- •Вступне слово
- •1.Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Одеської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Одеської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Одеської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4.Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Екологічний стан Чорного моря
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття та формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень України
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість грунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Використання надр (за даними днвп «Геоінформ України»)
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9.Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •Небезпечні об’єкти (території), становище на яких потребує вирішення екологічних проблем, пов`язаних з небезпекою для населення
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10.Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Одеській області
- •Посівна площа сільськогосподарських культур під урожай 2009р. В усіх категоріях господарств склала 1257,1 тис. Га, що на 54,2 тис. Га менше (на 4,2%), ніж у 2008 році.
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Одеської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика регіону
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •Український науковий центр екології моря
- •Державна санітарно-епідеміологічна служба Одеської області
- •Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно –правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10.Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •Регулярні гідрологічні і гідрохімічні спостереження на мережі стаціонарних пунктів. Комплексні сезонні обстеження. Спеціальні дослідження за різними напрямками:
- •13.11.2. Громадські рухи
- •Виконання державних екологічних програм
- •Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координації діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Додатки
4. Стан водних ресурсів
4.1. Водні ресурси та їх використання
Водні ресурси області складаються з запасів підземних та поверхневих вод. Запаси поверхневих вод на території області розподіляються нерівномірно. Північна та центральна частини території характеризуються обмеженими запасами, а далекий південний-захід, який тяжіє до річок Дністер та Дунай, має великий запас води.
У 2009 році забір води складає 2134,0 млн. м3, що на 453,0 млн.м3 менше ніж у 2008 році. На 454,0 млн.м3 зменшився обсяг забору води з поверхневих джерел, на 0,35 млн.м3 зменшився забір води із підземних джерел. Забір води з Чорного моря збільшився на 0,75 млн.м3. Зменшення обсягу забору прісних поверхневих вод у 2009 році обумовлено, в основному, зменшенням обсягу перерозподілу води при проведені водообміну на озері Сасик, Придунайських водосховищах, водоймах Татарбунарського тракту.
У 2009 році в області використано 322,6 млн. м3 прісної води (табл. 4.1.1.), у тому числі із підземних джерел 33,77 млн. м3, за наступним розподілом на: госппобутові потреби – 122,0 млн. м3; виробничі потреби – 61,12 млн. м3; сільськогосподарське водопостачання – 12,21 млн. м3; зрошення – 71,29 млн. м3; ставково-рибне господарство - 54,63 млн. м3; інші галузі – 1,35 млн. м3.
Водопостачання розподіляється таким чином: госппобутові потреби – 37,8%; виробничі потреби – 18,9%; сільське господарство – 3,8%; зрошення – 22,1%; ставково-рибне господарство - 16,9% інші галузі – 0,5%.
У 2009 році зменшився обсяг використання води на: господарсько-питні потреби – 1,5 млн.м3. Збільшився обсяг використання води на: виробничі потреби – 6,2 млн.м3, зрошення – 7,5 млн.м3, сільськогосподарські потреби – 0,02 млн. м3
У 2009 році обсяг оборотної, повторної та послідовно використаної води складає – 173,2 млн. м3, що на – 9,1 млн.м3 більш ніж у 2008 році.
Ліміт забору води із поверхневих та підземних джерел та на скид забруднюючих речовин в водойми встановлюється в дозволах на спецводокористування. У 2009 році було видано 528 дозволів на спецводокористування.
На 01.01.2010 рік в Одеській області налічується 1919 водокористувачів, з яких 1278 мають дозволи на спецводокористування, у 641 термін дії закінчився.
На обліку в Держуправлінні станом на 01.01.2010 рік налічується близько 3778 артезіанських свердловин, 195 шахтних колодязів. Однак, забезпеченість потреби підземними водами питної якості у цілому по області становить 28%.
З загальної кількості артсвердловин біля 20 % потребують ремонту або тампонажу. Існування безгоспних свердловин є загрозою для забруднення водоносних горизонтів та виникненню надзвичайних епідеміологічних ситуацій.
