Ділова гра Проведення ділової гри «Аукціон»

Для проведення аукціону представниками юридичної компанії - студентами 2 курсу (чотири особи)були підготовлені документи, необхідні для проведення аукціону.

Особою, яка зацікавлена в продажі товару (продавцем), виступає студент 2 курсу (одна особа). Він виступає з описом автомобілю, що був запропонований до продажу, зазначає необхідні характеристики та вказує стартову ціну.

Учасниками аукціону, які зацікавлені в придбанні автомобілю, виступають студенти 2 курсу (аудиторія).

Нотаріусом виступає студентка 2 курсу (одна особа), яка підтверджує відповідність підготовлених документів, необхідних для проведення аукціону, вимогам законодавства.

Прокурором – особою, яка здійснює нагляд за відповідністю аукціону вимогам чинного законодавства, виступає студент 2 курсу (одна особа).

Ведучим торгів (ліцитатором) виступає студентка 2 курсу (одна особа).

Аукціон починається з реєстрації осіб, які бажають взяти участь в аукціоні, та отримання ними номерів. Всі зацікавлені особи мали можливість ознайомитися з лотом на підставі поданих продавцем та організаторами аукціону відомостей. Організатори в особі Генерального директора ЗАТ «Аукціонер» Рустама Саніахметова та відповідальної особи Юрія Гапунича відзначили, які документи вони підготували та які дії вчинили для того, щоб аукціон відбувся.

Ліцитатор почала аукціон з оголошення лоту, що був зазначений в каталозі аукціону, стартової ціни на товар та Правил проведення аукціону, встановлених організатором аукціону та продавцем автомобілю. Після цього ліцитатор проводить аукціон, проголошуючи ціни, які пропонуються покупцями та збільшуються на шаг аукціону – 1000 гривень. Покупці досить довго сперечаються, пропонуючи високі ціни, про що зазначається в Протоколі. Аукціон проводиться за англійською системою з підвищенням ціни, відкрито, гласно та добровільно.

Проведіть аукціон за зазначеною схемою.

Ситуація 2 Виставкова діяльність київської компанії „Електросила”

Виставки є одним з найефективніших засобів з просування електротехнічної галузі, адже основним інструментом взаємодії продавця-покупця є пряме і безпосереднє спілкування. Виставки, особливо спеціалізовані, мають унікальну здатність налаштовувати відвідувачів на настрій відкритості і готовності до співпраці, більше того, тут не ви йдете до клієнта, а – він іде до вас. Це той випадок, коли в одному місці збираються якщо не всі, то більшість ключових спеціалістів, які приймають рішення в галузі.

Розглянемо приклад участі умовної київської компанії „Електросила”.

Припустимо, компанія купила обладнану площу 6 м кв. на виставці „Будівництво і архітектура” (за розцінками організаторів 1210 євро). Припустимо, що витрати на рекламні матеріали, транспорт, монтаж ще склали 790 євро. Отже загальна сума – 2000 євро. (прибл. 12500 грн). Сума витрат на виставку практично може розглядатись з погляду ціни отриманого контакту з потенційним клієнтом.

Припустимо, що:

• кількість отриманих нових контактів 100 (це реальна кількість контактів для доброї регіональної виставки);

• з них - 6 гуртових покупців;

• тобто середня вартість контакту для компанії складає 125 грн. Припустимо, що 50 % (тобто 3 гуртових та 47 роздрібних покупців) контактів виявились продуктивними;

• середнє місячне замовлення гуртовика 5000 грн, середня квартальна покупка роздрібного клієнта 200 грн, за три місяці сума збільшення продаж, завдяки участі в виставці, складе 52050;

• середня рентабельність продукції компанії Електропила – 25%;

• щоб окупити витрати на виставку, необхідно реалізувати продукції на 50000 грн.

Отже в нашому випадку «Електропилі» варто брати участь у виставці „Будівництво і архітектура”, адже виставка окупиться менш ніж за 3 місяці. Крім того існують такі фактори, які мають некількісний прояв, тобто опосередковану „грошову віддачу”: збільшення продаж у існуючих клієнтів, покращення репутації, відкриття нових методів в роботі з клієнтами тощо. Після трьох місяців ці контакти будуть приносити прибуток.

Безумовно, для прикладу були взяті гіпотетичні цифри, але компанія, яка знає своїх клієнтів, може взяти в розрахунок досить точні цифри, і розрахувати грошову рентабельність участі.

Отже, хоч участь у виставках є задоволенням не з дешевих, але слід враховувати комплексний ефект, який дає робота на виставках. Тоді витрати можуть стати прибутковими інвестиціями.

Завдання:

1. Навести приклад відомих компаній, які беруть участь у виставках.

2. Яка роль і вигода компаній від участі у виставках?