- •1. Теоретичний матеріал
- •1.1 Модуль 1 Сутність інфраструктури товарного ринку і теоретичні основи її розвитку Змістовий модуль 1 Суть і характеристика товарного ринку
- •Основний зміст
- •1 Поняття, економічний зміст і класифікація ринків
- •2 Особливості товарного ринку
- •3 Форми і методи регулювання товарного ринку
- •Контрольні запитання
- •Змістовий модуль 2 Суть і зміст інфраструктури товарного ринку
- •Основний зміст
- •1 Суть інфраструктури ринку
- •2 Характеристика основних елементів інфраструктури товарного ринку
- •3 Проблеми розвитку інфраструктури товарного ринку
- •Контрольні запитання
- •1.2 Модуль 2 Організація посередницької діяльності на товарному ринку, види і функції підприємств оптової і роздрібної торгівлі Змістовий модуль 3 Торгово-посередницька діяльність на товарному ринку
- •Основний зміст
- •1 Принципи організації торгово-посередницької діяльності на товарному ринку
- •2 Визначення обсягів торгово-посередницької діяльності
- •3 Ціноутворення в торгово-посередницькій діяльності
- •Контрольні запитання
- •Змістовий модуль 4 Макроорганізація оптової торгівлі
- •Основний зміст
- •1 Суть і місце оптової торгівлі в ринковому процесі
- •2 Види оптових підприємств, що функціонують на товарному ринку
- •3 Організаційні структури підприємств оптової торгівлі, їх завдання, функції і напрям діяльності
- •Контрольні запитання
- •Змістовий модуль 5 Роздрібна торгівля
- •Основний зміст
- •1 Суть і види роздрібної торгівлі
- •2 Види роздрібних торговельних підприємств
- •3.1 Модуль 3 Організатори оптового обігу товарів і послуг Змістовий модуль 6 Товарна біржа як організатор оптової торгівлі
- •Основний зміст
- •1 Роль бірж в ринковій економіці
- •2 Види бірж, їх основні функції
- •3 Управління біржею
- •Контрольні запитання
- •Змістовий модуль 7 Аукціони: суть, види, порядок проведення
- •Основний зміст
- •1 Аукціонна торгівля, види аукціонів
- •2 Техніка проведення аукціону
- •Контрольні запитання
- •Змістовий модуль 8 Виставки та ярмарки - суть, цілі, види, порядок проведення. Суть і завдання персонального продажу
- •Основний зміст
- •1 Сутність ярмаркок, їх класифікація
- •2 Виставки їх класифікація
- •3 Порядок проведення ярмарок та виставок
- •4 Персональний продаж як один із видів просування товарів на ринку
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Розрахункові завдання
- •Ситуаційні завдання Ситуація 1 Приклад ринку олігополістичної конкуренції
- •Аналіз компанії „Форд”
- •Ситуація 2 Приклад ринку монопольної конкуренції
- •Аналіз ринку безалкогольних напоїв
- •Тестові завдання
- •Розрахункові завдання
- •Ситуаційні завдання Ситуація1 Приклад Коніка Мінолта Україна
- •Ситуація 2 Приклад діяльності торгового дому «Юніон»
- •Ситуація 3 Приклад прямого маркетингу
- •Тестові завдання
- •Розрахункові завдання
- •Ситуаційні завдання Ситуація 1 Біржова мова жестів та жаргон брокера
- •Ділова гра Проведення ділової гри «Аукціон»
- •Ситуація 2 Виставкова діяльність київської компанії „Електросила”
- •Ситуація 3 Персональний продаж на ринках споживчих товарів: досвід компанії avon в Україні
- •Тестові завдання
- •3 Питання для самоконтролю
- •4 Перелік рекомендованих джерел
2 Види оптових підприємств, що функціонують на товарному ринку
Організацію оптової торгівлі слід розглядати в двох аспектax: макроекономічному та мікроекономічному.
