- •3.09.2012 Р. Протокол № 1 від 3.09.2012 р.
- •3.09.2012 Р. Протокол № 1 від 3.09.2012 р.
- •1.1 Мета викладання дисципліни
- •1.2 Завдання вивчення дисципліни:
- •1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:
- •Форми проведення поточного та підсумкового контролю
- •Навчально-тематичний план курсу "психологія"
- •Всього - 81 год. Навчально-тематичний план курсу "психологія"
- •Всього - 54 год. Навчально-тематичний план курсу "психологія"
- •Всього - 108 год. Навчально-тематичний план курсу "психологія і педагогіка"
- •Зміст дисципліни „ психологія” за темами змістовий модуль і
- •Тема 1. Психологія як наука. Предмет та методи психології. Розвиток психології, її завдання. Місце психології в системі наук; тест: „Хто я такий”. (лекція)
- •Тема 3. Мова і мовлення. Поняття про спілкування. Конфлікти у спілкування та способи їх вирішення. Тест е.Берна. (лекція)
- •Поняття про спілкування, його види, засоби та функції
- •Тема 4. Психологічний аналіз діяльності. Роль уваги в життєдіяльності людини. (лекція)
- •Види уваги.
- •Фізіологія уваги.
- •Процеси пам’яті.
- •Види пам’яті.
- •Мнемічні прийоми запам’ятовування.
- •Відчуття
- •Сприймання
- •Тема 7. Емоційно-вольові процеси. Емоції і почуття. Воля. Тест “Сила волі”. (лекція)
- •Глава 19 449
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •1. Недостатність можливостей пристосування. Людина не може
- •2. Надлишкова мотивація не знаходить застосування:
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Тема 8. Індивідуально-психологічні особливості особистості. Темперамент. (лекція)
- •Темперамент
- •Темпераменти діяльності
- •Тема 9. Здібності. Характер. (лекція)
- •Тема 10. Соціалізація особистості. Методика к.Юнга. (лекція)
- •Особистість
- •1. Сутність соціалізації
- •2.Основні сфери соціалізації
- •3. Стадії процесу соціалізації
- •4. Інститути соціалізації
- •5. Механізми соціалізації
- •6. Асоціальні прояви особистості
- •Тема 11. Переживання особистістю життєвих криз. Діагностика комплексу неповноцінності. (лекція)
- •Тема 12. Конкурентноздатність особистості у сучасному суспільстві. Діагностика особистісної конкурентоспроможності (лекція)
- •Тема 13. Основні емоційні стани особистості. Тест ч.Спілбергера на визначення тривожності. (лекція)
- •Оцінка рівня особистісної тривожності за ч.Спілбергером
- •Тема 14. Основи психології здоров’я. Тести на стресостійкість особистості. (лекція)
- •Тема 15. Предмет, завдання, історія та основні категорії педагогіки. (лекція)
- •Тема 16. Розвиток освіти й особистості в різних педагогічних системах. (лекція)
- •Психологічна структура особистості
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Запитання до курсу „психологія”
- •Тести з психології (оновлено 20.Х1.11р.) Леко б.А. Шифр відсутній
- •108. Основна мета (ідеал) сучасного виховання – це:
- •117. Участь третьої сторони в розв'язанні конфлікту називається:
- •118. Головне завдання медіатора (суть його роботи) полягає в тому, щоб:
- •119. Процес переговорів, коли до вирішення спірного питання залучається нейтральна третя сторона – посередник, яка веде цей переговорний процес,
- •120. Які з перелічених нижче положень відповідають цілям медіації:
- •122. Доповніть речення одним із запропонованих нижче варіантів: "Доцільність участі третьої сторони на переговорах залежить від того..."
- •Бажаю успіхів ! опитувальник г.Айзенка на визначення темпераменту
- •Емоційна стійкість Ключ до обробки результатів
- •НейРотИзМ
- •Діагностика стану агресії (опитувальник «басса-дарки»)
- •Опитувальник
- •При складанні опитувальника використовувалися такі принципи:
- •Оцінка рівня особистісної тривожності за ч.Спілбергером
Глава 19
461
Емоція як реакція на ситуацію й подію. П.К. Анохін
визначає емоції як «фізіологічні стани організму, які мають яскраво
виражене суб’єктивне забарвлення й види, що охоплюють всі відчуття
і пережи-вання людини – від глибоких страждань, які завдають травм,
до високих форм радості й соціального життєвідчування».
