Міністерство освіти і науки України

Івано-Франківський національний технічний

університет нафти і газу

Кафедра «Управління виробництвом»

Л.С.Тараєвська, Н.М.Федишин, І.Б.Галюк

ІНФРАСТРУКТУРА ТОВАРНОГО РИНКУ

Навчальний посібник

(для студентів напраму підготовки

„Менеджмент ”)

Рекомендовано методичною радою університету

Івано-Франківськ

2008

Івано-Франківський національний технічний

університет нафти і газу

Л.С.Тараєвська, Н.М.Федишин, І.Б.Галюк

ІНФРАСТРУКТУРА ТОВАРНОГО РИНКУ

Навчальний посібник

2008

МВ 02070855 – 2305 - 2009

Тараєвська Л.С., Федишин Н.М., І.Б.Галюк – Навчальний посібник з курсу „Інфраструктура товарного ринку” для студентів спеціальності – „Менеджмент організацій”. – м. Івано-Франківськ: Факел, 2008.– 166 с.

Даний посібник призначений для використання студентами всіх форм навчання спеціальності – „Менеджмент організацій”.

Посібник розроблений відповідно до програм із нормативних навчальних дисциплін.

Рецензент:

канд. економ. наук, доцент кафедри

“Управління регіональним економічним розвитком”

ІФНТУНГ Є.А. Ревтюк

Голова навчально-методичного

об’єднання спеціальності

“Менеджмент організації” В.П. Петренко

Завідувач кафедри управління

виробництвом А.О. Устенко

Голова експертно - рецензійної

комісії університету І.В. Костриба

Нормоконтролер Г.Я.Онуфрик

Коректор Н. Ф. Будуйкевич

Інженер І категорії Н.В.Мирка

© Тараєвська Л.С., Федишин Н.М., Галюк І.Б.

© ІФНТУНГ, 2008

МВ

Тараєвська Л.С., Федишин Н.М., Галюк І.Б. – Навчальний посібник з курсу „Інфраструктура товарного ринку” для студентів спеціальності – „Менеджмент організацій”. – м. Івано-Франківськ: Факел, 2008.– 166 с.

Даний посібник призначений для використання студентами всіх форм навчання спеціальності – „Менеджмент організацій”.

Посібник розроблений відповідно до програм із нормативних навчальних дисциплін.

Рецензент:

канд. економ. наук, доцент кафедри

“Управління регіональним економічним розвитком”

ІФНТУНГ Є.А. Ревтюк

© Тараєвська Л.С., Федишин Н.М., Галюк І.Б.

© ІФНТУНГ, 2008

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………...………

1 Теоретичний матеріал................................................................

1.1 Модуль 1 Сутність інфраструктури товарного ринку і теоретичні основи її розвитку......................................................

Змістовий модуль 1 Суть і характеристика товарного ринку....

Змістовий модуль 2 Суть і зміст інфраструктури товарного ринку................................................................................................

1.2 Модуль 2 Організація посередницької діяльності на товарному ринку. Види і функції підприємств оптової і роздрібної торгівлі........

Змістовий модуль 3 Торгово-посередницька діяльність на товарному ринку..............................................................................

Змістовий модуль 4 Макроорганізація оптової торгівлі.............

Змістовий модуль 5 Роздрібна торгівля.......................................

1.3 Модуль 3 Організатори оптового обігу товарів і послуг.......

Змістовий модуль 6 Товарна біржа як організатор оптової торгівлі.............................................................................................

Змістовий модуль 7 Аукціони: суть, види, порядок проведення

Змістовий модуль 8 Виставки, ярмарки, персональні продажі – суть, види, порядок проведення.....................................................

2 Практичні завдання...................................................................

Розрахункові завдання...................................................................

Ситуаційні завдання......................................................................

Тестові завдання.............................................................................

3 Запитання для самоконтролю......................................................

4 Перелік рекомендованих джерел………………………............

Вступ

У сучасній економічній ситуації особлива роль відводиться товарному ринку, що відображає взаємодію всіх ланок у процесі руху товару. Функціонуюча система товарного ринку володіє власною інфраструктурою, що є обовязковим компонентом ринкової економіки.