Макроекономічний аспект організації оптової торгівлі припускає, по-перше, дослідження внутрішньогалузевого складу сфери обігу і, по-друге, аналіз видового складу і структури оптових підприємств.
Мікроекономічний аспект організації оптової торгівлі пов'язаний з вивченням внутрішньої організації оптових фірм (підприємств).
Перша ознака класифікації - це основна, виконувана функція. Дана ознака є найбільш істотною і її можна поділити на два рівні: дислокація оптового підприємства щодо виробників і покупців продукції; склад виконуваних послуг.
Залежно від того, яке місце в русі товару від одного клієнта до іншого фізично (територіально) займає оптове підприємство, можливі декілька варіантів.
Перш за все, оптове підприємство може бути розташоване поблизу від виробників товару, а саме:
а) у зоні виробництва поряд з декількома підприємствами - виробниками;
б) у безпосередній близькості від великого підприємства-виробника.
Такі підприємства називаються вихідними оптовими базами, які здійснюють комплектування партій, упаковку, відвантаження і відправку продукції покупцям. Функціонування подібних вихідних баз дозволяє звільнити виробників від виконання збутових функцій у межах певної території. При цьому до ланок товару може входити два і більше оптових підприємства. В цьому випадку одне оптове підприємство може розташовуватися в зоні виробництва продукції, а друге - в зоні збуту.
До іншого типу функціонуючих оптових підприємств можна віднести бази, діяльність яких територіально віддалена від виробників продукції. Такі бази називаються торгово-закупівельними базами. Їх функціональне призначення полягає в закупівлі продукції у підприємств-виробників різних регіонів (зокрема вони можуть купувати продукцію й у вихідних баз) і подальшій реалізації товарів дрібним і середнім підприємствам системи роздрібної торгівлі.
Головна класифікаційна ознака «основна виконувана функція» має й інший рівень свого прояву, пов'язаний зі складом виконуваних послуг, які часто називають додатковими послугами. Термін «додаткова послуга» неявно припускає наявність основної послуги, що виявляється у вигляді торгівлі оптовими партіями товару і супроводжується, як правило, їх вберіганням на складах даного оптового підприємства. Водночас, разом із цією послугою оптове підприємство може виконувати для своїх клієнтів і широкий спектр додаткових послуг. Ці послуги залежать від того, ким є клієнт оптового підприємства - постачальником товару або його покупцем.
Класифікаційний перелік додаткових послуг оптової торгівлі представлений на рис. 4.1.
Послуги є предметом купівлі-продажу, тобто об'єктом комерційної діяльності. Особливість такої комерції полягає в тому, що одержаний від неї дохід має два джерела: безпосередній та непрямий.
Безпосередній дохід - це оплата послуги клієнтом.
Непрямий дохід - обумовлений підвищенням конкуренто-спроможності реалізованого товару в результаті надання передпродажної послуги, що підвищує привабливість виконаних робіт, збільшує обсяг і стійкість продажів. За статистикою дохід від своєчасного надання послуг підвищується в середньому на 10-20%.
Наступна класифікаційна ознака видових груп оптових підприємств - це їх спеціалізація.
У оптовій торгівлі споживчими товарами виділяють чотири групи підприємств: змішані, універсальні, спеціалізовані і вузькоспеціалізовані. При цьому в асортименті змішаних підприємств є групи:
продовольчих і непродовольчих товарів;
універсальних - більшість груп продовольчих або непродовольчих товарів;
спеціалізованих - одна або декілька товарних груп.
Вузькоспеціалізовані оптові підприємства здійснюють торгівлю товарами одного підприємства. У практиці постачальницько-збутових підприємств звичайно виділяють три типи: універсальні, змішані і спеціалізовані.
Істотною класифікаційною ознакою є район діяльності оптових підприємств. Дана ознака характеризує географію клієнтів оптового підприємства - продавців і покупців товарів. Можна виділити видові групи оптових підприємств, орієнтованих на загальнодержавний внутрішній ринок:
підприємства, що мають зоною діяльності декілька мезорайонів (областей, республік);
підприємства, що мають зоною діяльності один мезорайон, декілька районів або район.
