8.7. Ліцензування підприємницької діяльності

Складним і неоднозначним проявом державного втручання в підприємницьку діяльність є її ліцензування. Воно, з офіційної точки зору, має на меті захистити інтереси держави та права споживачів. Однак досить часто ліцензування стає серйозною перепоною в розвитку підприємницьких структур. В розвиток політики дерегуляції чисельність ліцензованих видів підприємництва значно скоротився, однак в практику практично одразу було запроваджено патентування і сертифікацію окремих видів діяльності.

Окремі види підприємництва, які безпосередньо впливають на здоров’я людей, навколишнє природне середовище та безпеку держави і суспільства, вимагають спеціального дозволу – ліцензії.

Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, державний контроль, відповідальність суб’єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування визначені Законом України від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (далі в цьому підрозділі – Закон).

На виконання цього Закону прийнято наступні постанови Кабінету Міністрів України:

• від 08.11.2000 № 1658 „Про затвердження Порядку формування, ведення і користування відомостями ліцензійного реєстру та подання їх до Єдиного ліцензійного реєстру”;

• від 08.11.2000 № 1669 „Про експертно-апеляційну раду при Державному комітеті з питань регуляторної політики та підприємництва” (як колегіальний орган для досудового врегулювання спірних питань між підприємцями та органами ліцензування);

• від 14.11.2000 № 1698 „Про затвердження переліку органів ліцензування”;

• від 20.11.2000 № 1719 „Про запровадження ліцензії єдиного зразка для певних видів господарської діяльності”;

• від 29.11.2000 № 1755 „Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розмір і порядок зарахування плати за її видачу”.

• від 04.07.2001 № 756 „Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності”.

При здійсненні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, суб'єкт підприємництва зобов'язаний дотримуватись ліцензійних умов – встановленого з урахуванням вимог законів вичерпного переліку організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання до певних видів діяльності.

Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на заняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню(ст. 3 Закону).

Ліцензія - це дозвільний документ, що видається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом виконавчої влади, згідно з яким його власник має право на здійснення певного виду підприємницької діяльності, який вимагає такого дозволу.

Ліцензуванню підлягають понад 50 видів діяльності, вичерпний перелік яких наведено у статті 9 Закону:

• пошук та експлуатація корисних копалин;

• ремонт зброї всіх видів;

• виготовлення і реалізація медикаментів і хімічних речовин;

• виготовлення пива, вина, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, торгівля ними;

• медична та ветеринарна практика;

• юридичні послуги;

• створення та утримання гральних закладів, організація азартних ігор;

• міжнародні транспортні послуги;

• агентування морського торгового флоту;

• охоронна діяльність;

• діяльність, пов’язана з використанням радіоактивних речовин, ядерних матеріалів і джерел іонізуючого випромінювання;

• видобування дорогоцінних металів і каменів, виготовлення та реалізація виробів із них;

• будівельні, будівельно-монтажні та будівельно-ремонтні роботи;

• інші види за затвердженим переліком.

Органами ліцензування, які забезпечують видачу ліцензій, на більшість видів господарської діяльності є центральні органи виконавчої влади. Окремі ліцензії видаються обласними державними адміністраціями.

Облдержадміністраціям надано право видачі ліцензій на:

• будівельну діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж);

• централізоване водопостачання та водовідведення;

• організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів;

• туристичну діяльність;

• оптову торгівлю насінням.

Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади, здійснюється на всій території України, діяльність на підставі ліцензії, виданої органом, яким є місцевий орган виконавчої влади, здійснюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Документи, що подаються для отримання ліцензії (ст.10 Закону):

• заява встановленого зразка;

• копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчені нотаріально або органом, який видав оригінал документа;

• перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності щодо відповідності організаційних, кваліфікаційних, технологічних та інших вимог, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 року № 756.

Цей перелік є вичерпним, і органу ліцензування забороняється вимагати від суб'єкта господарювання інші документи, не вказані у Законі та у переліку згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 № 756.

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж 10 робочих днів з дати надходження заяви з переліком необхідних документів (ст.10 Закону).

На підставі повідомлення органу ліцензування про прийняття рішення про видачу ліцензії, яке надсилається (видається) заявнику у письмовій формі протягом 3-х робочих днів з дати прийняття рішення, суб'єкт господарювання сплачує ліцензійний збір.

Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за 3 робочих дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії (ст.14 Закону). Термін дії ліцензії не менше ніж 3 роки.

Плата за видачу ліцензії - 20 н. м. д. г. (340 грн.), якщо органом ліцензування є центральний орган виконавчої влади, або 15 н. м. д. г. (255 грн.), якщо органом ліцензування є місцевий орган виконавчої влади .

Для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу суб'єкта, які проводитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, видається засвідчена копія ліцензії, плата за її видачу – 1 н. м. д. г. (17 грн.).

За переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії - плата у розмірі 5 н. м. д. г.(85 грн.). Підставами для переоформлення ліцензії є (стаття 16 Закону):

• зміна найменування юридичної особи (якщо зміна найменування не пов'язана з реорганізацією юридичної особи) або прізвища, ім'я, по батькові фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

• зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

• зміни, пов'язані з провадженням суб'єктом певного виду господарської діяльності.

Підставами для видачі дубліката ліцензії є (стаття 18 Закону):

• втрата ліцензії ;

• пошкодження ліцензії.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є (ст.11 Закону):

• недостовірність даних у документах, поданих заявником для отримання ліцензії;

• невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного у заяві про видачу ліцензії.

Ліцензування окремих сфер діяльності – банківської діяльності, надання фінансових послуг, зовнішньоекономічної діяльності, ліцензування каналів мовлення, у сфері електроенергетики, використання ядерної енергії, у сфері інтелектуальної власності, виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами – здійснюється згідно із спеціальними законами, що регулюють відносини у цих сферах.

Тільки за наявності ліцензій здійснюється торгівля алкогольними напоями. Ліцензія на торгівлю алкогольними напоями видається, якщо суб'єкт господарювання:

• забезпечив стан приміщень для роздрібної торгівлі алкогольними напоями згідно з санітарно-технічними, санітарно-гігієнічними, технологічними, протипожежними та іншими нормами;

• має закрите приміщення з торговельним залом площею не менш як 20 м²;

• обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості), або де є товарно-касові книги, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних та тютюнових виробів, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів, або де є товарно-касові книги, в яких фіксується виручка;

• обладнане відповідним торговельно-технологічним устаткуванням (вітрини, прилавки, пристінні гірки тощо), охоронною і протипожежною сигналізацією, з достатнім освітленням, опаленням і вентиляцією.

Роздрібна торгівля алкоголем забороняється:

• у дрібно-роздрібній мережі, з рук, лотків, на ринках (крім розміщених на них підприємствах громадського харчування);

• у необладнаних і непристосованих для зберігання і продажу приміщеннях;

• особами, які не досягли 18 років;

• особам, які не досягли 18 років;

• у приміщеннях та на території дошкільних, навчальних закладів і закладів охорони здоров'я;

• у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, які здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;

• у місцях проведення спортивних змагань;

• з торгових автоматів;

• в інших місцях, визначених органами місцевого самоврядування.

Окремо встановлено, що річна плата за ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами становить 50 тис. гривень, щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями на кожне місце торгівлі становить 4 тис. гривень, на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі – 2 тис. гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями і 250 гривень - на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

Ліцензія може бути анульованою у випадку:

• виявлення завідомо недостовірних даних у заяві на отримання ліцензії або доданих документах;

• передачі ліцензії іншому суб’єкту підприємництва;

• скасування державної реєстрації суб’єкта підприємництва;

• повторного грубого порушення ліцензійних умов.

Ліцензія вважається анульованою з дати прийняття відповідного рішення або скасування державної реєстрації суб’єкта підприємництва. Рішення про призупинення або анулювання дії ліцензії можуть бути оскаржені в судовому порядку.

До суб'єктів господарювання за проведення господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом. Перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, є вичерпним, і не може підлягати “розширеному” трактуванню. Контроль за видачею ліцензій здійснює Ліцензійна палата, за переліком ліцензованих видів діяльності – Держкомпідприємництва (Державний комітет з регулятивної політики і підприємництва).

Торговий патент

При здійсненні роздрібної та оптової торгівельної діяльності, наданню побутових та інших платних послуг населенню суб’єкт підприємництва повинен отримати торговий патент. Торговий патент - державне свідоцтво, яке засвідчує правої суб'єкта підприємницької діяльності займатися деякі видів підприємницької діяльності, зазначеними у Законі України ві.'Д 23.03.1996р. №98/96-ВР “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

Торговий патент – це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності чи його відокремленого структурного підрозділу займатись зазначеними у ньому видами підприємницької діяльності.

