Рекомендована література Основна

1. Мацько Л. І., Мацько О. М., Сидоренко О. М. Українська мова: Навч. посібник. – Донецьк: ТОВ ВКФ “БАО”, 2003. – С. 135–148.

2. Сучасна українська літературна мова: Підручник / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; За ред. М. Я. Плющ. – 4-е вид., стер. – К.: Вища шк., 2003. – С. 137–140.

3. Сучасна українська мова: Підручник / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; За ред. О. Д. Пономарева. – 2-е вид., перероб. – К.: Либідь, 2001. – С. 78–89.

4. Ющук І. П. Українська мова. – К.: Либідь, 2003. – С. 228–257.

Додаткова

1. Андрейченко О. Роль фразеологізмів у жанрі політичної дискусії // Культура слова. – К., 2002. – № 61. – С. 77–81.

2. Воронова В. Варіанти фразеологізмів у журналістському творі // Урок української. – 2004. – № 3. – С. 24–26.

3. Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. – К.: Либідь, 2001. – 224 с.

4. Колоїз Ж. Задля художньої виразності // Урок української. – 2003. – № 1. – С. 28–29.

5. Кузнецова О. Д. Засоби й форми сатири та гумору в українській пресі. – Львів: Вид. центр ун-ту ім. Івана Франка, 2003. – С. 236–243.

6. Культура мови на щодень / Н. Я. Дзюбишина-Мельник, Н. С. Дужик, С. Я. Єрмоленко та ін. – 2-е вид., доп. і випр. – К.: Довіра, 2002. – 169 с.

7. М’яснянкіна Л. Порівняння в системі образних засобів мови // Вісник Львівського ун-ту. – Серія: Журналістика. – 2003. – Вип. 23. – С. 80–85.

8. Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. – 2-е вид., стереотип. – К.: Либідь, 2001. – 240 с.

9. Прислів’я та приказки: У 3-х т. – К.: Наук. думка, 1989 – 1991.

10. Серажим К. С. Сучасний український політичний дискурс: формування нового стилістичного канону // Київськ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Наукові записки Інституту журналістики. – Т. 8. – К., 2002. – С. 88–94.

11. Стишов О. А. Особливості розвитку лексичного складу української мови кінця XX ст. // Мовознавство. – 1999. – № 1. – С. 7–21.

12. Фразеологічний словник української мови: В 2 т. – К.: Наук. думка, 1999.

13. Шаповал О. В. Фразеологізми та перифрази як засіб вторинної номінації у газетно-журнальній публіцистиці // EX PROFESSO: Зб. наук. праць / Ред. кол.: В. Д. Демченко (відп. редактор) та ін. – Вип. 3. – Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2001. – С. 473–478.

14. Шаповалова Г. Модерна політична лексика сучасних українських засобів масової інформації (На матеріалі газет “День” (1998 – 2000) та “Молодь України” (1998 – 2000 рр.) // Вісник Львівського ун-ту. – Серія: Журналістика. – 2001. – Вип. 21. – С. 465–470.

Додаток Тексти для лексичного аналізу

Зі шпальт газет

1. Рідному письменникові...

Українському письменникові, який не втратив рідного кореня, який не з’яничарився, не продався реальним чи потенційним зайдам, набагато тяжче, ніж письменникові будь-якого іншого народу. Бо, крім етичних та естетичних засад, які у своїх творах, в основному, відстоюють ті, він мусить ще й відстоювати свою мову, свою державність, своє право бути людиною.

Роман Катерини Мотрич “Ніч після сходу сонця” – це сімсот сторінок болю. За кожне здорове коріння нашої землі, за чистоту душі української, за наше слово, за нашу волю. Це – не плач, не скигління, не стогін. Це – біль. Який не дає заснути, залежатися, збайдужіти (Ст. – 2003. – № 7).