- •Вступне слово
- •1.Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Одеської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Одеської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Одеської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4.Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Екологічний стан Чорного моря
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття та формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень України
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість грунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Використання надр (за даними днвп «Геоінформ України»)
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9.Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •Небезпечні об’єкти (території), становище на яких потребує вирішення екологічних проблем, пов`язаних з небезпекою для населення
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10.Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Одеській області
- •Посівна площа сільськогосподарських культур під урожай 2009р. В усіх категоріях господарств склала 1257,1 тис. Га, що на 54,2 тис. Га менше (на 4,2%), ніж у 2008 році.
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Одеської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика регіону
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •Український науковий центр екології моря
- •Державна санітарно-епідеміологічна служба Одеської області
- •Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно –правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10.Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •Регулярні гідрологічні і гідрохімічні спостереження на мережі стаціонарних пунктів. Комплексні сезонні обстеження. Спеціальні дослідження за різними напрямками:
- •13.11.2. Громадські рухи
- •Виконання державних екологічних програм
- •Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координації діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Додатки
5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
Протягом 2009 року в області продовжувались роботи щодо створення сприятливих умов для провадження підприємствами туристично-рекреаційної та курортної сфери області діяльності з надання туристично-оздоровчих та санітарно-культурних послуг, вживались заходи із створення високоякісного та сучасного регіонального туристичного продукту, будівництва і реконструкції об’єктів туристичної інфраструктури та залучення інвестиційних коштів у розвиток матеріально-технічної бази туризму.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1996 р. № 1576 до переліку населених пунктів, віднесених до курортних належать: місто Одеса, селища Затока і Сергіївка, село Косівка, Курортне, Миколаївка, Попаздра і Приморське Білгород-Дністровського району, селища Гвардійське і Ліски, села Вапнярка, Крижанівка, Нова Дофінівка і Сичавка Комінтернівського району, села Грибівка, Дальник, Караліно-Бугаз, Санжійка, Іллічівка Овідіопольського району, села Лебедівка, Приморське і Тузли Татарбунарського району.
Природні рекреаційні ресурси Одеської області характеризуються, перш за все, наявністю приморських лиманів уздовж чорноморського узбережжя та озер у придунайському регіоні. Ці 14 лиманів та 7 озер становлять велике природне багатство Одеської області, зокрема: Куяльницький, Хаджибейський, Тилігульський, Будацький і Тузловська група лиманів, становлять сховища цілющої грязі та рапи, яка має величезне бальнеологічне значення та унікальна по своєму фізико-хімічному складу. Слід відзначити, що внаслідок недбалого й нераціонального використання цих лиманів, останнім часом спостерігається погіршення стану, особливо Куяльницького лиману.
Стан оздоровчих та рекреаційних територій в області має позитивну тенденцію до підвищення рівня їх благоустрою та епідемічного благополуччя.
Позитивним є факт розробки та узгодження генеральних планів забудови для рекреаційних зон Овідіопольського, Кілійського районів та смт Затока м. Білгород-Дністровського, що покращить загальний стан використання цих територій для відпочинку, особливо, дітей.
За останні роки приведено у відповідність до нормативних вимог 25 % баз відпочинку, побудовано локальні очисні споруди повної біологічної очистки на 36 базах відпочинку, на 25 % баз розробляється проектна документація щодо будівництва каналізаційних очисних споруд. Побудований водогін до с. Приморське Кілійського району і практично всі оздоровчі заклади підключились до централізованої каналізації на 7 пляжах м. Одеса.
Найбільша кількість об’єктів відпочинку розміщено в м. Одесі, де забезпечується достатнє водопостачання, належний благоустрій, санітарна очистка як об’єктів так і території.
На рекреаційних територіях м. Білгород-Дністровського (Центральному, Сонячному та Лиманському) продовжується розширення мережі локальних очисних споруд.
Найгірше становище зберігається в рекреаційних зонах Татарбунарського, Комінтернівського та Білгород-Дністровського районів, де відсутні природні джерела доброякісної питної води, і сезонні заклади відпочинку, за незначним винятком, постачаються привізною питною водою, каналізовані на вигрібні водонепроникні ємності. Вивіз стічних вод транспортом баз відпочинку на місцях контролюється незадовільно, поля асенізації відсутні, скид здійснюється на звалища, в кращому випадку, або в лісопосадки, що призводить до забруднення довкілля.