- •Вступне слово
- •1.Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Одеської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Одеської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Одеської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4.Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Екологічний стан Чорного моря
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття та формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень України
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість грунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Використання надр (за даними днвп «Геоінформ України»)
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9.Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •Небезпечні об’єкти (території), становище на яких потребує вирішення екологічних проблем, пов`язаних з небезпекою для населення
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10.Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Одеській області
- •Посівна площа сільськогосподарських культур під урожай 2009р. В усіх категоріях господарств склала 1257,1 тис. Га, що на 54,2 тис. Га менше (на 4,2%), ніж у 2008 році.
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Одеської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика регіону
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •Український науковий центр екології моря
- •Державна санітарно-епідеміологічна служба Одеської області
- •Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно –правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10.Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •Регулярні гідрологічні і гідрохімічні спостереження на мережі стаціонарних пунктів. Комплексні сезонні обстеження. Спеціальні дослідження за різними напрямками:
- •13.11.2. Громадські рухи
- •Виконання державних екологічних програм
- •Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координації діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Додатки
5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
В останні роки в світі мають місце розповсюдження генетично модифіковані організми. Ряд країн світу, в тому числі і Україна, офіційно проти розповсюдження генетично модифікованих рослин. В найбільш економічно розвиненій країні світу США широко вирощують генно-модифіковану сою, кукурудзу, бавовник та ріпак.
Що стосується Одеської області то даних по розповсюдженню генетично модифікованих рослин не встановлено.
Еколого-натуралістичний підрозділ Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання приділяє увагу озвученню питань присвячених підвищенню рівня знань учнів позашкільних закладів освіти щодо біобезпеки в Україні, використання генетично модифікованих організмів у харчовій промисловості та для виготовлення ліків.
Працівниками підрозділу використовувались матеріали міжнародної конференції „Генетично модифіковані організми: наукові та практичні аспекти, ризики та законодавче врегулювання” для проведення занять на обласних семінарах директорів станцій юних натуралістів та еколого-натуралістичних центрів.
5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
5.2.1. Лісові ресурси
Ліс, дика лісова природа є екологічною системою, яка сприяє збільшенню природно-ресурсного потенціалу біосфери та стабілізує її функціонування, і водночас, є важливим чинником, забезпечення життєдіяльності суспільства як об’єкт господарської діяльності суспільства. Ліси області виконують водоохоронні й ґрунтозахисні функції, мають санітарно-гігієнічне рекреаційне значення.
Одеська область є мало лісистою та лісодефіцитною. На одного мешканця області припадає лише 0,1 га лісу. Загальна лісистість становить близько 6 %, а за площею суши 6,3 %, що в 1,5 рази нижче порівняно з оптимальною. Для створення оптимальної лісистості, яка становить 9 %, необхідно створити лісів на площі 104 тис. га. Тому першочерговим завданням лісової політики регіону є збільшення площі лісів, яке дозволить збільшити не тільки ресурси деревини, а і зробити вагомий внесок щодо відтворення та збереження біологічного та ландшафтного розмаїття в області, стабілізації екологічної рівноваги.
Площа лісів області на кінець 2009 року становить 224,2!!! тис. га.
Середній запас деревини на 1 га вкритих лісом земель на території державного лісового фонду до прийняття лісів колишніх сільгосппідприємств складав 84,5 м³/га.
Середній річний приріст на 1 га вкритих лісом земель 2,7 м³.
Хвойні насадження займають 9 % вкритої лісом площі державного лісового фонду, твердолистяні 84 %, м’яколистяні та інші – 7 %.
В лісовому фонді області переважають середньовікові насадження, які становлять 46,9 % від вкритої лісовою рослинністю земель, питома вага молодняків 17,6 %; пристигаючи насадження 8,8 %; стиглі та перестійні насадження 27,0 %.
Згідно статті 39 Лісового кодексу України є такі категорії лісів:
захисні ліси;
рекреаційно-оздоровчі ліси;
ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення;
експлуатаційні ліси.
На виконання вимог Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 року № 733, на підставі клопотань Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства і Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об’єднання, погоджених з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, Одеською обласною державною адміністрацією та Одеською обласною радою, 137284 га лісів державного лісового фонду віднесені до категорій:
42847,1 га ліси природоохоронного, наукового, історико - культурного призначення;
20441,3 га рекреаційно-оздоровчі ліси;
73995,6 га захисні ліси
Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека наведений у таблиці 5.2.1. за інформацією Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова та на основі існуючих наукових досліджень.
Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека
Таблиця 5.2.1.
