Рекомендована література Основна

1. Мацько Л. І., Мацько О. М., Сидоренко О. М. Українська мова: Навчальний посібник. – Донецьк: ТОВ ВКФ “БАО”, 2003. – С. 129–131.

2. Сучасна українська літературна мова: Підручник / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; За ред. М. Я. Плющ. – 4-е вид., стер. – К.: Вища шк., 2003. – С. 125.

3. Сучасна українська мова: Підручник / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; За ред. О. Д. Пономарева. – 2-е вид., перероб. – К.: Либідь, 2001. – С. 47–51.

4. Ющук І. П. Українська мова. – К.: Либідь, 2003. – С. 175–178.

Додаткова

1. Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. – К.: Либідь, 2001. – 224 с.

2. Колоїз Ж. Задля художньої виразності // Урок української. – 2003. – № 1. – С. 28–29.

3. Кузнецова О. Д. Засоби й форми сатири та гумору в українській пресі. – Львів: Вид. центр ун-ту ім. Івана Франка, 2003. – С. 172–173.

4. Полюга Л. М. Словник антонімів української мови. – К.: Рад. шк., 1987. – 173 с.

5. Струганець Л. Динаміка лексичних норм української літературної мови XX ст. – Тернопіль: Астон, 2002. – 352 с.

6. Шаповалова Г. Експресивні словосполучення як інструмент образного мовлення журналіста // Урок української. – 2003. – № 12. – С. 21 –26.

Тема 3. Синоніми

Синоніми (від грец. synonymos – однойменний) – слова, що співвідносяться з тим самим поняттям, мають одне загальне значення, але різняться відтінками лексичного значення, стилістичним забарвленням, сполучуваністю з іншими словами.

Напр.: текти, пливти, плинути, бігти, линути, протікати, бурлити, дзюрчати, мчати, падати.

Синонімія – 1) повний або частковий збіг значень двох чи кількох слів; 2) подібність слів, морфем, фразеологічних зворотів, синтаксичних конструкцій за значенням при відмінності їхньої звукової форми.

Синоніміка – 1) сукупність синонімів певної мови; 2) розділ лексикології, що вивчає синоніми.

Синоніми за своїм спільним основним значенням об’єднуються в синонімічний ряд. Отже, синонімічний ряд утворює систему відтінків одного значення. У синонімічному ряді виділяється головне (стрижневе, опорне) слово – домінанта. Домінанта – носій основного значення, спільного для всього синонімічного ряду, стилістично нейтральне слово, найуживаніше. В словниках синонімів стоїть на першому місці: дружний – злагоджений, одностайний; дружній – братерський, приятельський, приязний, товариський, дружелюбний.

За різними принципами класифікації синоніми поділяються на кілька різновидів:

1) абсолютні, або повні, – неповні (останніх у мові переважна більшість);

2) семантичні – стилістичні – семантико-стилістичні;

3) загальномовні – контекстуальні.

Абсолютні синоніми – слова, тотожні щодо свого лексичного значення й емоційно-експресивного забарвлення: вік, століття, сторіччя; безмежний, безкрайній, нескінченний; тільки, лише.

Шляхи їх виникнення:

1) унаслідок взаємодії літературної мови та діалектів: рідина – течиво – плин; привласнювати – собічити; післязавтра – позавтру;

2) унаслідок словотворчих процесів: буденний – будній; намовник – підмовник; панівний – пануючий;

3) як результат співіснування запозиченої та успадкованої лексики: аматор – любитель; тотожний – рівнозначний; привілейованість – винятковість.

У межах неповних синонімів залежно від відмінностей між ними в значенні та вживанні виділяються семантичні, стилістичні та семантико-стилістичні синоніми.

Семантичні (ідеографічні) синоніми відрізняються відтінками значення: виголошувати, проголошувати, промовляти, ораторствувати, зачитувати.

Стилістичні синоніми характеризуються закріпленістю за певним стилем та відрізняються емоційно-експресивним забарвленням: повідомити (нейтр.) – возвістити (книжн.) – доповісти, поставити до відома (ділов.); сліпий (нейтр.) – сліпорожденний (заст., книжн.).

Семантико-стилістичні синоніми відрізняються як семантичними відтінками, так і стилістичним забарвленням: товстіти (нейтр.), повніти, поправлятися, округлюватися, пухнути, розбухати (розм.).

