10.3.Одержання і погашення кредитів

10.3.1. Види кредитів

Кредит - це позика у грошовій або натуральній формі, яка надається на умовах повернення із сплатою процентів за користування однією юридичною чи фізичною особою іншій.

Об’єктивна необхідність кредиту в умовах ринкової економіки зумовлюється закономірностями кругообороту основного і оборотного капіталу у процесі розширеного відтворення. На одних ділянках господарювання вивільняються тимчасово вільні грошові капітали, які виступають джерелами кредиту, а на інших виникає тимчасова потреба у кредитах.

У умовах ринку розрізняють такі види кредиту: банківський, комерційний, іпотечний, податковий, споживчий (товарний), державний, міжнародний,

Кредит може надаватися у грошовій або натуральній формах.

Банківський кредит – грошова позика, що надається банками та іншими кредитними установами функціонуючим підприємствам і підприємцям. Це найбільш поширена форма кредиту у період переходу до ринкової економіки.

За призначенням і характером використання серед банківських кредитів виділяють: позики торгово-промисловим підприємствам; позики під нерухомість; сільськогосподарські позики; конкурентний кредит; кредит під цінні папери; кредит під вексельні зобов’язання; міжбанківський кредит; позики органам.

Комерційний кредит – це кредит, який надається споживачу постачальником продукції у вигляді грошей або товарів з відстроченням платежу. В останньому випадку оформляється вексель, як заставне зобов’язання покупця. У ньому вказується сума позичених коштів і плата за кредит, строки платежу та інші умови, узгоджені сторонами.

Іпотечний кредит - це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна. Кредиторами з іпотеки можуть бути іпотечні банки або спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки. Позичальниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають у власності об'єкти іпотеки, або мають поручителів, які надають під заставу об'єкти іпотеки на користь позичальника. У якості іпотеки при наданні кредиту доцільно використовувати житлові будинки, квартири, виробничі будівлі, споруди, магазини, земельні ділян­ки, що є власністю позичальника, і не є об'єктом застави за іншою угодою.

Податковий кредит – це кредит, що надається фінансовим органам на основі кредитної угоди, укладеної підприємством з податковою адміністрацією, за місцем реєстрації підприємства, для сплати податків на доход (прибуток).

Споживчий кредит – це кредит, що надається населенню у вигляді відстрочення платежу за товари довгострокового користування, на покупку худоби, будівництва житла, садових домівок та інші види послуг. Державний кредит – це сукупність кредитних відносин між позичальником, в особі держави та підприємцями і населенням, як його кредиторами. Основними формами державного кредиту є державні ощадні сертифікати, казначейські зобов’язання, облігації, займи та грошово – речові лотереї. Через ці форми держава мобілізує грошові кошти юридичних і фізичних осіб на умовах повернення і платності та використовує їх на покриття державних витрат.

Міжнародний (зовнішньоекономічний) кредит – це позики, що одержують держава, банки, підприємці тощо від іноземних кредиторів або надають іноземним позичальникам.

В середині вищеназваних видів розрізняють кредити на окремі види залежно від їхнього характеру, цільового спрямування, об’єкта кредитування, та іншими ознаками і критеріями.