У зв'язку з цим в назвах баз оптової торгівлі часто присутнє уточнення - міжобласна, обласна, міжрайонна, районна.
Наступна ознака систематизації - відомча приналежність підприємств оптової торгівлі. Ця ознака втратила своє минуле значення, але у ряді оптових структур ще має місце.
Систематизуючи види підприємств оптової торгівлі, не можна не розглянути таку важливу ознаку, як форма власності оптового підприємства. У цьому розумінні можна виділити наступні види оптових підприємств: державні, акціонерні, кооперативні та приватні. У загальному обсягу оптового товарообігу провідна роль належить акціонерним оптовим підприємствам.
Наступна ознака систематизації оптових підприємств - придбання права власності на товар. З цієї точки зору можна виділити незалежні (що набувають прав власності на товар) і залежні (що не набувають прав власності на товар) оптові підприємства.
Характеризуючи види підприємств, що діють на оптовому ринку, необхідно виходити з того, що їх функціонування або побудова вбирає в себе тією чи іншою мірою практично кожну з перерахованих ознак.
У реальному ринковому середовищі є ряд різновидів таких підприємств, що відрізняються між собою специфічними організаційними, техніко-технологічними функціями, масштабом діяльності. До найбільш значущих підприємств і організацій належать:
Комерційно-посередницькі фірми - оптові підприємства, що здійснюють оптову торгівлю за свій рахунок і з залученням кредитів, як з власних складів, так і зі складів виробників та інших оптових посередників.
Оптові бази - це підприємства, що організаційно об'єднують склади, спеціалізовані за технічними ознаками продукції, що переробляється, з єдиними енергетичними, транспортними й іншими комунікаціями, а також централізованими експедиційними й допоміжними службами та апаратом управління, що організує складування і відвантаження продукції.
Оптові магазини - оптові підприємства, максимально наближені до покупців продукції.
Торгові доми - великі торговельні підприємства, організації, найважливішою особливістю яких є активне проникнення в сферу виробництва товарів, організація кооперації виробництва товарів, участь у кредитно-фінансових операціях, здійснення експортно-імпортних операцій за широкою номенклатурою товарів і послуг.
Товарні біржі - організовані ринки біржових товарів зі встановленими правилами прийому, фіксованим членством.
Ярмарки-виставки - періодично організовувані у встановленому місці короткочасні оптові ринки на основі огляду зразків товарів.
Аукціони - особливі ринки, створені в певних місцях для продажу товарів, що мають індивідуальні властивості, шляхом публічних торгів.
Брокерські контори (фірми, брокери) - посередницькі торговельні підприємства, що діють на користь своїх клієнтів за їх рахунок (одержуючи при цьому комісійну винагороду) й у своїх власних інтересах за свій рахунок.
Дилерські контори (фірми, дилери) - посередницькі підприємства (юридичні або фізичні особи), що здійснюють за свій рахунок і від свого імені операції з перепродажу товарів.
Дистриб'юторські фірми - незалежні посередницькі підприємства (юридичні або фізичні особи):
що здійснюють торгові операції оптом;
що займаються перепродажем товарів посередникам (дилерам, агентам та ін.);
що мають виняткове право на закупівлю, зберігання і продаж товарів і послуг на товарному ринку.
Комівояжери - роз'їзні представники торгових фірм, що пропонують покупцям товари за зразками, які є у них, або за каталогами.
Торгові і промислові агенти - особи, що діють за дорученням торгових (промислових) підприємств або інших осіб як посередники в збуті товарів або їх рекламі на підставі угоди за фіксовані комісійні.
Асоціативні добровільні об'єднання підприємців і комерсантів. До них, зокрема, належать торгові (торговельно-промислові) палати, які об'єднують підприємства промисловості, сільського господарства, торгівлі, банківської системи в масштабах адміністративно-територіальних одиниць (областей, міст, районів).