Тести з психології (оновлено 20.Х1.11р.) Леко б.А. Шифр відсутній

1. Психічне відображення:

а- є точною копією оточуючої дійсності;

б- представляє фотографію оточуючого середовища;

в- не залежить від умов відображення;

г- має вибірковий характер.

2. Психічним явищем є:

~ нервовий імпульс;

~ інтерес;

~ рецептор;

~ серцебиття.

3. Відображення окремих властивостей предметів і явищ матеріального світу представляє:

~ відчуття;

~ сприйняття;

~ пам’ять;

~ уява.

4. Психічний процес створення чого-небудь нового у формі образу, уявлення чи ідеї називається:

~ уявою;

~ відчуттям;

~ сприйняттям;

~ мисленням.

5. Соціально-психологічні прояви особистості, її стосунки з людьми вивчає психологія:

~ соціальна;

~ диференційна;

~ педагогічна;

~ загальна.

6.Цілеспрямоване, планомірно здійснюване сприйняття об’єктів, у пізнанні яких зацікавлена особистість, є:

~ експериментом;

~ контент-аналізом;

~ методом аналізу продуктів діяльності;

~ спостереженням.

7.Коротке, стандартизоване психологічне випробування, в результаті якого робиться спроба оцінити той чи інший психічний процес чи особистість в цілому, - це:

~ тестування;

~ спостереження;

~ експеримент;

~ самоспостереження.

8.Отримання суб’єктом даних про власні психічні процеси і стани в момент їх протікання чи одразу ж після нього – це:

~ самоспостереження;

~ спостереження;

~ експеримент;

~ тестування.

9.Активне втручання дослідника в діяльність досліджуваного з метою створення умов для встановлення психологічного факту називається:

~ контент-аналізом;

~ аналізом продуктів діяльності;

~ експериментом;

~ бесідою.

10.Можливість дослідника викликати який-небудь психічний процес чи властивість є головним достоїнством:

~ спостереження;

~ контент-аналізу;

~ експерименту;

~ аналізу продуктів діяльності.

11.Серед таких понять, як активність, праця, трудові дії, діяльність, логічно найбільш широким поняттям є:

~ праця;

~ активність;

~ трудова дія;

~ діяльність.

12. Активна взаємодія людини із середовищем, при якій вона досягає свідомо поставленої мети, що виникає як наслідок певної її потреби, мотиву, є:

~ діяльністю;

~ операцією;

~ дією;

~ умінням.

13.Відтворення дітьми дій дорослих і стосунків між ними в особливій умовній формі – це вид діяльності, що історично розвивається:

~ ігрової;

~ трудової;

~ предметної;

~ ведучої.

14.Усвідомлюваний результат, на досягнення якого спрямована поведінка, називається:

~ метою;

~ потребою;

~ мотивом;

~ завданням.

15.Загальні та суттєві ознаки, зв’язки та відношення предметів і явищ відображає:

~ мислення.

~ відчуття;

~ сприйняття;

~ пам’ять.

16.Сукупність нервових творень, що беруть участь у здійсненні рефлексу, - це:

~ рефлекторне кільце;

~ рефлекторна дуга;

~ безумовний рефлекс;

~ умовний рефлекс.

17.Рефлекси:

~ завжди вроджені прояви;

~ зустрічаються лише у нижчих тварин;

~ мало стосуються виживання;

~ найпростіші сенсомоторні акти.

18.Спосіб виконання дій, що у результаті вправ став автоматизованим, називається:

~ навичкою;

~ умінням;

~ звичкою;

~ операцією.

19.Розвиток організму людини називається:

~ онтогенезом;

~ філогенезом;

~ соціогенезом;

~ антропогенезом.

20.Розвиток людини як виду називається:

~ філогенезом;

~ онтогенезом;

~ соціогенезом;

~ антропогенезом.

21.Вища форма психічного відображення, властива лише людині, інтегруюча усі інші форми відображення, називається:

~ свідомістю;

~ волею;

~ рефлексом;

~ емоціями.

22.Нормальний (звичайний) стан свідомості характеризується рівнем психічної активності:

~ середнім;

~ низьким;

~ високим;

~ підвищеним.

23.Згідно сучасних досліджень, обсяг актуальної свідомості оцінюється величиною (це – «магічне число» в психології):

~ 3;

~ 1;

~ 7;

~ 3,14.

