- •3.09.2012 Р. Протокол № 1 від 3.09.2012 р.
- •3.09.2012 Р. Протокол № 1 від 3.09.2012 р.
- •1.1 Мета викладання дисципліни
- •1.2 Завдання вивчення дисципліни:
- •1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:
- •Форми проведення поточного та підсумкового контролю
- •Навчально-тематичний план курсу "психологія"
- •Всього - 81 год. Навчально-тематичний план курсу "психологія"
- •Всього - 54 год. Навчально-тематичний план курсу "психологія"
- •Всього - 108 год. Навчально-тематичний план курсу "психологія і педагогіка"
- •Зміст дисципліни „ психологія” за темами змістовий модуль і
- •Тема 1. Психологія як наука. Предмет та методи психології. Розвиток психології, її завдання. Місце психології в системі наук; тест: „Хто я такий”. (лекція)
- •Тема 3. Мова і мовлення. Поняття про спілкування. Конфлікти у спілкування та способи їх вирішення. Тест е.Берна. (лекція)
- •Поняття про спілкування, його види, засоби та функції
- •Тема 4. Психологічний аналіз діяльності. Роль уваги в життєдіяльності людини. (лекція)
- •Види уваги.
- •Фізіологія уваги.
- •Процеси пам’яті.
- •Види пам’яті.
- •Мнемічні прийоми запам’ятовування.
- •Відчуття
- •Сприймання
- •Тема 7. Емоційно-вольові процеси. Емоції і почуття. Воля. Тест “Сила волі”. (лекція)
- •Глава 19 449
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •1. Недостатність можливостей пристосування. Людина не може
- •2. Надлишкова мотивація не знаходить застосування:
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Тема 8. Індивідуально-психологічні особливості особистості. Темперамент. (лекція)
- •Темперамент
- •Темпераменти діяльності
- •Тема 9. Здібності. Характер. (лекція)
- •Тема 10. Соціалізація особистості. Методика к.Юнга. (лекція)
- •Особистість
- •1. Сутність соціалізації
- •2.Основні сфери соціалізації
- •3. Стадії процесу соціалізації
- •4. Інститути соціалізації
- •5. Механізми соціалізації
- •6. Асоціальні прояви особистості
- •Тема 11. Переживання особистістю життєвих криз. Діагностика комплексу неповноцінності. (лекція)
- •Тема 12. Конкурентноздатність особистості у сучасному суспільстві. Діагностика особистісної конкурентоспроможності (лекція)
- •Тема 13. Основні емоційні стани особистості. Тест ч.Спілбергера на визначення тривожності. (лекція)
- •Оцінка рівня особистісної тривожності за ч.Спілбергером
- •Тема 14. Основи психології здоров’я. Тести на стресостійкість особистості. (лекція)
- •Тема 15. Предмет, завдання, історія та основні категорії педагогіки. (лекція)
- •Тема 16. Розвиток освіти й особистості в різних педагогічних системах. (лекція)
- •Психологічна структура особистості
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Запитання до курсу „психологія”
- •Тести з психології (оновлено 20.Х1.11р.) Леко б.А. Шифр відсутній
- •108. Основна мета (ідеал) сучасного виховання – це:
- •117. Участь третьої сторони в розв'язанні конфлікту називається:
- •118. Головне завдання медіатора (суть його роботи) полягає в тому, щоб:
- •119. Процес переговорів, коли до вирішення спірного питання залучається нейтральна третя сторона – посередник, яка веде цей переговорний процес,
- •120. Які з перелічених нижче положень відповідають цілям медіації:
- •122. Доповніть речення одним із запропонованих нижче варіантів: "Доцільність участі третьої сторони на переговорах залежить від того..."
- •Бажаю успіхів ! опитувальник г.Айзенка на визначення темпераменту
- •Емоційна стійкість Ключ до обробки результатів
- •НейРотИзМ
- •Діагностика стану агресії (опитувальник «басса-дарки»)
- •Опитувальник
- •При складанні опитувальника використовувалися такі принципи:
- •Оцінка рівня особистісної тривожності за ч.Спілбергером
Глава 19
459
писав, що «...почуття задоволення й страждання є показником лише
наявної в цей момент відповідності між враженням і вимогою
організму. Воно є свідок, а не пророк». Отже, це контактний вид
емоційного реагування. Саме це відрізняє, на його думку, емоційний
тон відчуттів від інших емоційних реакцій. При відразі, стражданні,
задоволенні завжди є взаємодія.
Для емоційного тону відчуттів характерне реагування на окремі
властивості об’єктів або явищ: приємний чи неприємний запах
хімічних речовин або смак продуктів; приємний або неприємний звук,
який дратує чи тішить тощо.
Функції емоційного тону відчуттів.
• Перша функція емоційного тону відчуттів, на яку в основному
вказує багато авторів, – орієнтувальна, котра полягає в повідомленні
організму, чи небезпечний той або інший вплив, чи він є бажаним або
його треба позбутися.
