- •1. Теоретичний матеріал
- •1.1 Модуль 1 Сутність інфраструктури товарного ринку і теоретичні основи її розвитку Змістовий модуль 1 Суть і характеристика товарного ринку
- •Основний зміст
- •1 Поняття, економічний зміст і класифікація ринків
- •2 Особливості товарного ринку
- •3 Форми і методи регулювання товарного ринку
- •Контрольні запитання
- •Змістовий модуль 2 Суть і зміст інфраструктури товарного ринку
- •Основний зміст
- •1 Суть інфраструктури ринку
- •2 Характеристика основних елементів інфраструктури товарного ринку
- •3 Проблеми розвитку інфраструктури товарного ринку
- •Контрольні запитання
- •1.2 Модуль 2 Організація посередницької діяльності на товарному ринку, види і функції підприємств оптової і роздрібної торгівлі Змістовий модуль 3 Торгово-посередницька діяльність на товарному ринку
- •Основний зміст
- •1 Принципи організації торгово-посередницької діяльності на товарному ринку
- •2 Визначення обсягів торгово-посередницької діяльності
- •3 Ціноутворення в торгово-посередницькій діяльності
- •Контрольні запитання
- •Змістовий модуль 4 Макроорганізація оптової торгівлі
- •Основний зміст
- •1 Суть і місце оптової торгівлі в ринковому процесі
- •2 Види оптових підприємств, що функціонують на товарному ринку
- •3 Організаційні структури підприємств оптової торгівлі, їх завдання, функції і напрям діяльності
- •Контрольні запитання
- •Змістовий модуль 5 Роздрібна торгівля
- •Основний зміст
- •1 Суть і види роздрібної торгівлі
- •2 Види роздрібних торговельних підприємств
- •3.1 Модуль 3 Організатори оптового обігу товарів і послуг Змістовий модуль 6 Товарна біржа як організатор оптової торгівлі
- •Основний зміст
- •1 Роль бірж в ринковій економіці
- •2 Види бірж, їх основні функції
- •3 Управління біржею
- •Контрольні запитання
- •Змістовий модуль 7 Аукціони: суть, види, порядок проведення
- •Основний зміст
- •1 Аукціонна торгівля, види аукціонів
- •2 Техніка проведення аукціону
- •Контрольні запитання
- •Змістовий модуль 8 Виставки та ярмарки - суть, цілі, види, порядок проведення. Суть і завдання персонального продажу
- •Основний зміст
- •1 Сутність ярмаркок, їх класифікація
- •2 Виставки їх класифікація
- •3 Порядок проведення ярмарок та виставок
- •4 Персональний продаж як один із видів просування товарів на ринку
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Розрахункові завдання
- •Ситуаційні завдання Ситуація 1 Приклад ринку олігополістичної конкуренції
- •Аналіз компанії „Форд”
- •Ситуація 2 Приклад ринку монопольної конкуренції
- •Аналіз ринку безалкогольних напоїв
- •Тестові завдання
- •Розрахункові завдання
- •Ситуаційні завдання Ситуація1 Приклад Коніка Мінолта Україна
- •Ситуація 2 Приклад діяльності торгового дому «Юніон»
- •Ситуація 3 Приклад прямого маркетингу
- •Тестові завдання
- •Розрахункові завдання
- •Ситуаційні завдання Ситуація 1 Біржова мова жестів та жаргон брокера
- •Ділова гра Проведення ділової гри «Аукціон»
- •Ситуація 2 Виставкова діяльність київської компанії „Електросила”
- •Ситуація 3 Персональний продаж на ринках споживчих товарів: досвід компанії avon в Україні
- •Тестові завдання
- •3 Питання для самоконтролю
- •4 Перелік рекомендованих джерел
3 Проблеми розвитку інфраструктури товарного ринку
Зарубіжні теоретики ринку виходять з того, що правильно розставлені параметри валютно-фінансової, кредитної, товарної, цінової політики та інші макроекономічні показники здатні автоматично відрегулювати всю решту економічних показників тільки за умови, якщо в економіці країни існує розвинена інфраструктура.
Відомо, що в нашій економіці інфраструктура взагалі, а товарних ринків зокрема, була чисто умовною і призначалася для централізованої планової економіки. До ринкові умови господарювання виходили з примусового визнання корисності товару або послуги незалежно від того, чи затребувана вона в даний період часу і для даного споживача чи ні. У результаті була сформована система управління товарними потоками, заснована на жорсткій ієрархії управління логістичним ланцюгом інфраструктурних елементів руху товару.
Адміністративно-командна система серйозно деформувала розвиток інфраструктури товарних ринків. Це було обумовлено, по-перше, залишковим принципом виділення інвестицій на її розвиток і вдосконалення, по-друге, наростанням у зв'язку з цим розриву в рівнях розвитку виробничої та соціальної інфраструктур.
Таким чином, без створення адекватної інфраструктури товарного ринку успіх ринкових перетворень економіки забезпечити неможливо. Самі ж перетворення повинні мати серйозне теоретичне обґрунтування, початкові принципи якого полягають в наступному:
Розмежування якісно різних елементів інфраструктури товарного ринку. При всій важливості якого-небудь елементу, Необхідно виділити ті елементи, які відіграють чільну роль у русі товарних потоків. Таке розмежування дозволяє реалістично оцінити перспективи структурних перетворень у відповідних ланках. Так, пристосувати структуру автотранспорту до ринкових реалій можна швидше і легше (зокрема, використовуючи механізм приватизації), ніж структуру автомобільних доріг. У той же час спроби обмежитися приватизацією парку літаків без вирішення проблеми докорінної реконструкції наявних аеропортів не зможуть реально підвищити ефективність роботи цієї галузі.
Розмежування матеріально-речової та соціально-економічної форм інфраструктури товарного ринку. Наприклад, виявити основну проблему розвитку інфраструктури товарного ринку недолік інвестицій - можливо, а ось визначити дійсні умови її вирішення - складно. Адже докорінне питання реформування інфраструктури товарного ринку полягає не в обсягах інвестування, і навіть не в його джерелах, а в ефективно використаних ресурсах.
Виділення внутрішніх і зовнішніх чинників розвитку того чи іншого елементу інфраструктури товарного ринку або підсистеми в цілому.
Прийняття до уваги ролі держави в перетворенні інфраструктури товарного ринку. Складнощі в цій сфері обумовлені державно-монополістичним характером сучасного стану інфраструктурного комплексу. Цей державний монополізм акумулюється формою природних монополій, а держава, будучи "соціальним" монополістом, всіляко сприяє збереженню монопольного положення ряду галузей цієї підсистеми інфраструктури, не допускаючи туди приватний капітал. Для порівняння, частка приватного капіталу в інвестиціях в інфраструктуру в розвинених країнах складає понад 20%.