9.2. Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку

За інформацією Територіального управління Держпромгірнагляду по Одеській області на 01.01.2009р. в області налічується 401 об’єкта підвищеної небезпеки.

Плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій та аварій розроблені та погоджені з відповідними органами на всіх об’єктах підвищеної небезпеки.

Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 р. №1778 організовано проведення страхування цивільної відповідальності на усіх (100%) об’єктах підвищеної небезпеки.

Небезпечні об’єкти (території), становище на яких потребує вирішення екологічних проблем, пов`язаних з небезпекою для населення

Таблиця 9.2.1.

Назва об`єкта (території)	Місце розташування	Перелік екологічних проблем на об`єкті (території)	Дата виникнення	Необхідні заходи	Джерела фінансування
ВАТ “Одеський припортовий завод”	м. Южне	Екологічна небезпека під час виробництва та перевантаження аміаку та карбаміду	З початку експлуатації	Удосконалення власних каналізаційних споруд (установка блоку денітрифікації) та систем контролю	Бюджет підприємства
ВАТ “Лукойл-ОНПЗ”	м. Одеса	Екологічна небезпека під час виробництва та зберігання нафтопродуктів	З початку експлуатації	Технічне переобладнання та модернізація	Бюджет підприємства.
ТОВ”Інфокс” Філія “Інфоксводоканал “	м. Одеса	Негативний вплив на довкілля внаслідок перевищення забруднюваних речовин		Реконструкція водопровідних, каналізаційних мереж, центральної ХБ лабораторії	Бюджет підприємства
Всього об’єктів І ступеню – 3, ІI ступеню – 2, ІІІ ступеню – 1

9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія

В Одеській області відсутні об'єкти атомної енергетики, підприємства по видобуванню та переробці уранової руди.

За даними Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації Одеська область разом з іншими п’ятьма областями України відноситься до найбільш техногенне напружених регіонів щодо кількості підприємств, які використовують джерела іонізуючого випромінювання ( далі – ДІВ ) у промисловості. медицині, науково-дослідній роботі, навчанні та інших галузях. Наприклад, усі нафтопроводи контролюються на якість зварних з’єднань за допомогою таких джерел, 100% медичного разового обладнання стерилізується на гамма-установках, джерела використовуються в технологічних процесах на цукрозаводах, тютюнових фабриках, заводах безалкогольних напоїв, дуже ефективним є їх застосування для діагностики та лікування онкологічних захворювань тощо.

У всіх радіоактивних джерелах сконцентрована значна радіоактивність, тому вони становлять велику небезпеку для людини у разі контакту з джерелом, що може призвести до тяжких наслідків (радіаційні опіки, тяжкі хвороби, ампутації кінцівок та навіть смерть людини ).

Одним із чинників небезпеки, яка існує на цей час, є наявність на підприємствах значної кількості відпрацьованих високоактивних ДІВ, які за різних обставин не були передані на збереження на спеціалізовані підприємства. Термін “високоактивні” означає, що вказані джерела без відповідних захисних заходів є смертельно небезпечними. З метою забезпечення безпеки поводження з високоактивними ДІВ, термін зберігання яких закінчився, розроблена та затверджена програма забезпечення безпечного зберігання відпрацьованих високоактивних ДІВ. Строк виконання програми – 2007-2009 роки. Програмою передбачається складення реєстру відпрацьованих високоактивних ДІВ, розроблення технології їх вилучення, створення інфраструктури для поводження з ВВ ДІВ, вилучення та тимчасове зберігання їх у збудованому спеціалізованому сховищі.

Збирання, транспортування та зберігання радіоактивних відходів ( далі – РАВ ), які утворюються при використанні ДІВ в народному господарстві, виконує Українське державне об’єднання “Радон”, яке має у своєму складі 6 державних міжобласних спеціалізованих комбінатів, серед яких Одеський ДМСК.

За кожним ДМСК закріплена зона обслуговування декількох областей України. До спец комбінатів передаються тверді РАВ (далі – ТРВ ), забруднені радіоактивними речовинами, біологічні відходи, а також відпрацьовані ДІВ, які збираються і зберігаються протягом визначеного чинним законодавством терміну в місцях утворення до передачі на ДМСК.

Біологічні РАВ зберігаються окремо від ТРВ у спеціально призначених сховищах із застосуванням технології пошарового цементування. ДІВ зберігаються у біологічному захисті в сховищах для ТРВ, як звичайні РАВ, або в спеціально призначеному для ДІВ сховищі колодязного типу.

На цей час спец комбінати не приймають рідкі РАВ ( далі – РРВ ). Вони надходять лише в затверділому вигляді і зберігаються як ТРВ. Власні РРВ зберігаються у спеціально призначених сховищах.

9.3.1. Радіаційне забруднення територій

Рівні радіонуклідного забруднення навколишнього середовища. За останні декілька років радіаційна обстановка на території області залишається стабільною.

Контроль гамма-фону, проводиться щоденно в робочі дні в контрольних точках міста та згідно заяв від населення, підприємств, закладів та організацій. Перевищень від фонових значень за 2009 рік не виявлено. За минулий рік проведено 2724 виміри гамма-фону. Для визначення потужності поглиненої дози гамма-випромінювання проведено 11801 досліджень на 1134 об’єктах.

В контрольних точках міста Одеси радіаційний фон на місцевості за останні 5 років не перевищував природний і становив 12-15 мкР/год. При цьому нормативний показник по Україні становить 30 мкР/год.

Сумарна бета-актівність приземного шару атмосфери в середньому за сезонами року складає 4,2*10^-15 Кі/м³, це нижче середнього значення за останні 10 років.

Середні значення сумарної бета-активності атмосферних випадань у пунктах спостережень коливались в межах 0,01-0,04 мКі/м³ за добу, що відповідає фоновим величинам. Розподіл за сезонами року щільності випадань по області – в межах багаторічних спостережень.