Отримання торгового патенту вимагає наступна діяльність:

торговельна діяльність за готівкові кошти;

торговельна діяльність з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України;

діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками);

діяльність з надання послугу сфері грального бізнесу;

надання побутових послуг.

Отримувати торговий патент повинні як юридичні особи, так і фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності.

Обов'язок придбання торгового патенту не поширюється на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг суб'єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, які:

здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності; - сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чинним законодавством;

здійснюють продаж вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;

сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб.

Торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), – за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.

1. Порядок придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності

Патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх відокремленими підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю у цьому випадку розуміється роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Під пунктами продажу товарів слід розуміти:

магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців чи використовують для торгівлі його частину;

кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців;

стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції;

заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом;

фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування;

оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти інші готівкові платіжні засоби таз використанням кредитних карток.

Якщо суб'єкт підприємницької діяльності має відокремлені підрозділи, торговий патент слід придбати окремо для кожного підрозділу (торгової точки).

Термін дії торгового патенту на здійснення торговельної діяльності становить 12 календарних місяців.

Термін дії короткотермінового торгового патенту на здійснення торговельної діяльності становить від 1 до 15 днів.

Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів.

Вартість торгового патенту за календарний місяць встановлюється у межах таких граничних рівнів:

на території обласних центрів - від 60 до 320 гривень;

на території міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів-від ЗО до 160 гривень;

на території інших населених пунктів - до 80 гривень. Вартість короткотермінового торгового патенту на здійснення торговельної діяльності за один день встановлюється у фіксованому розмірі 10 гривень.

Оплата вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності здійснюється щомісячно в розмірі вартості торгового патенту за один місяць до 15 числа місяця, який передує звітному, а оплата короткотермінового торгового патенту - не пізніше ніж за 1 день до початку здійснення торговельної діяльності.

Суб'єкт підприємницької діяльності, котрий припинив діяльність, яка підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припинення такої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьому торговий патент необхідно повернути до державного податкового органу, що видав його, а суб'єкту підприємницької діяльності повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту.

Без придбання торгового патенту суб'єкти підприємницької діяльності або їх структурні (відокремлені) підрозділи здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва:

хліб і хлібобулочні вироби;

борошно пшеничне та житнє;

сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна;

молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених з добавками і без них;

продукти дитячого харчування;

безалкогольні напої;

морозиво;

яловичина та свинина;

домашня птиця;

яйця;

риба;

ягоди і фрукти;

мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл;

картопля і плодоовочева продукція;

комбікорми для продажу населенню.

Закон "Про патентування деяких видів підприємницької Діяльності" передбачає також перелік деяких видів товарів вітчизняного виробництва, торгівля якими вимагає придбання пільгового торгового патенту. Вартість придбання пільгового торгового патенту становить 25 гривень за весь термін дії патенту Окрім порядку придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності, у вищевказаному Законі також зазначені:

Порядок придбання торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг;

Порядок придбання торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі готівковими валютними цінностями;

Порядок придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу,

Вартість та правила придбання яких дещо відрізняються від придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності. Тому, якщо ви плануєте зайнятися одним з цих видів діяльності, варто детально ознайомитись з Законом "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Для отримання торгового патенту необхідно подати в відповідний місцевий орган ДПА:

заявку встановленого зразка;

витяг з установчих документів або довідку органу, що погодив розташування відокремленого структурного підрозділу, про юридичну адресу суб’єкта підприємництва;

документ, що засвідчує оплату патенту.

Торговий патент містить таку інформацію:

номер торгового патенту;

назва володаря патенту – суб’єкта підприємництва;

дозволений вид підприємницької діяльності;

місце реєстрації суб’єкта підприємництва;

марка і назва транспортного засобу (для торгівлі з автомашини);

термін дії патенту;

місце розташування та назва органу ДПА, що видав патент;

відмітка про сплату вартості патенту та підпис службової особи ДПА

Оригінал або завірена копія торгового патенту повинні вивішуватись на видному і доступному місці і пред’являтись на першу вимогу споживачів та контролюючих структур.