24.Самосвідомість можна визначити як:

~ підвищену увагу до себе;

~ рівень домагань;

~ спрямованість особистості;

~ образ себе.

25.Оцінка особистістю себе, своїх можливостей, особистих якостей та місця в системі міжособистісних стосунків називається:

~ самооцінкою;

~ самопрезентацією;

~ самосприйняттям;

~ самовідчуттям.

26.Трансформацію інформації у часі, відтворення минулого у теперішньому здійснює:

~ пам’ять;

~ сприйняття;

~ мислення;

~ уява.

27.Орган відчуттів, що перетворює енергію зовнішнього впливу у нервові сигнали, називається:

~ аналізатором;

~ провідниковими нервовими шляхами;

~ рецептором;

~ рецепцією.

28.Мінімальна величина подразника, що викликає ледь помітне відчуття, - це поріг відчуттів:

~ диференційний;

= нижній абсолютний;

~ часовий;

~ верхній абсолютний.

29.Максимальна величина подразника, яку здатний адекватно сприймати аналізатор, називається порогом відчуттів:

~ нижнім абсолютним;

~ верхнім абсолютним;

~ диференційним;

~ часовим.

30.Основою для виділення зорових, слухових, нюхових, інших різновидів відчуттів є:

~ час виникнення в ході еволюції;

~ місце розташування рецепторів;

~ наявність чи відчутність безпосередніх контактів з подразником;

~ відповідні аналізатори.

31.Сприйняття часто прийнято називати:

~ перцепцією;

~ дотиком;

~ апперцепцією;

~ спостережливістю.

32.Сприйняття – це процес (результат) побудови образу об’єкта у перцептивному просторі суб’єкта:

~ при його опосередкованій взаємодії з цим об’єктом;

~ при відсутності предмета, що сприймається;

~ при відсутності взаємодії;

~ при його безпосередній взаємодії з цим об’єктом.

33.Основним критерієм класифікації сприйняття на сприймання простору, часу, руху виступає:

~ ведучий аналізатор;

~ предмет відображення;

~ форма існування матерії;

~ активність суб’єкта.

34.Помилкові сприймання реальних речей чи явищ називаються:

~ ілюзією;

~ агнозією;

~ галюцинацією;

~ маренням.

35.Властивість сприймання, що характеризується сприйманням тісно пов’язаних з мисленням і розумінням суті предметів, називається:

~ осмисленістю;

~ константністю;

~ вибірковістю;

~ цілісністю.

36.У здатності людини впізнавати предмет за його неповним чи помилковим зображенням проявляється така властивість сприймання, як:

~ цілісність;

~ предметність;

~ константність;

~ структурність.

37.Час, насичений у минулому позитивними переживаннями, приємною діяльністю, пригадується як:

~ більш тривалий;

~ звичайний, без змін;

~ малозначимий;

~ те, що пройшло швидко.

38.Генетично первинною вважається пам’ять:

~ рухова;

~ образна;

~ емоційна;

~ вербальна (словесно-логічна).

39.Вищим видом пам’яті вважається пам’ять:

~ вербальна;

~ рухова;

~ образна;

~ емоційна.

40.Вид пам’яті, оснований на встановленні в запам’ятовуваному матеріалі смислових зв’язків, називається пам’яттю:

~ логічною;

~ механічною;

~ емоційною;

~ аудіальною.

41.Пам’ять, основана на повторенні матеріалу без його осмислювання, називається:

~ механічною;

~ довготривалою;

~ емоційною;

~ довільною.

42.Кількість відтворених чи впізнаних предметів ряду в абсолютних числах чи в процентах від загального обсягу пред’явленого стимульного матеріалу називається коефіцієнтом:

~ точності запам’ятовування;

~ запам’ятовування;

~ помилок;

~ забування.

43.Міцність запам’ятовування не залежить від:

~ ступеня участі відповідного матеріалу в подальшій діяльності суб’єкта;

~ значимості відповідного матеріалу для досягнення наступних цілей;

~ емоційного стану суб’єкта;

~ обсягу пам’яті.

44.Основою для поділу пам’яті на довільну та мимовільну є:

~ ведучий аналізатор;

~ активність суб’єкта;

~ предмет відображення;

~ вид діяльності.

