- •Вступне слово
- •1.Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Одеської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Одеської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Одеської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4.Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Екологічний стан Чорного моря
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття та формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень України
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість грунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Використання надр (за даними днвп «Геоінформ України»)
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9.Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •Небезпечні об’єкти (території), становище на яких потребує вирішення екологічних проблем, пов`язаних з небезпекою для населення
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10.Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Одеській області
- •Посівна площа сільськогосподарських культур під урожай 2009р. В усіх категоріях господарств склала 1257,1 тис. Га, що на 54,2 тис. Га менше (на 4,2%), ніж у 2008 році.
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Одеської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика регіону
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •Український науковий центр екології моря
- •Державна санітарно-епідеміологічна служба Одеської області
- •Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно –правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10.Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •Регулярні гідрологічні і гідрохімічні спостереження на мережі стаціонарних пунктів. Комплексні сезонні обстеження. Спеціальні дослідження за різними напрямками:
- •13.11.2. Громадські рухи
- •Виконання державних екологічних програм
- •Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координації діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Додатки
7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
Згідно діючого законодавства: Кодексу України "Про Надра" та “Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами” передбачено отримання спеціальних дозволів на будь-який вид користування надрами, в тому числі розробку корисних копалин, геологічне вивчення чи дослідно-промислову розробку. Матеріали для отримання спеціальних дозволів погоджуються з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.
У 2009 році Держуправлінням розглянуто 52 пакети документів щодо надання погодження на користування надрами, з яких погоджено – 36, 16 пакетів документів відмовлено або відправлено на доопрацювання.
У тому числі надано 29 – погоджень (екологічних карток) на геологічне вивчення надр, 7 – погоджень (екологічних карток) на експлуатацію родовищ корисних копалин.
Всі надані екологічні картки відповідають вимогам Кодексу України “Про надра”, Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 р. № 608 "Про затвердження Порядку надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами", пункту 9 Інструкції щодо порядку погодження матеріалів з Мінприроди України та його органами на місцях для отримання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженої Наказом Мінекобезпеки України від 30.09.1996 №119.
В області станом на 13.05.2010р. налічується 53 спеціальні дозволи на користування надрами, видані підприємствам, які ведуть розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення. Із загальної кількості діючих спеціальних дозволів – 5 надано для геологічного вивчення надр, 48 – на експлуатацію родовищ корисних копалин.
8. Відходи
8.1. Структура утворення та накопичення відходів
Протягом 2009р. на підприємствах області утворилось 7,9 тис. т відходів І – ІІІ класів небезпеки.
Дані по утворенню, використанню (утилізації) та видаленню відходів за класами небезпеки наведені у табл. 8.2.1.
Завдяки проведеній інвентаризації відходів поліпшився їх облік, підхід при врахуванні кількісного та якісного складу відходів став більш диференційованим.
Відсутність роздільного збирання відходів робить у багатьох випадках тверді побутові відходи рівнозначними з промисловими за характером та наслідками впливу на довкілля та здоров’я населення. Морфологічний склад побутових відходів з кожним роком ускладнюється, включаючи в себе все більшу кількість екологічно небезпечних компонентів та речовин. Проблема екологічної небезпеки твердих побутових відходів торкається всіх стадій поводження з ними, починаючи зі збирання і транспортування та закінчуючи підготовкою до використання утильних компонентів, знищенням або похованням фракцій, які не використовуються.
Серед небезпечних відходів, що утворилися протягом року, значна кількість відходів свинцю, міді, нафтопродуктів та нафтошламів, відпрацьованих формувальних сумішей, осадків з відстійників після реагентного або коагуляційного очищення, важких металів, відпрацьованих каталізаторів тощо.
Накопичення відходів (станом на початок року)
Таблиця 8.1.1.
№ з/п |
Показник |
Одиниця виміру |
Кількість |
Примітка |
1 |
Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів |
од. |
458 |
|
2 |
Накопичено небезпечних відходів, усього |
т |
1204,6 |
|
|
у тому числі: |
|
|
|
3 |
відходи 1 класу небезпеки |
т |
356,6 |
|
4 |
відходи 2 класу небезпеки |
т |
94,3 |
|
5 |
відходи 3 класу небезпеки |
т |
753,7 |
|
Показники утворення відходів у динаміці за 2006 -2009 роки
Таблиця 8.1.2.
№ з/п |
Показник |
2007 р. |
2008 р. |
2009 р. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
Обсяги утворення відходів: |
- |
- |
- |
|
Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т |
1747 |
1933 |
1369 |
|
Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т |
481850 |
257896 |
314959 |
|
Небезпечні (токсичні) відходи (за формою звітності № 1- небезпечні відходи), т |
7230 |
7984 |
5876 |
|
Відходи житлово-комунального господарства, тис.м3 |
1987,4 |
2317,6 |
2517,8 |
|
Загальна кількість відходів, т |
987682 |
847215 |
951661 |
2 |
Інтенсивність утворення відходів: |
|
|
|
|
Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/1 млн.грн |
29824,9 |
18028,1 |
23303,3 |
|
Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/1 млн.грн |
218,3 |
169,9 |
143,9 |
|
Утворення твердих побутових відходів на особу, м3 /1чол. |
0,82 |
0,96 |
1 |