Складність розуміння емоцій полягає й у тому, що, даючи їм
визначення, автори зараховують їх то до будь-якого класу емоційних
реакцій (емоційного тону, настрою, афекту), то тільки до одного, який
вони називають власне емоціями й відокремлюють від інших класів
емоційних явищ. Я. Рейковський__________, наприклад, всі емоційні явища
поділяє на емоції, хвилювання, афекти і почуття; О.М. Леонтьєв –
на афекти й пристрасті, власне емоції й почуття тощо. Про власне
емоції говорять як про складні емоції – позитивні (радість,
піднесеність тощо) і негативні (гнів, горе, страх тощо),
протиставляючи їх простим емоціям – емоційному тону відчуттів.
Форма вияву емоцій. Емоції можуть виявлятися активно й
па-сивно. Страх виявляється активно (втікання) і пасивно (завмирають
від страху), радість може бути бурхлива і тиха, розсердившись, людина
може гарячкувати, а може лише насупитися, у гніві людина може
бушувати, або ж у неї може все кипіти в грудях тощо.
Афект. На початку XX ст. серед різних «почуттів» у самостійну
групу почали виокремлювати афекти.
Будь-яка емоція може досягти рівня афекту, якщо її спричиняє
сильний або особливо значущий для людини стимул.
Афектові як різновиду емоції притаманні:
• швидке виникнення;
• дуже велика інтенсивність переживання;
• короткочасність;
• бурхливе вираження (експресія);
• несвідомість, тобто зниження свідомого контролю за своїми
діями (у стані афекту людина не здатна тримати себе в руках).
В стані афекту мало продумуються наслідки скоєного,
внаслідок чого поведінка людини стає імпульсивною. Про таку
людину кажуть, що вона в нестямі;
• дифузність; сильні афекти захоплюють всю особистість, що
супроводжується зниженням здатності до переключення уваги,
звуженням поля сприйняття. Контроль уваги фокусується в
основному на об’єкті, який спричинив афект («гнів застеляє
очі», «лють засліплює»).
Афективні вияви позитивних емоцій – це піднесення, наснага,
ентузіазм, приступ невтримних веселощів, сміху, а афективні вияви
негативних емоцій – це лють, гнів, жах, розпач, що супроводжуються
нерідко ступором (застиганням у нерухомій позі). Після афекту часто
настає занепад сил, байдужість до навколишнього чи каяття у
скоєному, тобто так званий афективний шок.
Загальна характеристика емоцій та почуттів
462
Частий вияв афекту за нормальних обставин свідчить або про
невихованість людини (людина дозволяє собі афективний стан), або
про наявне в неї нервово-психічне захворювання.
Властивості емоцій. Емоціям (утім, як й емоційному тону)
притаманна низка властивостей (рис. 19.2).
Універсальність полягає в незалежності емоцій від виду
потреби й специфіки діяльності, в якій вони виникають. Надія,
тривога, радість, гнів можуть виникнути при задоволенні будь-якої
потреби. Це означає, що механізми виникнення емоцій є
специфічними й незалежними від механізмів виникнення конкретних
потреб. Те саме можна сказати й щодо емоційного тону. Наприклад,
задоволення можна відчувати від різних відчуттів, образів сприйняття
й уявлення. Цю властивість емоцій виокремив У. Мак-Дугалл.
Рис. 19.2. Властивості емоцій.
Динамічність емоцій полягає у фазовості їхнього перебігу,
тобто в наростанні напруження та її розрядці. На цю властивість
вказував ще В. Вундт у своїй тривимірній схемі характеристики
емоцій. Емоційне напруження наростає в ситуації очікування: чим
ближче майбутня подія, тим сильніше наростає напруження. Те саме
спостерігаємо в разі дії, яка не зупиняється. Розрядка напруження, що
виникло, відбувається при здійсненні вчинку. Людина переживає її як
полегшення, умиротворення або повне знесилення.
Т. Томашевські на прикладі емоції гніву виокремив чотири фази
розвитку емоції: фазу кумуляції (нагромадження, підсумовування),
вибуху, зменшення напруження та вгасання.
Домінантність виявляється в тому, що сильні емоції мають
здатність придушувати протилежні собі емоції, не допускати їх у
свідомість людини.
Накопичення і зміцнення виявляється у збільшенні
психоенергетичного потенціалу емоцій. Емоції, пов’язані з тим самим
об’єктом, підсумовуються впродовж життя, що зумовлює збільшення
їхньої інтенсивності, зміцнення почуттів, у результаті чого і їхнє
переживання у вигляді емоцій сильнішає. Характерним для
ВЛАСТИВОСТІ
ЕМОЦІЙ
Зараження
Накопичення
Пристрасть
Утримування в
пам’яті
Пластичність
Універсальність
Динамічність
Переключення
Адаптивність
Домінантність
Іррадіація
Амбівалентність
Перенесення на інші
об’єкти