45.Обсяг інформації, що зберігається в короткочасній пам’яті:

~ необмежений;

~ 7 ± 2;

~ межа невідома;

~ в середньому 10.

46.Наочний образ предмета чи явища, що виникає на основі минулого досвіду шляхом його відтворення в пам’яті, фіксується як:

~ впізнавання;

~ пригадування;

~ уявлення;

~ ремінісценція.

47.Свідоме відтворення, пов’язане з переборенням певних труднощів і вимагаюче зусиль і старань, - це:

~ пригадування;

~ впізнавання;

~ уявлення;

~ ремінісценція.

48.Зосередженість свідомості на якомусь предметі, явищі чи переживанні забезпечує:

~ увага;

~ рефлексія;

~ сприймання;

~ пам’ять.

49.Зосередження уваги на об’єкті через якість його особливості називається увагою:

~ мимовільною;

~ довільною;

~ післядовільною;

~ зоровою.

50.Довільна увага не обумовлена:

~ усвідомленням обов’язку та зобов’язань;

~ наявністю мотивів, інтересів, спонукань;

~ звичкою працювати, виконувати ту чи іншу діяльність;

~ контрастністю зовнішніх впливів.

51.Про можливість суб’єкта спрямовувати та зосереджувати увагу на декількох незалежних змінних одночасно свідчить такий показник уваги, як:

~ розподіл;

~ концентрація;

~ стійкість;

~ вибірковість.

52.Ступінь зосередженості свідомості на об’єкті – це такий показник уваги, як:

~ концентрація;

~ обсяг;

~ розподіл;

~ переключення.

53.Мислення розглядається як здатність до вирішення різних завдань і доцільного перетворенню дійсності, що формується прижиттєво, в:

~ біхевіоризмі;

~ психоаналізі;

~ діяльнісній теорії мислення;

~ гуманістичній психології.

54.Вид мислення, що спирається на безпосереднє сприйняття предметів, реальне перетворення в процесі дій з предметами, називається мисленням:

~ одноразовим;

~ наочно-дійовим;

~ словесно-логічним;

~ абстрактним.

55.Практичне мислення спрямоване на:

~ знаходження спільних закономірностей;

~ виявлення законів;

~ встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

~ вирішення конкретних практичних завдань;

56. Мислене об’єднання об’єктів за їх спільними й істотними ознаками відоме як:

~ узагальнення;

~ аналіз;

~ синтез;

~ класифікація.

57.Групування предметів за схожістю основних ознак, властивих усім предметам даного виду, характеризується як:

~ класифікація;

~ узагальнення;

~ порівняння;

~ абстрагування.

58.Розчленування складного об’єкта на складові частини чи характеристики – це:

~ аналіз;

~ порівняння;

~ класифікація;

~ абстракція.

59.Широта мислення – це:

~ якість.

~ вид;

~ рівень;

~ форма.

60.В умінні проникати у суть складних явищ, процесів виражається така якість мислення, як:

~ глибина;

~ широта;

~ самостійність;

~ гнучкість.

61.У вмінні побачити і поставити нове питання, нову проблему і потім вирішити їх своїми силами проявляється така якість мислення, як:

~ самостійність;

~ швидкість;

~ гнучкість;

~ широта.

62.Уміння змінювати намічений раніше шлях вирішення завдання, якщо він не задовольняє тим умовам проблеми, які поступово виділяються в ході її вирішення і які вдалося врахувати спочатку, проявляється така якість мислення, як:

~ гнучкість;

~ самостійність;

~ широта;

~ глибина.

63.Узагальненість, абстрактність є істотними ознаками мислення:

~ наочно-дійового;

~ понятійного;

~ практичного;

~ наочно-образного.

64.Творча діяльність, основана на створенні нових образів, називається:

~ уявою;

~ сприйманням;

~ мисленням;

~ увагою.

65.Пасивну та активну увагу розрізняють:

~ за предметом відображення;

~ за формою існування матерії;

~ за спрямованістю відображення;

~ за ступенем психічної активності.

66.Завжди спрямована на вирішення творчого чи особистісного завдання уява:

~ творча.

~ активна;

~ відтворююча;

~ антиципаційна.