Підземні родовища води, які відповідають вимогам до джерел питного водопостачання, розташовані на території області вкрай нерівномірно. Північний регіон, до складу якого відносяться 14 районів є найбільш забезпеченим, розвіданим запасами підземних вод, які на сьогодень складають 70% від загальної забезпеченості області. Південний регіон, до складу якого входять 9 районів, найменш забезпечений запасами питних підземних вод. Крім того, вода з артсвердловин на півдні області умовно придатна для питних потреб тому, що має високу мінералізацію та надмірний вміст різних домішок.
За результатами лабораторних досліджень вода в свердловинах у більшості районів області не відповідає державним санітарним правилам і нормам “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання”. За 2009 рік в Одеській області з водопровідних мереж на санітарно-хімічні показники досліджено 6733 проби питної води, з них не відповідають нормативним вимогам – 1048 (15,6%), на мікробіологічні показники досліджено – 19524 проби питної води, з них не відповідають нормативним вимогам – 746 (3,8%). Морської води на санітарно-хімічні показники досліджено 968 проб, з них не відповідають нормативним вимогам – 30 досліджених проб (3,1%), на мікробіологічні показники досліджено – 3143 проби морської води, з них не відповідають вимогам – 133 (4,2%). Випадків групових інфекційних захворювань населення, пов’язаних з водним фактором, не зареєстровано.
В області спостерігається порушення правового режиму І-ІІ-ІІІ поясів зон санітарної охорони, особливо у сільських місцевостях.
Чинники, які привезли при експлуатації артсвердловин до такого стану слідуючи:
- не виконання керівниками організацій, господарств, які мають на своєму балансі артсвердловини необхідних заходів щодо поліпшення санітарно-технічного стану та подачі населенню доброякісної за бактеріологічними показникам води;
- відсутність коштів у сільських рад та підприємств для проведення ліквідаційного тампонажу непридатних для експлуатації свердловин будь-якого призначення;
- незабезпечення місцевими органами самоуправління передачі безгоспних свердловин на баланс сільських рад, міськвиконкомів, іншим власникам.
Згідно інформації райдержадміністрацій в районах Одеської області на сьогодень ремонту або тампонажу потребує 755 артсвердловин або 20 % від загальної кількості. Найбільш критична ситуація склалася у Ананьївському - 78, Балтському – 106, Березівському – 70, Великомихайлівському – 63, Ширяєвському - 48 районах.
Для поліпшення водопостачання населення в області в межах об’єкту «Пошуки питних підземних вод та буріння розвідувально – експлуатаційних свердловин на воду в Одеській області…». У 2009 році, згідно з програмою у 5 населених пунктах пробурено 5 артезіанських свердловин, на загальну суму 631 тис. грн., у тому числі у:
Іванівському районі:
- село Слободка – 1 артсвердловина (68,4 тис. грн.);
Біляївському районі:
- село Петровське – 1 артсвердловина (132,4 тис. грн.);
- село Дослідне – 1 артсвердловина (166,2 тис. грн.);
- село Палієво – 1 артсвердловина (180,9 тис. грн.);
м. Роздільна – 1 артсвердловина (83,1 тис. грн.).
Науково-виробничою фірмою «Тиверія» на протязі 2009 року було відремонтовано 2 артсвердловини:
1. Червень 2009 р. – поточний ремонт артсвердловини № 68 глибиною 138,0 м, пробуреної на верхньосарматський водоносний горизонт, яка належить садовому товариству «Відпочинок» і розташована за адресою: Одеська обл., Біляївський р-н, с. Дачне.
2. Липень-серпень 2009 р. – капітальний ремонт та реконструкція артсвердловини № 1 глибиною 131,5 м, пробуреної на верхньосарматський водоносний горизонт, яка належить садовому товариству «Дельфін» і розташована за адресою: Одеська обл., Біляївський р-н, с. Алтестове.
Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство виконало ліквідаційний тампонаж артсвердловини ЗАТ «Одеська цукрова компанія» у м. Одеса та ремонт артсвердловини Радісненської селищної ради у селищі Радісне Іванівського р-ну Одеської обл.
