5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні

Одеський регіон має значний фонд природних водойм – лиманів, озер, загальна площа яких становить біля 200 тис. га., акваторій пониззя Дністра, Дунаю та північно-західної частини Чорного моря. За даними аналізу ОдЦ ПівденНІРО у 2009 р. стан промислових об’єктів в водоймах Одеської області характеризувався так.

Водність р. Дунай в весняний період 2009 р., також як і у попередньому 2008 році, була досить високою, що сприяло інтенсивному заходу оселедця. Масовий хід оселедця прийшовся на квітень-травень; з початку червня інтенсивність ходу оселедця суттєво знизилась. Вилов оселедця у 2009 р. знизився у порівнянні з 2008 р. з 417,9 до 369,3 т. В 2009 р. вперше була введена десятиденна заборона на лов оселедця, тобто на п’ять днів менше здійснювався лов оселедця в самий пік його ходу. Крім того, у третій декаді червня у зв'язку з масовим скатом памолоді осетрових був зупинений лов оселедця. Так що теоретично можна припустити, що вилов оселедця 2009 року відповідав би вилову в 2008 році.

В промислових уловах частикових риб найбільш різноманітною по видовому складу була родина коропових. Основу промислу складали такі види, як лящ, карась, сазан, товстолобики, в меншому ступені - жерех, рибець. Крім вказаних видів, білоглазка, плоскирка.

Стенцовські заплави в останнє десятиріччя в рибогосподарському відношенні використовується слабо. У 2007 р. у зв'язку з кризисною екологічною ситуацією (висихання і загнивання заплав) у даній водоймі був введений мораторій на лов. На 2009 р. ліміти вилучення ВЖР в Стенцовських заплавах не встановлювались.

В Одеській області були створені вісім спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ): на придунайських озерах Кагул-Картал, Китай, Катлабух, Ялпуг-Кугурлуй, водосховище Сасик, Хаджибейському, Дофіновському і Тузловських лиманах.

В озерах Кагул-Картал промисел базувався на видах, що вселяються (товстолобики, білий амур, короп), карасі й частково на таких аборигенних видах як лящ, білизна, плоскирка, судак. Вступ у 2009 р. у промисел урожайних поколінь 2005-2006 рр. обумовило збільшення вилову карася до 36,4 т. Це найвищий показник за останні чотири роки. На фоні 2008 року в уловах значно знизилась зустрічаємість старших вікових груп товстолобиків і коропа. Це призвело до падіння вилову зарибляємих видів до 365,6 т по товстолобику і до 2,7 т по коропу. Річний вилов в 2009 р. впав на 220 т.

В озерах Ялпуг-Кугурлуй основу промислу 2009 р., як і в попередні роки, складали карась, рослиноїдні, лящ. Аналіз статистичних даних щодо вилову водних живих ресурсів в 2009 р. вказує на збереження тенденції збільшення уловів товстолобиків і їх гібридних форм, ляща и карася. Річний вилов у 2009 г. збільшився на 280 т.

Основу промислу в оз. Катлабуг складали зарибляємі види: товстолобик, і короп, а також карась. Улови вселяємих видів (рослиноїдних і коропа) на водоймі зберігали тенденцію збільшення, вступ в промисел урожайних поколінь, а також реальні обсяги зариблення сприяли збільшенню уловів і карася у 2009 р. Улов у 2009 р. знизився у порівнянні з 2008 р. на 50 т.

У 2009 р. основу промислу в оз. Китай складали карась, короп, рослиноїдні, у меншому ступені судак та інші. В цілому річний улов у 2009 р. знизився з 157 до 144 т.

Основу вилову у водосховищі Сасик склали карась і товстолобик. Серед інших масових промислових видів були лящ, судак, короп, плотва, бички.

Загальної проблемою придунайських СТРГ є проблема збуту продукції рослиноїдних риб – основи промислу на цих водоймах.

На Дністровському лимані промислом в 2009 р. було охоплено 18 видів риб. Основу уловів складали лящ, карась, рослиноїдні (товстолобики), оселедець, судак. В значної кількості ловилися також тарань, судак, плоскирка, окунь, бички. Доля у добичі інших видів риб і раків була невелика. В цілому, улови у 2009 р. знаходилися на рівні 2008 р. Ні за одним видом не спостерігалося помітного зниження або росту запасів.

У 2009 році весняний захід оселедця в Дністровський лиман і р. Дністер був помітно слабше, ніж у рекордному 2007 р.. Між тим, його вилов (30,3 т) перевищив середньорічні показники.

Основу уловів у Кучурганському водосховищі у 2009 р. складали карась і плоскирка. Обсяги річного улову у 2009 р. збереглися на рівні 2008 р.

Промисел у Тузловській групі лиманів у 2009 р. до жовтня не проводився. У жовтні-листопаді промисловий лов здійснювався тільки в одному обловно-запускному каналі 3-й км. Основу уловів в Тузловській групі лиманів склали кефалі. Річний улов у 2009 р. зменшився у порівнянні з 2008 р. у три рази (з 24 до 7 т).

У 2009 р. основу промислу у Шаболатському лимані склала атерина (73 т), бички (5,7 т) і кефаль. Кефалі було виловлено 3,3 т, що перевищило вилов кефалей у 2008 р. Улов у 2009 р. збільшився на 30 т.