Інфраструктура товарного ринку сприяє взаємодії між виробниками і споживачами, попитом і пропозицією. Від того, наскільки чітким є цей механізм, значною мірою залежить ефективність функціонування всієї економіки країни.

Мета дисципліни "Інфраструктура товарного ринку" — сформу­вати у студентів сучасне економічне мислення, глибоке комплексне розуміння проблем інфраструктурної діяльності підприємства, а та­кож допомогти набути навичок їх практичного розв'язання.

Для досягнення цієї мети у процесі навчання студенти повинні:

• здобути теоретичні знання інфраструктурної діяльності під­приємства;

• оволодіти методичним інструментарієм розв'язання інфраструктурних проблем підприємства;

• набути навичок творчого аналізу інфраструктурної діяльності підприємства;

• набути навичок оцінки ефективності та наслідків реалізації інфраструктурних рішень.

Після вивчення дисципліни "Інфраструктура товарного ринку" студенти повинні вміти:

• орієнтувати інфраструктурну діяльність підприємства на реа­лізацію суспільних інтересів;

• розвивати співробітництво суб'єктів ринкових відносин у сфері інфраструктури;

• досліджувати інфраструктурні процеси;

• визначати перспективні напрями інфраструктурної діяльності підприємства;

• визначати спеціалізацію підприємств оптової та роздрібної торгівлі;

• управляти товарообігом підприємств оптової та роздріб­ної торгівлі;

• формувати комерційні зв'язки торговельних підприємств;

• оцінювати ефективність комерційних угод і зв'язків торговельних підприємств;

• формувати систему сервісного обслуговування покупців това­рів;

• формувати й оцінювати товарний асортимент торговельних підприємств;

• аналізувати та планувати витрати обігу;

• здійснювати бізнес-планування на торговельних підприємствах;

• адаптувати інфраструктурну діяльність підприємства до змін його зовнішнього та внутрішнього середовища.

1. Теоретичний матеріал

1.1 Модуль 1 Сутність інфраструктури товарного ринку і теоретичні основи її розвитку Змістовий модуль 1 Суть і характеристика товарного ринку

Зміст

1 Поняття, економічний зміст і класифікація ринків

2 Особливості товарного ринку

3 Форми і методи регулювання товарного ринку

Мета: ознайомити студентів з термінами, економічним змістом і класифікацією ринків, формами і методами регулювання товарних ринків.

Ключові слова: ринок, товарний ринок, товар, організаційно-економічні умови функціонування ринку, модель товарного ринку, методи державного регулювання ринку.

Основний зміст

1 Поняття, економічний зміст і класифікація ринків

Ринкова економіка є такою формою організації економіч­ного життя суспільства, в якому виробники і споживачі взаємодіють за допомогою ринку.

Ринок - це механізм формування та руху відтворювальних процесів, форма зв'язку виробництва і споживання, а також різних видів комерційно-господарської діяльності за допомо­гою купівлі-продажу товарів, капіталів, робочої сили, техноло­гій, інформації тощо.

Обов'язковою умовою ринку є обмін товарами або послу­гами. Для того, щоб здійснився обмін, необхідне дотримання наступних умов:

1. Сторін, які вступають в обмін, має бути як мінімум дві продавець і покупець.

2. Кожна сторона повинна мати в своєму розпорядженні щось таке, що могло б зацікавити іншу сторону.

3. Кожна сторона має бути здатною здійснити комунікацію і доставку свого товару.

4. Кожна сторона повинна бути вільною в ухваленні або відхиленні пропозиції іншої сторони.

5. Кожна сторона має бути впевнена в доцільності або ба­жанні мати справу з іншою стороною.

Ринок у своєму розвитку пройшов шлях від примітивних базарів до сучасних організованих ринків. Історія розвитку ринку дозволяє виділити чотири типи, ринку:

• нерозвинений;

• вільний;

• регульований;

• деформований.

Нерозвинений ринок характеризується тим, що ринкові відносини мають випадковий, найчастіше товарний (бартер­ний) характер.

