8.8.5 Оцінка та продаж власної справи

Під час ліквідації власної справи інколи виникає потреба її оцінки. Купівля-продаж готового бізнесу є не тільки ефективним для започаткування власної справи, але і вигідним способом її завершення, причиною якого можуть бути різні обставини – від втрати інтересу до власного бізнесу до прагнення виручити значні кошти від продажу високорентабельного бізнесу. Як і у випадку купівлі готового бізнесу, так і у випадку продажу необхідною умовою є визначення реальної ринкової вартості власної справи – оцінка вартості бізнесу.

Оцінку вартості бізнесу навряд чи можна назвати абсолютно точною з погляду науки, величина такої вартості може коливатися в залежності від типу бізнесу і причини, що приводить до цієї оцінки. Існує широкий спектр факторів, що вхо­дять до процесу оцінювання-від бухгалтерської вартості до сукупності реальних і нематеріальних елементів. В цілому, оцінка бізнесу ґрунтується на аналізі потоку грошових коштів, тобто здатності генерувати прибуток. Оцінка бізнесу повинна розглядатися як відправний пункт для покупців і продавців. Рідко буває, щоб покупці і продавці прийшли до однакової величини вартості, якщо тільки немає якихось інших причин, ніж та, коли продавець шукає покупця, якому можна продати компанію по вищій ціні. Вартість бізнесу, визначена на основі методів оцінки, полягає у визначенні приблизної вартості, починаючи з якої покупець і продавець можуть вести торги, визначаючи ціну, що задовольнила б обох.

Найбільш поширеними є три методи оцінки власного бізнесу:

Оцінка активів. Оцінка активів використовується у випадку, коли СПД має великий обсяг активів. Цей метод враховує наступні величини, сума яких визначає ринкову вартість: справедлива ринкова вартість основних засобів і устаткування (СРВ/03) - це ціна, яку б заплатили на відкритому ринку для придбання основних засобів і устаткування; поліпшення орендованої власності (ПОВ) - це зміни, внесені у фізичну власність, що будуть розглядатися, як частина власності, якби потрібно було продати її або не відновляти договір про її оренду; прибуток власника (ПВ) - це дискреційні грошові кошти продавця за рік; запаси (3) - оптова вартість товару, включаючи сировину, товари в процесі виробництва, і випущені товари або продукти.

Оцінка капіталізації доходу. Цей метод не оцінює основні засоби, такі як обладнання, а лише враховує більшу кількість видів нематеріальних активів. Цей метод оцінки якнайкраще пристосований до СПД, що не володіють основними засобами. На практиці виділяють 12 позицій, що повинні бути розглянуті при оцінці шляхом капіталізації доходу, шляхом присвоєння кожному фактору оцінки/балу від 0 до 5, де «5» - найвища оцінка. Середнє арифметичне цих балів буде служити «коефіцієнтом капіталізації», що у свою чергу збільшується на дискреційні грошові кошти покупця для визначення ринкової вартості бізнесу. До таких позицій-факторів належать: причина, з якої власник продає свій бізнес; термін існування і роботи компанії в бізнесі; термін володіння компанією дійсним власником; ступінь ризику; прибутковість; місце розташування; історія зростання виробництва; конкуренція; бар'єри для нових компаній; майбутній потенціал для виробництва; клієнтська база; технологія. Сума балів ділиться на 12, в результаті чого отримуємо коефіцієнт капіталізації. Далі обчислюється величина «дискреційних грошових коштів», що складе 75% від прибутку. Добуток цих двох величин і становитиме ринкову вартість бізнесу.

Оцінка прибутку власника бізнесу. Цей метод зосереджений на показнику потоку дискреційних грошових коштів і використовується найчастіше для оцінювання СПД, чиї величини вартості виходять з їхньої здатності генерувати потік готівки і прибуток. Прибуток власника множиться на 2,2727 рази, щоб одержати ринкову вартість. Коефіцієнт враховує стандартні показники, такі як 10% прибутку від інвестицій, прожитковий мінімум до 30% прибутку власника, сплату капітального боргу і відсотків по державному боргу – 25%.

Застосування викладених методів оцінки бізнесу дозволяє підприємцю-власнику визначити реальну ринкову вартість власної справи, що дасть змогу приймати ефективні рішення щодо можливості продажу, злиття чи концентрації бізнесу, ведення переговорів щодо ціни та умов продажу власної справи, аби максимально задовольнити свої інтереси та досягти поставлених цілей та завдань.

У випадку загрозливого погіршення показників роботи підприємства, загрози банкрутства або значних збитків засновники (власники) часто вдаються до його санації.

Санація - система спеціальних заходів та прийомів поліпшення показників роботи, оздоровлення фінансового стану підприємства.

Санацію часто проводять на вимогу кредиторів, з тим, щоб уникнути банкрутства. Адже потенційні вигоди від ефективного та надійного партнера є вищими, ніж результати задоволення частини претензій при ліквідації підприємства. У випадку згоди кредиторів на санацію та наявності санатора процедура банкрутства не застосовується.

Основними прийомами санації є

• призначення зовнішнього керівництва

• розробка санаційного плану (бізнес-плану).

• реалізація санаційного плану.

У перебігу санації знаходять причини, що спричиняють погіршення фінансового стану підприємства та визначають можливі заходи щодо їх усунення. Причини кризового стану шукають в такому порядку:

• комплексний загальний аналіз виробничої, комерційної та фінансової діяльності, після якого, за потребою проводять:

• аналіз маркетингової ситуації та відповідності їй продукту підприємництва;

• аналіз комерційної діяльності, відповідності партнерів, рівня та характеру розрахунків, ціноутворення;

• аналіз виробничої діяльності та її економічних наслідків;

• фінансовий аналіз;

• аналіз менеджменту, діяльності персоналу та інших чинників, вплив яких на кризовий стан виявлено.

Санація є надзвичайно складною та комплексною процедурою, здіснення якої, як правило, доручають спеціалізованим консалтинговим підприємствам або групам фахівців.

Контрольні запитання:

1. Які основні чинники мотивації до підприємництва?

2. Які основні етапи розвитку підприємницької діяльності?

3. Розкрийте зміст установчих документів суб`єктів підприємництва.

4. Який порядок державної реєстрації суб`єктів підприємництва?

5. Які особливості державної реєстрації фізичної особи – підприємця?

6. Які особливості державної реєстрації юридичної особи – підприємця?

7. Який порядок формування статутного фонду суб`єктів підприємництва?

8. Як проводиться ліцензуваня підприємницької діяльності?

9. Який порядок ліквідації та санації підприємницької діяльності?