- •7.030201 – Журналістика
- •Тема 1. Предмет лексикології. Лексичне значення слова. Багатозначність
- •2) Транспортна метафора: опинитися за бортом на виборах у місцеві органи влади, непотопаючий кабмінівський авіаносець, йти у фарватері пропрезидентських сил, тримати кермо національного відродження.
- •Питання для самоперевірки
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 2. Антоніми
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання 4. До виділених курсивом слів доберіть антоніми. Вкажіть, якими частинами мови виражені антонімічні пари.
- •Завдання 5. У наведених афоризмах українських авторів підкресліть антоніми. Ці антонімічні пари загальномовні чи контекстуальні? Перевірте за словником антонімів.
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 3. Синоніми
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 4. Омоніми. Пароніми Омоніми
- •Пароніми
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 5. Лексика сучасної української мови за походженням
- •Успадкована лексика
- •Запозичена лексика
- •Старослов’янізми
- •Запозичення із слов’янських мов
- •Запозичення із неслов’янських мов
- •Запозичення із західноєвропейських мов
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 6. Неологізми Неологізми (від грец. Neos – новий, logos – слово) – нові слова, словосполучення, фразеологізми, що з’являються у мові. Неологізми бувають:
- •Причинами появи неологізмів є:
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 7. Застаріла лексика. Діалектизми Застаріла лексика
- •Діалектизми
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 8. Терміни. Професіоналізми
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 9. Розмовна й просторічна лексика. Жаргонізми та арго
- •Просторічна лексика
- •Жаргон та арго
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 10. Фразеологія Фразеологія (грец. Phrasis – вислів, logos – поняття, вчення) – 1) розділ мовознавства, що вивчає сталі звороти мовлення; 2) сукупність фразеологічних одиниць і висловів мови.
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Додаток Тексти для лексичного аналізу
- •1. Рідному письменникові...
- •2. Українська колискова...
- •3. Атака шістьох
- •4. “Каноніри” спричинили відставку Баля
- •6. Зовнішня політика внутрішнього використання
- •7. Різдво для інтелектуалів
- •8. Чи є майбутнє у міжнародного права?
- •9. Українізатор Росії
- •10. “Рухавка” на Хортиці
- •11. Правдивий козак
- •12. Запорізький трамвай
- •13. Гладіолус не для жінок
- •14. Слова-близнюки
- •15. Лох із Лохвиці
- •Видавництво Гуманітарного університету
- •69002, М. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70б
Рекомендована література Основна
1. Мацько Л. І., Мацько О. М., Сидоренко О. М. Українська мова: Навчальний посібник. – Донецьк: ТОВ ВКФ “БАО”, 2003. – С. 129–131.
2. Сучасна українська літературна мова: Підручник / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; За ред. М. Я. Плющ. – 4-е вид., стер. – К.: Вища шк., 2003. – С. 125.
3. Сучасна українська мова: Підручник / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; За ред. О. Д. Пономарева. – 2-е вид., перероб. – К.: Либідь, 2001. – С. 47–51.
4. Ющук І. П. Українська мова. – К.: Либідь, 2003. – С. 175–178.
Додаткова
1. Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. – К.: Либідь, 2001. – 224 с.
2. Колоїз Ж. Задля художньої виразності // Урок української. – 2003. – № 1. – С. 28–29.
3. Кузнецова О. Д. Засоби й форми сатири та гумору в українській пресі. – Львів: Вид. центр ун-ту ім. Івана Франка, 2003. – С. 172–173.
4. Полюга Л. М. Словник антонімів української мови. – К.: Рад. шк., 1987. – 173 с.
5. Струганець Л. Динаміка лексичних норм української літературної мови XX ст. – Тернопіль: Астон, 2002. – 352 с.
6. Шаповалова Г. Експресивні словосполучення як інструмент образного мовлення журналіста // Урок української. – 2003. – № 12. – С. 21 –26.
Тема 3. Синоніми
Синоніми (від грец. synonymos – однойменний) – слова, що співвідносяться з тим самим поняттям, мають одне загальне значення, але різняться відтінками лексичного значення, стилістичним забарвленням, сполучуваністю з іншими словами.
Напр.: текти, пливти, плинути, бігти, линути, протікати, бурлити, дзюрчати, мчати, падати.
Синонімія – 1) повний або частковий збіг значень двох чи кількох слів; 2) подібність слів, морфем, фразеологічних зворотів, синтаксичних конструкцій за значенням при відмінності їхньої звукової форми.
Синоніміка – 1) сукупність синонімів певної мови; 2) розділ лексикології, що вивчає синоніми.
Синоніми за своїм спільним основним значенням об’єднуються в синонімічний ряд. Отже, синонімічний ряд утворює систему відтінків одного значення. У синонімічному ряді виділяється головне (стрижневе, опорне) слово – домінанта. Домінанта – носій основного значення, спільного для всього синонімічного ряду, стилістично нейтральне слово, найуживаніше. В словниках синонімів стоїть на першому місці: дружний – злагоджений, одностайний; дружній – братерський, приятельський, приязний, товариський, дружелюбний.
За різними принципами класифікації синоніми поділяються на кілька різновидів:
1) абсолютні, або повні, – неповні (останніх у мові переважна більшість);
2) семантичні – стилістичні – семантико-стилістичні;
3) загальномовні – контекстуальні.
Абсолютні синоніми – слова, тотожні щодо свого лексичного значення й емоційно-експресивного забарвлення: вік, століття, сторіччя; безмежний, безкрайній, нескінченний; тільки, лише.