Виробничо-сервісна фірма «Гідрогеосервіс» виконало:
Ліквідаційний тампонаж свердловин:
артсвердловина № 3737/12 на території Іллічівського МТП у лютому місяці 2009 року;
артсвердловина № 7645/9368 на території СТ «Масив Об’єднаний», яка розташована за адресою: Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Мале, у травні місяці 2009 року.
Капітальний ремонт наступних артсвердловин:
№ 1156 на території СК «Червона Нива» Калинівської сільської ради Комінтернівського р-ну у лютому місяці 2009 року;
№ 57 на території м. Теплодар у серпні місяці 2009 року;
№ 21-Є на території м. Теплодар у серпні місяці 2009 року;
№ 103-я на 23 км дороги Одеса-Київ (Роздільнянський р-н) у липні 2009 року.
Державний регіональний проектно-вишукувальний інститут «Укрпівдендіпроводгосп» розробив документацію по ремонту артсвердловини в складі робочого проекту «Капітальний ремонт існуючих споруд на майданчику насосної станції над артсвердловиною в смт Фрунзівка Одеської області».
Для покращення водопостачання населених пунктів Кілійського, Татарбунарського районів згідно Комплексної Програми першочергового забезпечення сільських населених пунктів, що користуються привізною водою, централізованим водопостачанням у 2001-2005 роках і прогноз до 2010 року продовжується будівництво Татарбунарського та Кілійського групових водопроводів. У 2008 році виконано робіт по Татарбунарському груповому водопроводу – 10,5 млн. грн., Кілійському груповому водопроводу - 8,5 млн. грн. Це дало змогу забезпечити водою села Струмок, Спаське Татарбунарського району та села Марбія, Трудове Кілійського району. У 2009 році роботи не виконувалися через відсутності фінансування.
Основні показники використання і відведення води
Таблиця 4.1.1.
млн. м3
Показники |
1990 |
2000 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
Забрано води з природних водних об'єктів - всього |
данні відсутні |
2180 |
2168 |
2242 |
2587 |
2134 |
у тому числі для використання |
640 |
502 |
549 |
502 |
468,0 |
|
Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на |
479,57 |
335,5 |
395,6 |
320,3 |
322,6 |
|
виробничі потреби |
64,61 |
64,66 |
66,73 |
68,25 |
61,12 |
|
побутово-питні потреби |
213,2 |
132,4 |
130,8 |
123,5 |
122,0 |
|
зрошення |
124,4 |
60,72 |
91,89 |
63,79 |
71,29 |
|
сільськогосподарські потреби |
23,89 |
14,38 |
14,01 |
12,19 |
12,21 |
|
ставково-рибне господарство |
32,6 |
52,64 |
34,44 |
67,1 |
54,63 |
|
Втрати води при транспортуванні |
112,81 |
162,1 |
183,8 |
178,2 |
129,7 |
|
Загальне водовідведення з нього |
333 |
297,2 |
279,6 |
266,8 |
303,4 |
|
у поверхневі водні об'єкти |
320 |
287,2 |
269,5 |
257 |
293,6 |
|
у тому числі |
|
|
|
|
|
|
забруднених зворотних вод |
172,0 |
183,12 |
187,23 |
187,59 |
134,5 |
|
з них без очищення |
66,63 |
45,72 |
47,73 |
44,29 |
43,74 |
|
нормативно очищених |
54,3 |
36,19 |
18,73 |
14,76 |
67,97 |
|
нормативно чистих без очистки |
27,09 |
67,9 |
63,56 |
54,64 |
91,09 |
|
Обсяг оборотної та послідовно використаної води |
178,6 |
112,1 |
142 |
164,1 |
173,2 |
|
Частка оборотної та послідовно використаної води, % |
37,2 |
33,4 |
35,9 |
51,2 |
69,92 |
|
Потужність очисних споруд |
266,1 |
278,2 |
276,8 |
286,7 |
287,9 |