• Другою функцією емоційного тону відчуттів є забезпечення
зворотного зв’язку, завдання якого – повідомляти людині й
тваринам, що біологічну потребу задоволено (і тоді виникає
позитивний емоційний тон – задоволення) або не задоволено (і тоді
виникає негативний емоційний тон – невдоволення).
• Третя функція емоційного тону відчуттів пов’язана з
необхідністю виявляти певні види поведінки доти, поки не буде
досягнуто потрібного організму результату.
Те саме відбувається й при гальмуванні певної поведінки. Якщо
організму вона небажана й шкідлива в цей момент, тоді виникає
відчуття відрази до об’єкта, який раніше викликав задоволення.
Наприклад, у разі розладу діяльності шлунково-кишкового тракту
потрібно на якийсь час припинити вживання їжі. Для цього
патологічні процеси у внутрішніх органах збуджують нервові
структури «центри відрази». Тепер будь-яке подразнення, адресоване
до харчового центру від безпосереднього контакту з їжею до її вигляду,
запаху лише підсилює відразу й тим самим запобігає потраплянню їжі
в шлунково-кишковий тракт, сприяючи перебігу відбудовних процесів.
У цьому разі тварина чи людина теж змушена поводитися певним
чином доти, поки відраза до їжі не зникне й організм не досягне
потрібного йому результату.
Механізми виникнення емоційного тону відчуттів. Як
зазначає В.К. Вілюнас, «…є підстави стверджувати, що до відповідної
реакції спонукає суб’єкта не вплив, який спричиняє біль, а сам біль, не
харчове підкріплення, а позитивне емоційне його сприйняття, тобто
не сам подразник, а той емоційний стан, який він викликає». Цей
емоційний стан, котрий виникає за механізмом безумовного рефлексу,
і є емоційним тоном відчуттів.
У тварин і людини в головному мозку є «центри задоволення» й
«центри незадоволення» (особливо __________багато тих й інших у підгорбовій
(гіпоталамічній) ділянці, у мигдалеподібному ядрі, зоні перегородки),
порушення яких і дає відповідні переживання.
Загальна характеристика емоцій та почуттів
460
Появу задоволення-невдоволення визначає не лише якість
подразника, а й його сила. Відомо, що подразник, який викликав
приємне відчуття, при його великій силі стає неприємним і навіть
спричиняє біль. Отже, природа мала б передбачити й інший параметр
подразників – не лише їх якість, а й оптимальну зону їхньої
інтенсивності. Надто інтенсивне задоволення називають екстазом, а
дуже сильне невдоволення – стражданням.
Отже, прив’язка задоволення – незадоволення до корисності чи
шкідливості подразника для організму повинна враховувати не лише
якість подразника, а й його інтенсивність. Крім того, незадоволення
виникає й за відсутності подразника.
Емоційний тон вражень. Емоційний тон задоволення чи
невдоволення, насолоди чи відрази може супроводжувати не лише
відчуття, а й враження людини від процесу сприйняття, уявлення,
інтелектуальної діяльності, спілкування, емоцій. Тому Є.П. Ільїн
виокремлює ще один вид емоційного тону – емоційний тон вражень.
Якщо емоційний тон відчуттів – це фізичне задоволення-
незадоволення, то емоційний тон вражень – естетичне задоволення-
незадоволення.
Емоційний тон вражень входить складовою частиною до емоцій.
Саме ця обставина й дає підставу поділити емоції на позитивні
(пов’язані із задоволенням) і негативні (пов’язані з невдоволенням),
тобто мітити їх знаком. Тому можна сказати, що емоційний тон
вражень – це знак емоції.
Емоційний тон вражень має властивість узагальненості. Він, на
відміну від емоційного тону відчуттів, може бути безконтактним,
тобто не пов’язаним із прямим впливом фізичного чи хімічного
подразника, а бути наслідком впливу (спогадів про приємно проведену
відпустку, про перемогу улюбленої команди, про свій вдалий виступ
тощо).
Емоційний тон вражень може супроводжуватися емоційним
тоном відчуттів а, отже, фізіологічними змінами в організмі людини
(відображаються інтероцептивні та пропріорецептивні відчуття).
Отже, можна зазначити, емоційний тон відчуттів – це нижчий
рівень вродженого (безумовно-рефлекторного) емоційного
реагування, який виконує функцію біологічної оцінки і впливає на
організм людини і тваринних подразників через виникнення
задоволення або невдоволення. Емоційний тон відчуттів є наслідком
уже фізіологічного процесу (відчуття), який виник. Тому для
виникнення емоційного тону відчуттів необхідний фізичний контакт
із подразником.
Емоційний тон вражень є наступним кроком у розвитку
емоційного реагування. Він пов’язаний із соціалізацією людини в
процесі її онтогенетичного розвитку й, отже, з механізмом
зумовлення, не вимагає для свого виникнення безпосереднього
фізичного контакту з подразником, але зберігає ті самі функції, що й
емоційний тон відчуттів.