67.В тому, що стійкі переживання спрямовують нашу поведінку, підтримують її, заставляють переборювати перешкоди, що зустрічаються, виражається така функція почуттів:

~ експресивна (виразна);

~ регуляторна;

~ сигнальна;

~ інтерферуюча.

68.Переживання задоволення потреби у чому-небудь називається:

~ радістю;

~ інтересом;

~ здивуванням;

~ нерозумінням.

69.Переживання утрати, неможливість задовольнити потребу у чому-небудь – це:

~ горе;

~ сором;

~ гнів;

~ страх.

70.Переживання власної нездатності виявитися на висоті тих вимог, які людина ставить до самої себе, переживання незадоволеності собою – це:

~ сором;

~ горе;

~ гнів;

~ страх.

71.Показником афекту є:

~ незначна зміна свідомості;

~ збереження самовладання;

~ збереження вольового контролю за своїми діями;

~ порушення вольового контролю за своїми діями.

72.Найбільш тривалий емоційний стан, що забарвлює всю поведінку людини, називається:

~ настроєм;

~ емоцією;

~ афектом;

~ почуттям.

73.Почуття, пов’язані з пізнавальною діяльністю, називаються:

~ інтелектуальними;

~ моральними;

~ естетичними;

~ практичними.

74.Сильний емоційний стан вибухового характеру, що впливає на всю особистість, характеризується бурхливим протіканням, зміною свідомості і порушенням вольового контролю, - це:

~ афект;

~ пристрасть;

~ фрустрація;

~ стрес.

75.Стійкою схильністю людини сприймати загрозу власному “Я” в різних ситуаціях характеризується такий його емоційний стан, як:

~ стрес;

~ настрій;

~ тривога;

~ гнів.

76.Воля – регулювання людиною своєї поведінки, пов’язане з переборенням внутрішніх і зовнішніх перешкод. Це регулювання:

~ свідоме;

~ несвідоме;

~ інтуїтивне;

~ мимовільне.

77.Критерієм прояву волі є:

~ вольова дія;

~ вольові якості людини;

~ усвідомлений вибір мотивів і цілей;

~ всі відповіді вірні.

78. Здатність людини самостійно приймати відповідальні рішення і неухильно реалізувати їх в діяльності характеризує її:

~ самостійність;

~ наполегливість;

~ принциповість;

~ рішучість.

79. Здатність людини до тривалого і неослабного напруження енергії, неухильний рух до наміченої мети проявляється як:

~ наполегливість;

~ усвідомленість;

~ оптимізм;

~ працелюбність.

80. Можливість людини визначати свої вчинки, орієнтуючись не на тиск оточуючих, не на випадкові впливи, а виходячи зі своїх переконань, знань, характеризує її:

~ принциповість;

~ наполегливість;

~ самостійність;

~ самовпевненість.

81. З таких понять: “індивід”, “особистість”, “суб’єкт діяльності”, “індивідуальність” – найбільш широким за змістом є поняття:

~ особистості;

~ індивіда;

~ суб’єкта діяльності;

~ індивідуальності.

82. Властивості людини, обумовлені генетичними факторами, - це:

~ задатки;

~ вихованість;

~ авторитет;

~ байдужість.

83.Виражає неділимість, цілісність і генотипічні особливості людини як представника роду поняття:

~ особистості;

~ індивіда;

~ суб’єкта діяльності;

~ індивідуальності.

84.Людина як особистість – це людина, що розкривається в обумовленості:

~ її спілкування з іншими людьми;

~ структурою її ціннісних орієнтацій;

~ інтерналізованими нею етнічними і культурними стереотипами;

~ всі відповіді вірні.

85.Ступінь важкості тих цілей, до яких людина прагне і досягнення яких здається їй привабливим і можливим, характеризує:

~ локус контролю;

~ рівень домагань;

~ самооцінка;

~ самоставлення.

86.Розглядаючи психічну структуру людини, З.Фрейд показав, що принципом задоволення керується:

~ “Воно”;

~ “Я”;

~ “Над-Я”;

~ “Супер-Его”.

87. Усталена система поглядів на оточуючий світ і своє місце в ньому називається:

~ впливом;

~ світоглядом;

~ особистісним смислом;

~ потребою.