Основним промисловим видом у Хаджибейському лимані у статистиці уловів 2009 р. був піленгас (475 т); другим по значущості об’єктом добичі були товстолобики (140,7 т). Вилов судака і карася у 2009 році вище, ніж у 2008 р. Окунь грав меншу роль у промислі, ніж у попередні 2 роки. Вилов коропа і бичків знаходився на рівні середньобагаторічних. У 2009 улов збільшився майже удвічі.

Куяльницький лиман відноситься до гіпергалінних водойм. Важливим промисловим об'єктом у Куяльницькому лимані є личинки хірономід. Офіціальний промисловий лов (добича дорослих особин артемії, її цист і личинок хірономід) у Куяльницькому лимані ніколи не здійснювався, тому дані про динаміку вилову відсутні. Літо 2009 р. було значно більш жарким і засушливим, ніж у попередні два роки. У солоних причорноморських лиманах, зокрема у Куяльницькому, спостерігалося істотне зниження рівня і підвищення солоності води.

На Дофіновському лимані в наслідок задухових явищ 2008-2009 рр. склалася критична ситуація зі станом водних живих ресурсів. Значне зменшення площі поверхні лиману, високі температури повітря і супутнє підвищення солоності (вище 40‰) сприяли пригніченню не тільки рибних ресурсів, але і усієї екосистеми лиману. Тому лов ВЖР у 2009 р. не здійснювався.

У 2009 р. як і у останні кілька років, основу уловів у Тилігульському лимані складали атерина і бички; у менших обсягах виловлювалися піленгас і глоса. Останні два роки чорноморські кефалі у Тилігульському лимані в уловах попадались одинично і у промисловій статистиці не відображені. Річний вилов у 2009 р. по акваторії Одеської області збільшився у порівнянні з 2008 р. з 184 до 309 т.

За матеріалами робіт, що проводилися на шельфі північно-західної частини Чорного моря встановлено, що у 2009 році зберігалась тенденція покращення стану популяції чорноморського шпроту. Річний улов у ПЗЧМ у зоні відповідальності «Захчордержрибоохорони» у 2009 р. збільшився і досяг 4711 т.

Динаміка вилову риби

Таблиця 5.3.2.1.

Рік

Водний об’єкт

Затверджений ліміт вилову, т/рік

Фактичний вилов** т/рік

1	2		3		4
2000	Чорне море із затоками		87295,400		9612,300
	р. Дунай		666,000		164,000
	Стенцівська заплава		58,500		9,900
	Дністровський лиман і пониззя р. Дністер з озерами		552,500		355,680
	Кучурганське водосховище		11,000		5,300
	Шаболатський лиман		4,000		0,100
	Григор’євський лиман		21,000		0,300
	Тилігульський лиман		3,000		0,000
	Тузловські лимани		35,000		0,100
	Хаджибейський лиман		256,700		277,000
	Оз. Кагул		167,000		99,400
	Оз. Картал		47,000		21,900
	Оз. Ялпуг-Кугурлуй		247,000		247,000
Разом по області			89364,100		10792,980
2006	Чорне море із затоками		74112+73680*		28775,826
	р. Дунай		680,000		357,984
	Стенцівська заплава		33,000		3,421
	Дністровський лиман і пониззя р. Дністер з озерами		789,000		544,400
	Кучурганське водосховище		22,000		17,500
	Шаболатський лиман		11,000		35,882
	Григор’євський лиман		59,000		10,050
	Куяльницький лиман		21,000		0,000
	Тилігульський лиман		96,000		339,710
Разом по області			75823,000		30084,773
2007	Чорне море із затоками		41549,000		4307,700
	р. Дунай		627,800		384,100
	Стенцівська заплава		33,000		1,400
	Дністровський лиман і пониззя р. Дністер з озерами		790,300		537,800
	Кучурганське водосховище		26,000		13,100
	Шаболатський лиман		10,500		0,900
	Григор’євський лиман		16,000		7,800
	Тилігульський лиман		87,000		23,700
Разом по області			43139,600		5276,500
2008	Чорне море із затоками	51614,0+70730,0*		-
	р. Дунай	688,000		583,800
	Дністровський лиман і пониззя р. Дністер з озерами	946,300		548,900
	Кучурганське водосховище	26,000		9,900
	Шаболатський лиман	18,500		51,600
	Куяльницький лиман	21,000		0,000
	Тилігульський лиман	86,000		187,000
Разом по області		53399,800		1381,100
2009	Чорне море із затоками	В межах ліміту, затвердженого для українській ділянці Чорного моря		4711,200
	р. Дунай	665,500		576,000
	Дністровський лиман і пониззя р. Дністер з озерами	627,000		510,200
	Кучурганське водосховище	17,300		10,900
	Шаболатський лиман	10,500*		84,000
	Куяльницький лиман	-		-
	Тилігульський лиман	60,200*		309,300
Разом по області		1380,500		6201,600

Примітки: Інформація Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Одеській області та ДП ОдЦ ПівденНІРО

* - загальний ліміт мігруючих видів риб по Чорному та Азовському морях