Загальномовні синоніми – слова, синонімічні зв’язки яких не залежать від контексту: вислів, вираз, зворот, фраза; публікувати, друкувати, видавати, випускати; тьмяний, бляклий, блідий; потай, таємно, назирці.

Контекстуальні синоніми – слова, що вступають у синонімічні стосунки лише в певному контексті: надмір (нейтр.) – повінь (поет.), повноводдя (поет.), натовп (розм.). Надмір сил у кожнім русі, Кров жива в ударі кожнім (М. Рильський); ...В погляді його була повінь гніву (О. Довженко); Повноводдя почуттів; Личко від натовпу почуттів та від сліз горіло (Панас Мирний).

Залежно від функціонування на різних мовних рівнях розрізняють:

Лексичні синоніми – подібні чи тотожні за значенням слова: синява, синь, синизна, голубінь, голубизна, блакить, лазур; обмежений, недалекий, вузькоглядний, примітивний, вузьколобий, убогодухий.

Морфологічні синоніми – це варіанти форм слів на позначення того самого поняття: референтові – референту, знавцеві – знавцю; в щоденному – в щоденнім, на нинішньому – на нинішнім; одної – однієї, на семи – на сімох; читає – чита (розм.), говорить – говоре (розм.).

Синтаксичні синоніми – різні синтаксичні конструкції, вживані для вираження тієї самої думки: зважати на обставини – враховувати обставини – рахуватися з обставинами; розумітися на політиці, розумітися в політиці – розбиратися в політиці – знатися на політиці.

Словотвірна синонімія – наявність префіксально-суфіксальних утворень, наділених різними семантико-стилістичними відтінками: викривляти, перекривляти, скривлювати; доповідати – доповісти; бистрінь – бистрина; високий, височенний, височезний.

Фразеологічні синоніми – варіанти фразеологічних одиниць на позначення того самого поняття: брати ноги на плечі – брати ноги в руки – кивати п’ятами – змотати вудки – дати волю ногам – дати ногам знати; байдики бити – ловити гав – ганяти ворон – давати горобцям дулі.

Фонетичні синоніми – різні форми того самого слова, що з’являються внаслідок чергування голосних і приголосних, наявності чи відсутності приставних приголосних або голосних: упорядник – впорядник, учорашній – вчорашній, убачати – вбачати, унаслідок – внаслідок; імовірність – ймовірність, ітися – йтися.

Зв’язок синоніміки з багатозначністю. Багатозначні слова вступають у синонімічні зв’язки в одному чи кількох, але не в усіх значеннях. Таким чином, багатозначне слово може перебувати у складі кількох синонімічних рядів. Звернемося до прикладів.

1) Турбота (неспокійні думки про забезпечення, здійснення чогось) – клопіт, напр.: обсіли турботи, повна голова клопоту;

турбота (дбання про чиїсь потреби) – піклування, опікування, увага, напр.: турбота про батьків, оточити увагою.

2) Справа (якесь коло обов’язків кого-небудь, окреме завдання) –

робота, діло (розм.), напр.: господарські справи, роботи під зав’язку;

справа (питання, або ряд питань, що вимагають розв’язання) – проблема, напр.: влаштувати справи, вирішити проблеми;

справа (документи, які стосуються певної людини, певної події) – досьє, напр.: розгорнути справу, досьє.

На основі синоніміки будуються такі стилістичні явища:

Перифраза (перифраз) – описовий зворот мови, за допомогою якого передається зміст іншого слова не прямо, а через характерні ознаки.

Напр.: степова Еллада – Україна, коридори влади – уряд, головний центр українського козацтва – Запоріжжя, зелені легені міста – дерева.

Основне призначення перифраз – вторинна номінація.

Напр.: Допомога, щоправда, не добродійна – за підтримку венесуельський уряд розплатиться з Островом свободи нафтою (щодня на Кубу постачають 53 тисячі тонн “чорного золота”) (Ст. – 2003. – № 34).

Евфемізм – слово або вислів, що пом’якшує або завуальовує зміст сказаного: недалекий (замість дурний), попросити вийти (замість вигнати).

Напр.: 1. Помилка лікаря простеляє шлях у землю, помилка судді прочиняє двері тюремної камери, помилка журналіста стає всезагальним “набутком” (Ст. – 2003. – № 11). 2. До початку 90-х все було інакше. Нам давали дорогу негайно, а нині – ігнорують... А тепер, буває, обженеш, а тобі у вікно ще й новомодну комбінацію з пальців покажуть (ГУ. – 2003. – 4 грудня).