Вільний (класичний) ринок характеризується наступ­ними рисами:

• необмежена кількість учасників ринкових відносин і вільна конкуренція між ними;

• абсолютно вільний доступ до будь-якої господарської діяльності всіх членів суспільства;

• абсолютна мобільність чинників виробництва, необме­жена свобода переміщення капіталу;

• наявність у кожного учасника абсолютно повної інфор­мації про ринок;

• абсолютна однорідність однойменних товарів (відсут­ність торгових марок тощо);

• кожен суб'єкт вільної конкуренції не може безпосередньо впливати на рішення іншого неекономічними методами;

• ціни встановлюються стихійно в процесі вільної конкуренції;

• відсутність монополії (один виробник), монопсонії (один покупець) і державного регулювання.

Проте, вільний ринок - це абстракція: і для минулого, і для сьогодення характерне регулювання ринку, оскільки умовам вільного ринку не відповідає жодна державність.

Регульований ринок - це результат цивілізації і гуманізації суспільства, коли держава прагне яким-небудь чином пом'якшити удари ринку по інтересах окремих членів суспіль­ства, але не настільки, щоб знищити мотивацію до творчої, іні­ціативної праці та ризику в господарській діяльності.

Надмірне втручання держави в ринкові відносини при­зводить до їх деформації. До основних рис деформації ринку в умовах адміністративно-командної або директивної системи господарювання належать:

• відсутність численних ринкових суб'єктів, які організують свою господарську діяльність на основі різних форм власності;

• надмірна централізація розподілу товарних ресурсів, відсутність самостійності в комерційній діяльності;

• монополізм виробника і торговця;

• незбалансованість попиту і пропозиції;

• надмірний ріст цін, нестримувана інфляція, порушення грошового обміну, бюджетний дефіцит, величезна емісія гро­шей тощо;

• розквіт тіньової економіки;

• деформація економічних інтересів суб'єктів ринкових відносин; відсутність мотивації для ефективної праці, ризику в господарській діяльності;

• розквіт бартерних операцій замість розвинених товарно-грошових відносин;

• відсутність у споживача права вибору товару.

Щоб усунути деформацію ринку, необхідно створити відповідні умови для переходу до ринкового господарювання і подальшого його розвитку, зокрема:

• забезпечення свободи господарської діяльності;

• наявність в економіці різних форм власності;

• формування механізму вільного ціноутворення;

• вільне маневрування ресурсами;

• наявність ринкової інфраструктури;

• повнота і доступ до інформації;

• послідовна інтеграція національної економіки в систему світових господарських зв'язків;

• забезпечення з боку держави соціальних гарантій грома­дянам;

• збереження, разом із поширенням ринкових відносин, значного неринкового сектора економіки.

Привабливість країни як ринку збуту її продукції визнача­ється структурою її господарства, а також рівнем і розподілом доходів у країні. Структура господарства визначає виробни­чий попит. Для промислово розвинених країн промисловість має широко диверсифікований характер, розвинена сфера по­слуг, частка сільського господарства незначна. Такі країни є ос­новними експортерами й імпортерами промислових товарів, а розмах і різноманіття виробничої діяльності роблять ринки збуту цих країн привабливими для будь-яких товарів.

Країни, що промислово розвиваються, - це, здебільшого, індустріальні країни, тому вони імпортують різну сировину і вироби важкого машинобудування. Структура господарства таких країн представлена, перш за все, сільським господар­ством і гірничодобувного промисловістю, які мають експортну спрямованість.

Країни-експортери сировини багаті одним або декількома видами природних ресурсів. Вони є хорошими ринками для збуту гірничодобувного устаткування, сільськогосподарських машин, інструментів, вантажних автомобілів, навантажуваль­но-розвантажувального устаткування.

У країнах з економікою типу натурального господарства більшість населення займається простим сільськогосподарсь­ким виробництвом. Більшу частину продукції, що вироб­ляється, вони споживають самі, а іншу обмінюють на прості товари та послуги. На ринках таких країн експортер має не­значні можливості для реалізації своїх товарів і послуг.

При класифікації ринків за територіальною ознакою виді­ляють чотири типи ринків:

• внутрішній;

• національний;

• регіональний;

• світовий.

