2 Визначення обсягів торгово-посередницької діяльності

Основним узагальню вальним показником результатів діяльності торгово-посередницьких підприємств є товарообіг.

Його показники відображають масштаб та інтенсивність про­міжного і кінцевого обміну товарів. Величина товарообігу схильна до істотних коливань при зміні кон'юнктури ринку, рівня цін і тарифів, інших зовнішніх умов.

Будучи основним оцінним показником обсягу діяльності торговельного підприємства, товарообіг служить також визна­чальним показником формування його ресурсного потенціалу (обсягу та складу трудових, матеріальних і фінансових ресур­сів) і витрат ресурсів (суми та складу витрат обігу). В той же час в умовах ринкової економіки товарообіг носить підпоряд­кований характер відносно прибутку підприємства від торгово-посередницької діяльності.

Види і форми товарообігу торговельного підприємства представлені на рис. 3.1.

У загальному складі товарообігу торговельного підприєм­ства виділяються наступні його види:

1 Роздрібний товарообіг - характеризує продаж споживчих товарів населенню та іншим кінцевим споживачам, завер­шуючи процес їх обігу на споживчому ринку.

2 Оптовий товарообіг - характеризує продаж товарів, що пройшли певну технологічну обробку на даному підприємстві (транспортування, зберігання, сортування тощо) різним опто­вим покупцям, що організують процес їх подальшої реалізації кінцевим споживачам. У складі оптового товарообігу торго­вельного підприємства зазвичай виділяють такі його фор­ми:

• продаж товарів оптовим покупцям свого регіону - регіо­нальний товарообіг;

• продаж товарів оптовим покупцям інших регіонів своєї країни - міжрегіональний товарообіг;

• продаж товарів оптовим покупцям інших країн - зов­нішньоторговельний товарообіг по експорту;

3 Торгово-посередницький товарообіг - Він характеризує обсяг посередницьких операцій купівлі-продажу товарів, здійснюваних торговельним підприємством без якої-небудь технологічної обробки. У складі торгово-посередницького то­варообігу виділяють:

• обіг на біржовому ринку;

• обіг на позабіржовому ринку.

Продаж товарів на підприємствах торгівлі характеризуєть­ся трьома основними показниками, які використовуються в процесі аналізу і планування.

1 Загальний обсяг товарообігу - характеризує обсяг про­дажу товарів у розрізі окремих видів товарообігу. Відповідно до цього виділяють: загальний обсяг роздрібного товарообігу; загальний обсяг оптового товарообігу; загальний обсяг торгово-посередницького товарообігу.

Сума загального обсягу всіх видів продажів характеризує валовий обсяг товарообігу.

2 Склад товарообігу - характеризує структуру загального обсягу товарообігу окремих видів у розрізі різних його форм. Так, у складі обсягу роздрібного товарообігу виділяють: обсяг продажу товарів населенню й обсяг дрібнооптового про­дажу; обсяг продажу товарів з негайною їх оплатою й обсяг продажу товарів у кредит тощо.

3 Структура товарообігу - характеризує товарно-гру­повий склад реалізації товарів.

Рисунок 3.1 Основні види і форми товарообігу торговельних підприємств

Основною метою управління товарообігом є забезпечення високих темпів розвитку торговельного підприємства та задо­волення попиту обслуговуваних контингентів покупців.

У системі управління товарообігом торговельного підпри­ємства велике значення має оцінка та прогнозування обсягів товарообігу.

Початковою базою для розробки прогнозів оптового товаро­обігу є аналіз його розвитку в поточному та попередніх роках.

При розробці показників оптового товарообігу найбільш доцільним є використання балансового методу, який дозволяє забезпечити необхідну ув'язку між окремими його розділами, ресурсами та потребами, оптимальні пропорції в розвитку ви­робництва та торгівлі, раціональні співвідношення між обсягами обороту та іншими показниками оптової торгівлі. Взаємозв'язок між елементами виражається таким чином:

З + Пз +Пі + Пін+ Пд = Ор+ Вв + Мп + Дв + Зк, (3.1)

де 3п і Зк - запаси товарів в оптовій торгівлі на початок і кінець планованого періоду;

Пз - закупівля (надходження) у промислових підприємств та інших оптових підприємств;

Пі - надходження товарів за імпортом;

Пін - закупівля товарів в інших країнах ближнього зарубіжжя;

Пд - закупівля товарів за додатковими джерелами;

Ор - оптовий товарообіг з реалізації;

Вв - внутрішньо системний відпуск;

Мп - міждержавні постачання;

Дв - документована витрата (власні потреби та втрати).

В умовах конкуренції, що розвивається, одним найважли­віших завдань стає завдання збільшення частки на ринку, на якому працює те чи інше оптове підприємство. Частка ринку, що належить оптовому підприємству, залежить від рівня цін, витрат на рекламу, доходу споживачів. Завоювання більшої частки ринку можливе лише при використанні правильної стратегії. З цією метою можна використовувати як наступальну стратегію, так і оборонну.

При наступальній стратегії доцільно наступне: погоджувати свої дії з політикою конкурентів і пропонувати найрізноманітніші товари або спеціалізуватися у відмін­ному від конкурентів асортименті; знижувати ціни на товари додаткового асортименту при одночасній підтримці збуту основних товарів; переключатися на інший ринок, де конкурент не такий сильний, і закріплюватися на ньому, постійно відвойовувати за допомогою стимулів (надання різних знижок з ціни) окремі ділянки ринку, що належать конкуренту.

Оборонна стратегія розглядається як додаткова до на­ступальної. Доцільно, наприклад, при посиленні конкуренції утримати зайняту позицію, постійно контролювати дію конкурентів; наповнювати ринок товарами за зниженими цінами під час виведення конкурентом на ринок нових товарів; глиб­ше досліджувати ринок, виявляючи можливості розширення постачань у ті місця, де ці товари мають вищий попит.

Після визначення прогнозного значення товарообігу виз­начають асортиментну структуру ресурсів кожного виду това­рів, необхідних споживачам.

Якість точності прогнозних розрахунків обсягів товарообі­гу як за обсягом, так і за структурою залежить від міри та точ­ності оцінки ринкових умов. Для їх вимірювання використо­вується коефіцієнт поточних умов реалізації щодо різних товарів і товарних груп з урахуванням організації руху това­ру та нормативної потреби в товарних запасах, яка розрахову­ється за формулою:

(3.2)

де Кт- коефіцієнт поточних умов реалізації товарів;

Р - обсяг продажу товару в аналізованому періоді;

П - надходження товару протягом аналізованого періоду;

Зн - товарні запаси на початок аналізованого періоду;

Т - індекс періоду.

Коефіцієнт поточних умов знаходиться в межах від 0 до 1. Чим ближче його значення до одиниці, тим простіше збут даного товару в межах наявних ресурсів.