Глава 19

463

підсумовування емоцій є прихованість цього процесу: він відбувається

непомітно для людини, яка його не усвідомлює.

Адаптація полягає у притупленні, зниженні гостроти

переживань при тривалому повторенні тих самих вражень. Тривала

дія приємного подразника спричиняє ослаблення переживання

задоволення, аж до повного його зникнення. Наприклад, часте

заохочення працівників тим самим способом зумовлює те, що вони

перестають емоційно реагувати на ці заохочення. Водночас перерва в

дії подразника може знову викликати задоволення. За даними

В. Вітвицького, адаптації зазнають і негативні емоціі, наприклад,

невдоволення помірної інтенсивності, однак адаптації до болю не

настає.

Упередженість (суб’єктивність) полягає в тому, що та сама

причина може викликати у людини різні емоції. Небезпека в одних

зумовлює страх, в інших – радісний, піднятий настрій.

Заразливість полягає __________в мимовільному передаванні свого

настрою, переживання іншим людям, які спілкуються з певною

особою. Внаслідок цього можуть виникнути як загальні веселощі, так і

нудьга або паніка.

Пластичність виявляється в тому, що ту саму за модальністю

емоцію можна переживати з різними відтінками й навіть як емоцію

різного знака (приємна або неприємна). Наприклад, страх може

переживатися не лише негативно, а й за певних умов люди можуть

одержувати від нього задоволення, випробовуючи «гострі відчуття».

Утримання в пам’яті - це здатність емоцій тривалий час

зберігатися в пам’яті. У зв’язку із цим виокремлюють особливий вид

пам’яті – емоційний.

Іррадіація означає можливість поширення настрою

(емоційного тла) з обставин, які його спершу зумовили, на все, що

людина сприймає. Щасливому «все усміхається», здається приємним і

радісним. Розлючену людину дратує геть усе: задоволене обличчя

іншої людини, безневинне питання (одного підлітка мати запитала, чи

хоче він їсти, на що той закричав: «Та що ти мені весь час у душу

лізеш!») тощо.

Перенос емоцій як властивість, полягає в їх перенесенні на інші

об’єкти. У закоханого здатність виявляти сентиментальні емоції

викликає не лише вигляд коханої людини, а й предмети, якими вона

користувалася (хустка коханої, її рукавичка, пасмо волосся, лист,

записка), з якими людина може проробляти такі ж дії, як і з самим

об’єктом кохання (гладити, цілувати). Оскільки позитивні почуття

дитинства пов’язані з «малою Батьківщиною», вони переносяться й на

земляків, що зустрілися вдалині від неї.

З іншого боку, дитина, у якої виникла негативна реакція на

пацюка, починає так само реагувати на схожі об’єкти (кроля, собаку,

шубу).

Амбівалентність виражається в тому, що людина може

одночасно переживати і позитивний, і негативний емоційні стани.

Загальна характеристика емоцій та почуттів

464

«Переключення» означає, що предметом (об’єктом) однієї

емоції стає інша емоція: мені соромно за свою радість; я насолоджуюся

страхом; я впиваюся своїм смутком тощо.

Настрій (актуальний емоційний фон). У повсякденній

свідомості його часто розуміють як гарний або поганий «настрій», як

налаштованість (наявність або відсутність бажання) людини в цей

момент спілкуватися, чимось займатися, погоджуватися або не

погоджуватися тощо (недарма підлеглі, йдучи на прийом до

начальника, намагаються довідатися, в якому він перебуває настрої).

У більшості підручників психології настрій описують як

самостійний емоційний феномен, що відрізняється від емоцій.

Наприклад, М.В. Данилова пише, що те саме явище одночасно може

викликати як емоцію, так і настрій, які можуть співіснувати,

впливаючи один на одного.

На відміну від емоційного тону відчуттів та емоцій, НАСТРІЙ у

більшості вітчизняних підручників з психології характеризують:

• слабкою інтенсивністю;

• значною тривалістю, оскільки настрій може тривати годинами,

і навіть днями;

• незрозумілістю його причини;

• впливом на активність людини.

Л.В. Куликов, який присвятив настроям спеціальну монографію,

розвиває власний підхід до їх розгляду. Він виокремлює в настрої п’ять

компонентів: релятивний (оцінний), емоційний, когнітивний,

мотиваційний і фізичне самопочуття.

Релятивний компонент пов’язаний зі ставленням людини до

того, що відбувається з нею і довкола неї. Він містить низку елементів

структури взаємин особистості: особливості самооцінки й прийняття

себе, задоволеність стосунками зі світом природи, предметів, людей. У

цьому компоненті особливу роль відіграють відповідність або

невідповідність сприйманого й бажаного.

Емоційний компонент характеризує домінуюча емоція.

Виникає емоційна домінанта, тобто емоційний компонент настрою. До

нього входять також переживання тілесного благополуччя –

фізичного комфорту або дискомфорту.

Когнітивний компонент настрою утворюють інтерпретації

поточної життєвої ситуації, повнота її розуміння, прогноз перспектив

розвитку ситуації, інтерпретація й оцінка свого тілесного та духовного

здоров’я, прогноз його динаміки. До когнітивного компоненту входить

уявлення про себе.

Мотиваційний компонент настрою Л.В. Куликов розглядає у

зв’язку з тим, що процес мотивації, його інтенсивність, характер

перебігу значною мірою визначають інтенсивність емоційних

процесів, гостроту реакцій на ситуацію та розвиток подій. Кажучи про

мотиваційний компонент настрою, автор прагне «лише підкреслити,