- •Вступне слово
- •1.Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Одеської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Одеської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Одеської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4.Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Екологічний стан Чорного моря
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття та формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень України
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість грунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Використання надр (за даними днвп «Геоінформ України»)
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9.Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •Небезпечні об’єкти (території), становище на яких потребує вирішення екологічних проблем, пов`язаних з небезпекою для населення
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10.Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Одеській області
- •Посівна площа сільськогосподарських культур під урожай 2009р. В усіх категоріях господарств склала 1257,1 тис. Га, що на 54,2 тис. Га менше (на 4,2%), ніж у 2008 році.
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Одеської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика регіону
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •Український науковий центр екології моря
- •Державна санітарно-епідеміологічна служба Одеської області
- •Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно –правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10.Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •Регулярні гідрологічні і гідрохімічні спостереження на мережі стаціонарних пунктів. Комплексні сезонні обстеження. Спеціальні дослідження за різними напрямками:
- •13.11.2. Громадські рухи
- •Виконання державних екологічних програм
- •Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координації діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Додатки
5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
Станом на 01.01.2010 року туристична інфраструктура області налічує 940 об’єктів туристично-рекреаційного призначення, з них 197 підприємств готельного комплексу. Туроператорську та турагентську діяльність, на підставі відповідних ліцензій, здійснювало 300 суб’єктів господарювання.
Послугами туроператорів і турагентів області у 2009 році скористалось 143,72 тис. осіб, а послугами санітарно-курортних та інших оздоровчих закладів області – 272,5 тис. осіб.
За даними Головного управління статистики в Одеській області загальний обсяг прямих іноземних інвестицій залучених у 2009 році в сферу туризму і рекреації склав 38797,4 тис. дол. США, що в порівняні з 2008 роком менше на 0,25 %.
На виконання статті 2 Указу Президента України від 14.08.2009 р. № 611/2009 „Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні ” суб’єктами туристичної діяльності, спільно з адміністраціями установ ПЗФ області, у 2009 році запроваджено екологічні маршрути „Подорож до Королеви рік”, „Пташине царство”, „Дністровська Амазонія”, „Секрет очерету”.
Розробка туристично-екскурсійних маршрутів на території об’єктів ПЗФ здійснювалось з дотриманням допустимих навантажень визначених адміністраціями установ ПЗФ для кожного об’єкта у відповідності з його природними і історико-культурними особливостями.
Серед найбільш популярних об’єктів, де розвинений екологічний туризм, є Дунайський біосферний заповідник (далі - ДБЗ).
У 2009 році відвідування території ДБЗ здійснювалось за трьома маршрутами: «0 км», «Лісове озеро» та «Кордон Євросоюзу». В межах ліміту протягом 2009 року ДБЗ відвідали понад 23 тис. осіб. Враховуючи стрімкий ріст екологічного туризму в Дельті Дунаю і об’єктивну потребу в нових маршрутах, адміністрація ДБЗ, підтримуючи ініціативу туристичних фірм, запропонувала два нових маршрути: «Шлях до птахів» та «Острів Єрмаків».
Рекреаційна діяльність на територіях ДБЗ законодавчо оформлена і здійснювалась лише на основі наукового обґрунтування, оскільки запроваджувалась на різних ділянках. У деяких відпочинок людей суворо обмежений, як, наприклад, на кінцевій точці «0 км» на заповідній території заповідника.
З відвідуючими ДБЗ, природокористувачами та школярами в Інформаційно-туристичному центрі працювали наукові співробітники заповідника. Всім туристичним фірмам пропонувалось ознайомити туристів з краєм. У інформаційно-туристичному центрі туристи отримували необхідну інформацію щодо цінності і вразливості обраних для відвідування куточків заповідника.
Значні напрацювання у сфері сільського зеленого туризму та екологічного туризму мають такі туристичні підприємства області, як: ТПП «Вилково-Тур», ТОВ «Вилково-Пелікан-Тур», ТОВ «Салікс», «Тукало Н.В.», ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» тощо.
Серед перспективних для розвитку екологічного туризму об’єктів є регіональний ландшафтний парк «Тилігульський» та новостворений Нижньодністровський національний природний парк. У 2010 році на території Нижньодністровського національного природного парку планується ввести шість екологічних маршрута: „Старий Турунчук”, „Дністровська Амазонія”, „Царство птахів”, „Блискучий ібіс”, „Стежкою Євсея”, „Тудорово”. Адміністрація Нижньодністровського національного природного парку зможе забезпечити прийом значної кількості осіб на зазначених екологічних маршрутах на протязі року без збитків природним комплексам Дністра.
В рамках проекту ЄС „Зміцнення інтеграції прикордонних регіонів у сфері розвитку сільського зеленого туризму ” у поточному році відбувся семінар «Формування мережі сільського зеленого туризму в Одеській області». В роботі семінару взяли участь керівники туристичних підприємств області, власники приватних агросадиб, представники місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
В рамках проекту «Зміцнення інтеграції прикордонних регіонів в сфері розвитку сільського туризму» розроблено та запроваджено триденний етно-екологічний маршрут Кодимщиною з проживанням на базі приватної садиби у с. Шершенці Кодимського району та видано картосхему «Бессарабія» з нанесенням створених учасниками проекту туристичних маршрутів, садиб зеленого туризму та основних об’єктів туристичного показу.