Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
агробизнес.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
20.09.2019
Размер:
4.49 Mб
Скачать

14.1.3. Показники витрат і ресурсів.

Розвиток будь-якого суб’єкта агро бізнесу потребує певних витрат у формі інвестицій в основний і оборотний капітал, а за умов найму працівників – окрім того, у перемінний капітал. Вартість витрат, здійснених суб’єктом бізнесу в основні засоби (капітальні вкладення), функціонує в процесі виробництва тривалий час, зберігає натурально-уречевлену форму і переноситься на новостворюваний продукт частинами. Вартість авансованого основного капіталу відображається в звітності як первісна вартість необоротних активів, а функціонуючого капіталу – за балансовою (залишковою) вартістю.

Вкладення в оборотний і перемінний капітал функціонують в процесі виробництва протягом першого виробничого циклу, втрачають свою натурально-уречевлену форму і повністю переносяться на новостворюваний продукт. У звітності ці вкладення відображаються в оборотних активах. Після реалізації продукції, отриманої на першому виробничому циклі, вартість капіталу в оборотних активах повертається із сфери обігу і повторно використовується в послідуючих виробничих циклах.

У разі розширення масштабів виробництва, первинно здійснені вкладення в бізнес збільшують на суму додаткових капітальних витрат. Тобто, в оцінках ефективності малого, середнього та крупного бізнесу на селі слід використовувати вартість авансованого або функціонуючого капіталу (Ка) в необоротні (На) й оборотні активи (Оа), а також приріст капіталу за певний період, як правило за рік.

Аграрний бізнес пов’язаний із використанням в процесі виробництва землі як ресурсу. В сучасних умовах в Україні не завершено процес формування ринку землі. Земельні ділянки знаходяться у власності фізичних осіб і використовуються сільськогосподарськими підприємствами на умовах оренди. Хоча нині вартість землі не відображається в балансі підприємств, землю як ресурс слід враховувати у витратах за двома аспектами: у складі авансованого капіталу – за вартісною оцінкою; у поточних витратах – за сумою орендної плати. Остання може визначаться за фактичними розмірами або нормативом.

В малому, середньому та крупному агро бізнесі мають місце непоодинокі випадки використання об’єктів державної, комунальної та іншої власності. Наприклад, закладка і вирощування лісових насаджень фінансується державою, а на закладку багаторічних насаджень, розвиток племінної справи, захист ґрунтів, меліорацію та інші заходи використовуються кошти державного бюджету, позабюджетних фондів або місцевих бюджетів, які слід враховувати до складу витрат.

В оцінках галузевих аспектів ефективності замість капіталу можна використовувати показник поточних витрат, у якому частина капітальних витрат відображена амортизацією, земля – орендною платою, вкладення у оборотний капітал – витратами товарно-матеріальних цінностей, а перемінний капітал – оплатою праці з нарахуваннями.

В оцінках ефективності можна застосовувати різні системи виміру витрат. Залежно від домінуючих у суспільстві економічних теорій і рівня дефіцитності ресурсів у світовій практиці застосовують наступні системи виміру ресурсів або витрат у: натуральних, вартісних, трудових і енергетичних одиницях.

У разі визнання одиниці певного виду ресурсів стандартною, в оцінках їх ефективності використовують натуральні показники площі земельних угідь, кількості або розміру об’єктів, поголів’я продуктивної та робочої худоби, чисельності працюючих тощо. При цьому, ефективність визначається показниками розміру ефекту з розрахунку на одиницю ресурсів, виражених у натуральній формі. Важливим показником, що відображає сукупність майнового комплексу чи окремого об’єкта та використовується у світовій і вітчизняній практиці, є виробнича потужність, наприклад ферми, цеху, продуктивність землі, тварин тощо. Коефіцієнт використання виробничої потужності характеризує рівень ефективність менеджменту по здійсненню агро бізнесу з використанням наявної потужності. Наприклад, передбачена проектом потужність ферми по виробництву молока складає 2500 тонн у рік, а фактично отримано цієї продукції лише 2000 тонн. У цьому разі коефіцієнт ефективності складає 0,8. Тобто, 20% потужності не використовується.

В умовах товарно-грошових відносин найзручніше оцінювати витрати у вартісних одиницях. Критерій ефективності вимагає досягнення максимальної вартості ефекту на одиницю витрат, або використовуваних ресурсів.

В оцінках, які ґрунтуються на трудовій теорії, витрати визначаються сумою живої та уречевленої в ресурсах праці. У цьому випадку критерій ефективності характеризується зростанням продуктивності суспільної праці.

За часів енергетичної кризи у 60-ти роки в західній економіці поширилися енергетичні оцінки, які дозволяли визначати витрати в одиницях витраченої на виготовлення спожитих ресурсів енергії, наприклад: енергоносіїв (пальне); енергії, уречевленої в машинах; хімічної енергії в добривах; енергії живої праці, біологічної енергії у спожитому гумусі; енергії живої теплової сили тощо. Критерій ефективності у цьому випадку характеризується максимумом ефекту при мінімумі сукупних витрат енергії.