5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними

Головним управлінням ветеринарної медицини в Одеській області з метою недопущення занесення та розповсюдження інфекційних та інвазійних захворювань в області впродовж 2009 року вживалась низка організаційних та практичних заходів. Постійно проводиться моніторинг епізоотичної ситуації та лабораторні дослідження крові та матеріалу від диких тварин та птиці на інфекційні та інвазійні захворювання.

Так, у звітному році згідно Державного плану моніторингових досліджень серед тварин та птиці в Україні та Плану ветеринарно-профілактичних та оздоровчих заходів проти основних заразних захворювань тварин та птиці по Одеській області на 2009 рік з метою проведення аналізу епізоотичної ситуації в Одеську обласну державну лабораторію ветеринарної медицини доставлено від тварин та птиці проб для досліджень:

• на сказ – 176,

• на лептоспіроз – 49,

• на бруцельоз – 48,

• на класичну чуму свиней – 43,

• на трихінельоз – 44,

• на грип птиці (дика фауна) – 4727.

По всіх проведених дослідженнях отримано негативні результати за виключенням 26 позитивних на сказ, в тому числі: лисиці – 22, барсуків – 2, тхір та куниця – по 1; 5 позитивних на лептоспіроз (дикий кабан), 2 позитивних на бруцельоз (дикий кабан).

5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття

В усіх природно-кліматичних зонах України зі своєрідними типами ландшафтів та їх азональними компонентами дикі птахи та дрібні ссавці (гризуни, комахоїдні, зайцеподібні) займають перше місце у циркуляції збудників багатьох зооантропонозів. Важливу роль в існуванні природних вогнищ таких захворювань грають, як правило, фонові види, які з найбільшою постійністю приймають участь у розвитку епізоотій та підтримуванні природних вогнищ.

Гризуни є головними носіями збудників особливо небезпечних інфекцій та годувальниками різноманітних кровосисних членистоногих. У вогнищах туляремії, згідно з їх ландшафтними типами, найбільше значення мають водяна та інші види польовок, лісова миша, домова миша, хом’яки, зайцеподібні. Тому при проведенні епізоотологічного моніторингу на протязі 2009 року ДУ Український науково-дослідний протичумний інститут ім. І.І. Мечникова основна увага приділялась мишоподібним гризунам та була виявлена досить висока їх чисельність (близько 40 особин на 100 давилок Геро). Аналогічна картина спостерігалась відносно диких хижих птахів (канюк звичайний, зимня, лунь польовий, лунь очеретяний, яструб малий, боривітер звичайний та інші), що обумовлено достатньою кормовою базою – високою чисельністю гризунів та підтверджує дані моніторингу інституту.

Завдяки тому, що взимку цього року випала велика кількість опадів у вигляді снігу за короткий проміжок часу, це призвело до того, що значна частина видів птахів залишилась майже без їжі. Цей факт зумовив скупчення птахів у містах та селищах (грак, шпак, горобець хатній, ворона сіра), що сприяє більш тісному контакту між птахами та людиною. Грак і ворона сіра є головними переносниками гарячки Західного Нілу, тому цей факт має велике епідемічне значення. Тому, у зв’язку із значним шаром снігового покриву, зменшилась роль миловидних гризунів, як об’єкту харчування зимуючих та кочових хижих птахів, які, в свою чергу, були вимушені перейти на живлення дрібними птахами. Для здобуття інформації стосовно стану популяцій мишоподібних гризунів необхідно проводити додаткові дослідження та облік їх чисельності, видового та генеративного стану на протязі всього року, особливо в літньо - осінній та зимово-весняний періоди.

Загострилась ситуація щодо потенційної можливості спалаху такого особливо небезпечного захворювання як сказ завдяки збільшення чисельності хижих ссавців. За даними мисливців та місцевих жителів у 2009 році такими залишаються вовків та лисиць, навіть у тих районах, де його наявність не характерна.

У зв’язку із загостренням епізоотичної ситуації в Україні та у світі з різноманітних особливо небезпечних природно-осередкових інфекцій, Каліфорнійському грипу та грипу птахів, треба продовжувати постійний моніторинг потенційних носіїв і переносників збудників цих інфекцій та більш доцільно вивчати чинники навколишнього природного середовища, що можуть шкідливо впливати на здоров’я населення.

Управлінням ветеринарної медицини в Одеській області, як зазначено вище у п. 5.3.4., постійно проводиться моніторинг епізоотичної ситуації та лабораторні дослідження крові та матеріалу від диких тварин та птиці на інфекційні та інвазійні захворювання.

В Україні найбільша кількість інвазійних чужорідних видів фіксується на території Дунайського біосферного заповідника, де навіть планується створити Національний центр з цієї проблеми. Це пояснюється тим, що у заповіднику постійно працюють спеціалісти, які здійснюють відповідний моніторинг, а також і тим, що друга за розмірами ріка Європи Дунай є величущим міграційним шляхом для чужорідних видів, а багато чисельні судна завозять сюди разом з баластними водами велику кількість інвазійних видів.

На території Дунайського біосферного заповідника значна частка флори та фауни є видами з інших регіонів світу, які різними шляхами потрапили в дельту Дунаю та увійшли до природних комплексів. Майже щороку спостерігається поява нових видів щодо біоти заповідника, регіону і навіть України. Тому найважливішим питанням є виявлення цих видів, дослідження їх впливу на природні екосистеми та попередження інвазії шкідливих видів. Більшість з інвазійних видів пов’язані з господарською діяльністю і тому потребують розроблення рекомендації щодо її впровадження задля раціонального використання природних ресурсів.

Достатньо сказати, що за останні 20 років на території заповідника зафіксовано 34 нових для цієї території видів рослин і тварин. Наприклад, в останні роки швидко розповсюджується такий карантинний бур’ян, як волошка сонячна, яка тільки 5 років потому була зафіксована в порту міста Рені. Цікавим є і те, що все частіше рибалки виловлюють китайського мохнаторукого краба, з розмахом між клешнями 35 см, які не дивлячись на свої чудові гастрономічні якості може призводити до порушення дамб. Американська норка, яка почала швидко розповсюджуватись, складає велику загрозу європейської норки – вида, який внесено до Червоної книги України, Європейський червоний список і є другим за рідкістю видом тварин у Європі.