Глава 19

457

зовнішнє вираження не тільки за низкою психофізіологічних

показників, а й у поведінці людини.

Загалом функціональну систему, відображенням реакції якої є

психофізіологічні стани, можна уявити як багаторівневу, що включає

психічний рівень (у тому числі переживання людини), фізіологічний

(центральна нервова система, вегетативна система) і поведінковий

рівень (психомоторні реакції, міміка, пантоміміка).

Емоційний бік станів виявляється у вигляді емоційних

переживань (втоми, апатії, нудьги, відрази до діяльності, страху,

радості досягнення успіху тощо), а фізіологічний бік – у зміні функцій,

і насамперед вегетативних та рухових.

Психічні стани впливають на перебіг діяльності. Цьому

відповідає і уявлення про емоційний стан, як про тло, на якому

розвивається і психічна, і практична діяльність людини.

Емоціогенні ситуації. Чи існують подразники, об’єкти,

ситуації, які є для людини емоціогенними, тобто які зумовлюють ту чи

іншу емоцію?

П. Фресс стверджує, що емоціогенної ситуації як такої не буває.

Вона залежить від зіставлення мотивації й можливостей людини. Це

не просто об’єктивно сформована сукупність обставин, а й оцінка її

людиною, ставлення до неї людини у зв’язку з наявними в неї

потребами, цілями. Це оцінка складної для неї ситуації, яка

перешкоджає, не заважає або сприяє задоволенню її потреб,

досягненню цілей.

Власне оцінка є першим кроком на шляху створення

емоціогенної ситуації, а не обставини. Обставини є лише передумовою

виникнення емоціогенної ситуації, а емоціогенними стають тільки ті

ситуації, які людина оцінює як значущі. Кожна ситуація для людини

суб’єктивна (погана, гарна або нейтральна, небезпечна або безпечна,

вигідна або невигідна, що торкає її інтереси чи ні, тощо).

Емоційне реагування може бути й при оцінці віртуальної

ситуації, наприклад глядачі, які плачуть у кіно або на виставах при

зворушливих сценах. Саме в цьому разі, мабуть, можна говорити не

про значущу ситуацію, а про власне емоціогенну ситуацію, що за

механізмом емпатії і зараження викликає емоційну реакцію глядачів.

Оцінка значущості ситуації може бути не лише на

усвідомлюваному рівні, а й на неусвідомлюваному. Емоційна реакція,

яка виникає за механізмом безумовного рефлексу, – це реакція на

закріплену в генетичній пам’яті значиму ситуацію, вияв інстинкту.

П. Фресс дає таку класифікацію емоціогенних ситуацій:

1. Недостатність можливостей пристосування. Людина не може

або не вміє дати адекватну відповідь на стимуляцію при:

• новизні ситуації;

• незвичайності ситуації;

• раптовості ситуації.

Загальна характеристика емоцій та почуттів

458

2. Надлишкова мотивація не знаходить застосування:

• при фрустрації;

• при присутності інших осіб;

• при конфліктах.

Обмеженість цієї класифікації очевидна, тому що вона стосується

лише випадків появи негативних емоцій.

Філогенетичні аспекти емоційного реагування.

Ч. Дарвін показав, що почуття людини, які вважалися «святая святих»

людської душі, мають тваринне походження. Багато виявів емоцій у

людини, зокрема виражальні рухи, за Дарвіном, є рудиментами

раніше доцільних рухів.

Р. Плутчик розглядає емоції як засіб адаптації тварин на всіх

еволюційних щаблях їхнього розвитку.

Як зазначають В.О. Вальдман та інші, існують різні погляди з

приводу того, що можна вважати емоцією у тварин. В одних випадках

кажуть про емоції тварин, в інших - про емоційні реакції, у третіх – про

афективну поведінку. Дехто висловлює думку, що про емоції у тварин

можна судити тільки за їхньою експресією й афективною поведінкою.

При цьому не враховують те, що у тварин, як й у людини, виникає

емоційний стан, який можна зафіксувати фізіологічними методиками.

Однак докази наявності у тварин переживання емоцій все-таки є.

Багато хто міг неодноразово спостерігати вияв радості в собак при

зустрічі господаря після довгої розлуки: собака махає хвостом,

скавучить, лиже господаря. Вони здатні виражати страждання, тугу за

господарем. При цьому в них з’являються сльози.

У вищих тварин виникають й схожі з людиною експресивні

реакції. Сміх, наприклад, з’являється вже в мавп. При лоскотанні

шимпанзе під пахвами він видає різкий звук, схожий на сміх. Коли

сміх припиняється, в нього на обличчі залишається вираз, який можна

вважати усмішкою. Мавпа при приємному відчутті відтягає кутики

рота назад (усмішка), побачивши улюблену особину, вдається до звуку,

схожого на хихотіння.

Але хоча емоції властиві й тваринам, у людини вони мають

інший характер, тому що на них наклав свій відбиток соціальний

спосіб життя. Відповідно до механізмів довільного керування, людина

може викликати в себе емоційні переживання, уявляючи якісь ситуації

чи об’єкти.

19.4. Характеристика різних видів

емоційного реагування

Емоційний тон відчуттів. Емоційний тон відчуттів є

філогенетично найдавнішою емоційною реакцією. Він пов’язаний з

переживанням задоволення чи незадоволення в процесі відчуття. Тому

М.М. Ланге зараховував їх до елементарних фізичних почуттів. Він