Внутрішній (місцевий) ринок охоплює сферу обміну, обмежену кордонами конкретної країни. Її учасниками є як місцеві підприємці, так і фірми й організації інших країн.

Національний ринок (вітчизняний або зарубіжний) - це сфера здійснення внутрішньо- та зовнішньоторговельних операцій.

Регіональний ринок - це сфера здійснення внутрішньо- і міжрегіональних торговельних операцій. Регіональний ринок може бути самозабезпечемим, частково забезпеченим і повністю залежним від ввезення товарів.

Світовий ринок - це сукупність національних ринків. У структурі світових ринків виділяють два основні сектори: від­ критий і закритий, які мають свої принципи торгівлі та ціно­утворення.

Закритий ринок - це ринок, де взаємодіють продавці та покупці, зв'язані різними формами некомерційних відносин, зокрема, юридичною залежністю, системою пайової участі та фінансового контролю, угодами: про спеціалізацію та коопера­цію, спеціальними торговельно-економічними, валютно-кредитними й іншими договорами, що не мають комерційного характеру. Основними джерелами закритого ринку є:

• внутрішньофірмові постачання між філіалами, дочірні­ми і головними підприємствами великих корпорацій;

• спеціальна торгівля, представлена постачаннями товарів як допомога за довгостроковими контрактами;

• бартерні та компенсаційні операції тощо.

Відкритий ринок є сферою звичайної комерційної діяль­ності необмеженого кола незалежних покупців і продавців. Операції на відкритому ринку представлені в основному опе­раціями на біржах.

За характером і рівнем попиту та пропозиції на ринку роз­різняють два типи ринку:

• ринок продавця - попит перевищує пропозицію;

• ринок покупця - пропозиція перевищує попит.

Ринок продавця характеризується обмеженістю товарного асортименту та кількісної пропозиції товару - дефіци­том. Це спонукає покупця купувати те, що пропонує прода­вець, не висуваючи особливих вимог до якості та техніко-економічних характеристик товару.

Ринок покупця характеризується наявністю широкого асортименту товарів, які випускаються різними виробниками, що породжує конкуренцію між продавцями виробів, які задо­вольняють одні й ті ж попити покупців.

Залежно від виду споживачів розрізняють два наступні ти­пи ринків:

• споживчі;

• організаційні ринки, або ринки організацій.

Споживчі ринки - це сукупність індивідів і сімей, що купують товари та послуги для особистого споживання. Ринки спо­живчих товарів характеризуються наявністю масового спожива­ча, різноманітною конкуренцією, децентралізованою структурою.

Організаційні ринки, або ринки організацій, які, в свою чергу, поділяються на наступні види ринків:

1. Ринки продукції виробничо-технічного призначення, які є сукупністю організацій і приватних осіб, що купують товари та послуги, використовувані при виробництві інших продуктів.

2. Ринки перепродажів - це сукупність організацій та індивідуальних осіб, які купують товари з метою їх перепродажу або здачі в оренду.

3. Ринки державних установ, на яких державні установи всіх рівнів купують або орендують товари та послуги для ви­конання своїх функцій.

Залежно від ступеня залучення споживача в процес про­дажів виділяють п'ять типів ринків:

• потенційний ринок;

• доступний ринок;

• кваліфікований доступний ринок;

• цільовий ринок;

• освоєний ринок.

Потенційний ринок - це сукупність споживачів, що виявляють деяку цікавість до певного продукту.

Доступний ринок - це група споживачів, що мають інте­рес, засоби та доступ до певного продукту.

Кваліфікований доступний ринок - це сукупність спо­живачів, що мають інтерес, засоби та доступ до ринку і задовольняють законодавчим вимогам (наприклад, вікові обме­ження на керування автомобілем).

Освоєний ринок - це сукупність споживачів, що вже ку­пили якийсь продукт.

Цільовий ринок - це сукупність наявних і потенційних споживачів, що мають коло ідентичних потреб. Сегмент ринку складається зі споживачів, які однаково реагують на один і той же набір спонукальних стимулів маркетингу.