Шляхи їх виникнення:
1) унаслідок взаємодії літературної мови та діалектів: рідина – течиво – плин; привласнювати – собічити; післязавтра – позавтру;
2) унаслідок словотворчих процесів: буденний – будній; намовник – підмовник; панівний – пануючий;
3) як результат співіснування запозиченої та успадкованої лексики: аматор – любитель; тотожний – рівнозначний; привілейованість – винятковість.
У межах неповних синонімів залежно від відмінностей між ними в значенні та вживанні виділяються семантичні, стилістичні та семантико-стилістичні синоніми.
Семантичні (ідеографічні) синоніми відрізняються відтінками значення: виголошувати, проголошувати, промовляти, ораторствувати, зачитувати.
Стилістичні синоніми характеризуються закріпленістю за певним стилем та відрізняються емоційно-експресивним забарвленням: повідомити (нейтр.) – возвістити (книжн.) – доповісти, поставити до відома (ділов.); сліпий (нейтр.) – сліпорожденний (заст., книжн.).
Семантико-стилістичні синоніми відрізняються як семантичними відтінками, так і стилістичним забарвленням: товстіти (нейтр.), повніти, поправлятися, округлюватися, пухнути, розбухати (розм.).
Загальномовні синоніми – слова, синонімічні зв’язки яких не залежать від контексту: вислів, вираз, зворот, фраза; публікувати, друкувати, видавати, випускати; тьмяний, бляклий, блідий; потай, таємно, назирці.
Контекстуальні синоніми – слова, що вступають у синонімічні стосунки лише в певному контексті: надмір (нейтр.) – повінь (поет.), повноводдя (поет.), натовп (розм.). Надмір сил у кожнім русі, Кров жива в ударі кожнім (М. Рильський); ...В погляді його була повінь гніву (О. Довженко); Повноводдя почуттів; Личко від натовпу почуттів та від сліз горіло (Панас Мирний).
Залежно від функціонування на різних мовних рівнях розрізняють:
Лексичні синоніми – подібні чи тотожні за значенням слова: синява, синь, синизна, голубінь, голубизна, блакить, лазур; обмежений, недалекий, вузькоглядний, примітивний, вузьколобий, убогодухий.
Морфологічні синоніми – це варіанти форм слів на позначення того самого поняття: референтові – референту, знавцеві – знавцю; в щоденному – в щоденнім, на нинішньому – на нинішнім; одної – однієї, на семи – на сімох; читає – чита (розм.), говорить – говоре (розм.).
Синтаксичні синоніми – різні синтаксичні конструкції, вживані для вираження тієї самої думки: зважати на обставини – враховувати обставини – рахуватися з обставинами; розумітися на політиці, розумітися в політиці – розбиратися в політиці – знатися на політиці.
Словотвірна синонімія – наявність префіксально-суфіксальних утворень, наділених різними семантико-стилістичними відтінками: викривляти, перекривляти, скривлювати; доповідати – доповісти; бистрінь – бистрина; високий, височенний, височезний.
Фразеологічні синоніми – варіанти фразеологічних одиниць на позначення того самого поняття: брати ноги на плечі – брати ноги в руки – кивати п’ятами – змотати вудки – дати волю ногам – дати ногам знати; байдики бити – ловити гав – ганяти ворон – давати горобцям дулі.
Фонетичні синоніми – різні форми того самого слова, що з’являються внаслідок чергування голосних і приголосних, наявності чи відсутності приставних приголосних або голосних: упорядник – впорядник, учорашній – вчорашній, убачати – вбачати, унаслідок – внаслідок; імовірність – ймовірність, ітися – йтися.
Зв’язок синоніміки з багатозначністю. Багатозначні слова вступають у синонімічні зв’язки в одному чи кількох, але не в усіх значеннях. Таким чином, багатозначне слово може перебувати у складі кількох синонімічних рядів. Звернемося до прикладів.
1) Турбота (неспокійні думки про забезпечення, здійснення чогось) – клопіт, напр.: обсіли турботи, повна голова клопоту;
турбота (дбання про чиїсь потреби) – піклування, опікування, увага, напр.: турбота про батьків, оточити увагою.
2) Справа (якесь коло обов’язків кого-небудь, окреме завдання) –
робота, діло (розм.), напр.: господарські справи, роботи під зав’язку;
справа (питання, або ряд питань, що вимагають розв’язання) – проблема, напр.: влаштувати справи, вирішити проблеми;
справа (документи, які стосуються певної людини, певної події) – досьє, напр.: розгорнути справу, досьє.
На основі синоніміки будуються такі стилістичні явища:
Перифраза (перифраз) – описовий зворот мови, за допомогою якого передається зміст іншого слова не прямо, а через характерні ознаки.
Напр.: степова Еллада – Україна, коридори влади – уряд, головний центр українського козацтва – Запоріжжя, зелені легені міста – дерева.
Основне призначення перифраз – вторинна номінація.
Напр.: Допомога, щоправда, не добродійна – за підтримку венесуельський уряд розплатиться з Островом свободи нафтою (щодня на Кубу постачають 53 тисячі тонн “чорного золота”) (Ст. – 2003. – № 34).
Евфемізм – слово або вислів, що пом’якшує або завуальовує зміст сказаного: недалекий (замість дурний), попросити вийти (замість вигнати).
Напр.: 1. Помилка лікаря простеляє шлях у землю, помилка судді прочиняє двері тюремної камери, помилка журналіста стає всезагальним “набутком” (Ст. – 2003. – № 11). 2. До початку 90-х все було інакше. Нам давали дорогу негайно, а нині – ігнорують... А тепер, буває, обженеш, а тобі у вікно ще й новомодну комбінацію з пальців покажуть (ГУ. – 2003. – 4 грудня).