Назва виду |
Кількість видів |
Види, яким загрожує небезпека |
||||
2000 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
||
Судинні рослини |
130 |
130 |
130 |
130 |
130 |
130 |
Гриби |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
Водорості |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
Лишайники |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
Разом: |
137 |
137 |
137 |
137 |
137 |
137 |
Склад земель лісогосподарського призначення наведений у таблиці 5.2.1.1. за інформацією Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Землі лісогосподарського призначення
Таблиця 5.2.1.1.
№ з/п |
|
Одиниця виміру |
Кількість |
Примітка |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1. |
Загальна площа земель лісогосподарського призначення |
тис. га |
223,8097 |
- |
|
у тому числі: |
|
|
|
1.1 |
площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств |
тис. га
|
204,0 |
- |
1.2 |
площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств |
тис. га
|
- |
- |
1.3 |
площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування |
га |
- |
- |
2. |
Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю |
тис. га |
199,1 |
- |
3.
|
Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону) |
% |
6 |
- |
Примітка: Інформація Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства
Всі ділянки, які за своїм санітарним станом потребують суцільних рубок і створення на них нових лісів, обов’язково заліснюються в поточному році, або на весні наступного року. Саме за допомогою таких заходів відтворюються ліси, які постраждали внаслідок стихійного лиха (льодоламу) 2000 року.
З урахуванням того, що Одеська область є лісодефіцитною, одним з пріоритетних напрямків діяльності є створення нових лісових насаджень. Головною цю діяльність визначає Концепція реформування та розвитку лісового господарства України, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2006 року № 208-Р.
Лісогосподарськими підприємствами за останні три роки обсяг створення захисних лісових насаджень значно збільшено.
Протягом звітного періоду проведено лісовідновлення усього на площі 462,0 га, що на 85 га більше результатів минулого року, за рахунок посадки 324,0 га лісу та посіву 138,0 га лісу.
Протягом 2009року на території області створено 2900 га нових лісів.
Створення захисних насаджень на землях, не придатних для сільського господарства, проведено у 2009 році на площі 2440 га.
Створення полезахисних лісових смуг у 2009 році не відбувалось.
Природне поновлення лісу за 2009 рік склало 138,0 га.
Протягом 2009 року усього загинуло 266 га лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур, у тому числі: від пожеж – 11 га, несприятливих погодних умов – 180,0 га, а також від хвороб та шкідників лісу – 75,0 га.
Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень наведена в таблиці 5.2.1.2.
Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га
Таблиця 5.2.1.2.
|
2000 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду |
404 |
1610 |
2425 |
667 |
922 |
Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях |
57 |
- |
- |
2047 |
2440 |
Створення полезахисних лісових смуг |
11 |
- |
- |
- |
- |
Примітка: Інформація Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства
Одеським обласним управління лісового та мисливського господарства разом з місцевими органами влади проводиться цілеспрямована робота по своєчасному гасінню лісових пожеж.
За минулий рік лісогосподарськими підприємствами проведено догляд за 2116 км мінералізованих смуг. Перекрито 67 позапланових доріг.
За 2009 рік проведено 213 лекцій та бесід з населенням та школярами; 101 виступ у засобах масової інформації, з них 9 по радіо та телебаченню, де висвітлювалась тема попередження лісових пожеж.
За найбільш пожеженебезпечними ділянками хвойних насаджень закріплені пожежні наглядачі.
Завдяки оперативному гасінню та профілактичній роботі вдається уникати випадків великих лісових пожеж.
Загальна кількість пожеж за 2009 рік складає 53 випадки на площі 52,7 га.
На території Одеського лісгоспу часто виникають пожежі з вини населення, ці лісові масиви найбільш використовуються жителями м. Одеси для відпочинку.
Головною причиною виникнення та розповсюдження лісових пожеж є людська недбалість. Проведення сільськогосподарських палів, випалювання населенням сухої трави на узбіччях доріг, в низинах яруг, та балок для випасу худоби.
Динаміка загибелі лісових насаджень від пожеж наведена у таблиці 5.2.1.3.
Загальна площа осередків шкідників і хвороб лісу на початок 2009 року становила 4132 га. Протягом року виникло осередків на площі 3056 га. В результаті проведення заходів боротьби зі шкідниками лісу площа осередків на кінець року становить 4858 га.