88.Під темпераментом розуміють характеристики психічної діяльності:

~ динамічні;

~ статичні;

~ змістовні;

~ набуті.

89.Першу теорію темпераменту розробив:

~ Гіппократ;

~ Корбюзьє;

~ Е.Кант;

~ Платон.

90.Фізіологічні основи темпераменту вивчав:

~ У.Шелдон;

~ Е.Кречмер;

~ І.П.Павлов;

~ Дж.Гілфорд.

91.Стабільність настрою, стійкість вражень є такими показниками нервової системи, як:

~ врівноваженість;

~ сила;

~ рухливість;

~ динамічність.

92.Низьким рівнем психічної активності, загальмованістю рухів, швидкою втомлюваністю, високою емоційною сенситивністю, переважанням негативних емоцій над позитивними характеризується:

~ сангвінік;

~ холерик;

~ флегматик;

меланхолік.

93.Тип темпераменту, що відрізняється рухливістю, схильністю до частих змін вражень, комунікабельністю, бажанням допомогти, характерний для:

~ холерика;

~ сангвініка;

~ флегматика;

~ меланхоліка.

94.Сукупність стійких індивідуальних властивостей особистості, що складаються і проявляються в діяльності та спілкуванні, - це:

~ здібності;

~ темперамент;

~ характер;

~ задатки.

95.Такі риси особистості, як скромність і самокритичність, егоїзм, характеризують ставлення особистості до:

~ діяльності;

~ суспільної та особистої відповідальності;

~ себе;

~ людей.

96.Уміння з власної ініціативи ставити цілі і знаходити шляхи їх вирішення характеризує людину як:

~ цілеспрямовану;

~ рішучу;

~ наполегливу;

~ самостійну.

97.Вищий ступінь розвитку творчих здібностей називається:

~ талантом;

~ обдарованістю;

~ геніальністю;

~ задатками.

98.Про наявність здібностей до певного виду діяльності свідчить:

~ низький темп навчання відповідній діяльності;

~ великі енергетичні затрати на виконання цієї діяльності;

~ відсутність зв’язку зі спрямованістю;

~ краща успішність виконання діяльності.

99.Інша людина розглядається як рівноправний партнер у спілкуванні, як колега у спільному пошуку знань при стилі діяльності:

~ демократичному;

~ авторитарному;

~ ліберальному;

~ попустительському.

100. Загальним принципом гуманістичної освіти є:

~ релігійна обмеженість;

~ замкнутого кола;

~ абсолютизація національних цінностей;

~ людина створює себе сама.

101. Який підхід до освіти та виховання переважає в сучасній педагогіці:

~ обов’язкового дотримання навчальної дисципліни;

~ примусового навчання;

~ вільного відвідування занять;

~ вільного розвитку особистості.

102. У більшості педагогічних систем визначається, що головним завданням ефективної освіти є навчання досягати успіху. Яким чином це реалізується:

~ збільшенням часу на навчання, починаючи з дитячого садка;

~ використанням досвіду виключно минулих поколінь;

~ дотриманням принципу «не вчитися нічому у ворогів»;

~ завдяки випереджувальній освіті з орієнтацією на новітні технології виробництва.

103. Частина народної педагогіки, спрямована на формування козака-лицаря, мужнього громадянина з яскраво вираженою українською національною свідомістю, твердими волею і характером, називається:

~ педагогікою народного календаря;

~ духовною педагогікою;

~ козацькою педагогікою;

~ середньовічною педагогікою.

104. Грецьке слово пейдагогос означає:

~ той, хто пасе худобу;

~ той, хто гарно танцює;

~ той, хто варить пиво;

~ той, хто веде хлопчика.

105. Хто з перелічених вчених був видатним педагогом:

~ Нільс Бор;

~ Ісаак Ньютон;

~ Ян Амос Коменський;

~ Шарль Перо.

106. Дослідження суті розвитку і формування людської особи і розробка на цій основі теорії і методики виховання як спеціально організованого педагогічного процесу є предметом:

~ педагогіки;

~ історії;

~ філософії;

~ економіки.

107. Які проблеми досліджує педагогіка:

~ вивчення суті і закономірностей розвитку і формування особи і їх вплив на виховання;

~ визначення цілей виховання;

~ розробка змісту виховання та дослідження методів виховання;

~ всі відповіді вірні.