисню не має бути менше 4 мг/дм3. В період скидання забруднюючих речовин в річку, концентрація розчиненого кисню була мінімальна в порівнянні з іншими аналізами протягом року.
Слід відмітити, що в пробах, які були відібрані 6 і 14 травня, 18 червня 2009 року, було виявлено незначну кількість алюмінію, який також свідчить про забруднення річки в цей період.
4.3. Якість поверхневих вод
4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
В порядку санітарно-епідеміологічного нагляду санепідслужбою області з водоймищ госппитного водопостачання населення протягом 2009 року було досліджено на санітарно-хімічні показники 670 проб води, з яких не відповідали нормативним вимогам 129 проб, що становить 19,25% і на 3,3% нижче порівняно з 2008 роком.
Морської води на санітарно-хімічні показники досліджено 968 проб, з них не відповідають нормативним вимогам – 30 досліджених проб (3,1%).
Географічне положення південно-західної частини Чорного моря характеризується обширною вразливою мілководною шельфовою зоною, яка відчуває на собі потужний вплив стоку рік Дніпра, Дунаю, Дністра і Південного Бугу. Значний водозабірний басейн та річковий стік цих основних європейських рік формує понад 80% забруднення морського середовища. Річкові води привносять до морського середовища забруднюючі речовини, серед яких речовини природного та антропогенного походження (завислі речовини, біогенні речовини, органічні сполуки, нафтопродукти, промислові відходи, тощо).
За останні роки спостережень по основним регіонам Чорного моря зберігається тенденція стабілізації вмісту нафтопродуктів у морській воді на задовільному рівні нижче граничнодопустимих концентрацій (ГДК для нафтопродуктів – 0,05 мг/дм3). Показники забруднення нафтопродуктами акваторій основних чорноморських портів знаходиться на рівні ГДК та нижче. Проведення портами постійного відомчого моніторингу стану якості морських вод в своїх акваторіях дозволяє водокористувачам управляти виробничою діяльністю порту для мінімізації негативного впливу на морське середовище.
Згідно даних моніторингу за 2009 рік, вміст у воді основних біогенних речовин знаходиться на постійному рівні, який значно нижче ГДК для амонію сольового, нітратів, нітритів та фосфатів.
Рівень біогенних речовин у морських водах має незначні сезонні коливання (для амонію сольового 0,01-0,20 мг/дм3, для нітратів 0,1-0,5 мг/дм3). Дещо підвищений рівень біогенів спостерігається в зонах впливу муніципальних очисних споруд, слід зазначити, що за останні роки дещо підвищився рівень фосфатів у морських водах Північно-Західного регіону Чорного моря, що пов’язано зі збільшенням рівня фосфатів, які поступають у морські води від очисних споруд та річковим стоком.
Стійкий рівень вмісту біогенних речовин в прибережних водах на рівнях нижче ГДК сприятливо впливає на стан всієї екосистеми відкритих частин моря. Як позитивний фактор слід відмітити відсутність в останні роки явища глобального “цвітіння ” морської води у відкритих частинах прибережних вод, що спостерігається лише при значних концентраціях біогенних речовин.
В поверхневих прошарках морських вод і акваторіях портів концентрації заліза у воді стабілізувались на рівні близькому ГДК. Концентрації фенолів в поверхневих водах Чорного моря знаходяться на рівні нижче ГДК.
Аніонні поверхнево-активні речовини (АПАРи) як і раніше, відмічаються в концентраціях, не перевищуючих ГДК.
На узмор’ї р. Дунай підвищений вміст нафтопродуктів (0,07–0,08 мг.л-1) був відмічений в поверхневому горизонті в місцях розвантаження річкових вод через Стамбульське та Старостамбульське гирла. В придонному горизонті максимальний вміст нафтопродуктів склав 0,09 мг.л-1 в районі розвантаження річкових вод через гирло Новостамбульське. Розподіл нафтопродуктів в придонному горизонті носив більш рівномірний характер, чим в поверхневих водах.
В донних відкладах річок можна виділити область підвищеного накопичення нафтопродуктів (1,61–2,31 мг.г-1) в зоні змішування річкових та морських вод, витягнутих паралельно береговій лінії, в бік до моря від Новостамбульського, Східного та Стамбульського гирл. Можна уявити, що цей процес пов’язаний з сорбційною активністю завислої речовини, що відкладається за рахунок зменшення швидкості потоку в цьому районі.
У 2009 р. відмічалася загальна тенденція до зниження середнього вмісту міді в поверхневих водах порівняно з 2008 р. При достатньо рівному характері розподілу Cu Ni и Cd в поверхневих водах, з деяким підвищенням їх вмісту в бік мористої зони змішування річкових та морських вод, звертає на себе увагу різке збільшення вмісту Zn в зоні розвантаження річкових вод через Стамбульське гирло. Вміст Zn в поверхневому горизонті також показує загальну тенденцію до зменшення порівняно з 2008 р. Вміст Ni в поверхневому горизонті находилося практично на рівні минулого року В цілому, вміст важких металів в поверхневих водах не викликав занепокоєння і знаходився в межах чи нижче ГДК.