Проведено лісопатологічні обстеження на площі 34709 га. Основні хвороби деревної рослинності на території області: борошниста роса дуба (грибкове захворювання). Найбільше вона небезпечна для сіянців і молодих культур, а дорослим насадженням наносить помітну шкоду тільки при зараженні відрослих після об’їдання листогризучими шкідниками листів. У цьому випадку при значному поширенні борошнистої роси в кроні дерева сповільнюється процес підготовки втеч до зими, знижується приріст і відбувається виснаження запасів живильних речовин у дереві. Борошниста роса більш інтенсивно вражає дерева, що ростуть на відритих місцях і вирубках. Відзначено, що більш інтенсивний розвиток борошнистої роси протікає в нижній частині крони середньовічних стиглих дерев, більш інтенсивно уражається листя на вторинних приростах дуба.
Але враховуючи те що, значного негативного впливу на стан насаджень вона немає, боротьбу з цією хворобою проводити недоцільно, оскільки наявність її природною до регіону.
До основних також відносяться зелена дубова листовійка, судинний мікоз, коренева губка сосни звичайної.
Інвазії шкідників звичайно продовжуються в одному місці 3-5 років, після чого вони звичайно гинуть від паразитів і грибкових захворювань. У першу чергу вогнища шкідників виникають у проріджених дубово-листяних дерево станах без підліска, де вони мають оптимальні умови для свого розвитку. Об’їданні листя знижують річні прирости, а повторні об’їдання приводять до сильного ослаблення дерев і можуть сприяти їхньому усиханню.
В пошкоджених стихійним лихом насадженнях спостерігається заселеність вторинними стовбуровими шкідниками. Засобів хімічної боротьбі проти них не існує, тому боротьба здійснюється шляхом проведення санітарно-оздоровчих заходів (суцільні санітарні рубки, вибіркові санітарні рубки, очищення від захаращеності).
Стан насаджень області в основному задовільний.
Загибель лісових насаджень від пожеж
Таблиця 5.2.1.3.
№ |
Район |
Кількість випадків |
Пройдено пожежами , га Площа на 1 випадок, га |
Завдані збитки, тис. грн. |
|||||
Лісові землі |
Нелісові землі |
Звітний рік, га |
Попередній рік, га |
всього |
в т.ч. побічні ** |
||||
всього |
в т.ч. верховими |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
1 |
Березівський |
7 |
2,36 |
- |
- |
0,3 |
0,6 |
0,4 |
0,4 |
2 |
Великомихайлівський |
9 |
6 |
- |
- |
0,7 |
1,1 |
1,8 |
1,8 |
3 |
Ізмаїльський |
8 |
6,85 |
- |
- |
0,85 |
0,53 |
0,97 |
0,97 |
4 |
Роздільнянський |
11 |
15,65 |
10,8 |
1,8 |
1,4 |
1,2 |
2,5 |
2,5 |
5 |
Савранський |
5 |
2,86 |
- |
- |
0,6 |
0,7 |
0,31 |
0,31 |
6 |
Саратський |
12 |
16,88 |
- |
- |
1,4 |
1,1 |
2,07 |
2,07 |
7 |
Ширяївський |
1 |
0,3 |
- |
- |
0,3 |
0 |
0 |
0 |
|
Всього |
53 |
50,9 |
10,8 |
1,8 |
0,96 |
|
8,1 |
6,9 |
Примітка: інформація Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства
Заготівля деревини під час рубок головного користування протягом 2002-2008 років проводилась лише на підприємствах Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства. Рубки проводяться суцільним способом. Протягом 2009 року проведено таких рубок на площі 15 га, фактично зрубано 3,7 тис. м³ деревини твердолистяних порід.
Поступові рубки головного користування в державних підприємствах лісового господарства не проводились.
Заготівля другорядних лісових матеріалів у 2009 році не проводилась.
Динаміка спеціального використання лісових ресурсів державного значення у 2009 році наведена у таблиці 5.2.1.4.
Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2009 році
Таблиця 5.2.1.4.
Район |
Затверд-жена розра-хункова лісосіка, тис. м3 |
Фактично зрубано разом, га/тис.м3 |
Зрубано по господарствах |
|||||
хвойні |
твердолистяні |
м’яколистяні |
||||||
розрахун-кова лісосіка, тис. м3 |
фактично зрубано, га/тис. м3 |
розрахун-кова лісосіка, тис. м3 |
фактично зрубано, га/тис. м3 |
розрахункова лісосіка, тис. м3 |
фактично зрубано, га/тис. м3 |
|||
Кодимський |
7,5 |
15/3,5 |
- |
- |
7,5 |
15/3,5 |
- |
- |
Примітка: Інформація Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства