Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення поняттям “термінологія”, “термін”.

2. Чи можуть терміни бути виражені словосполученнями та реченнями? Обґрунтуйте свою думку.

3. На які групи за походженням та сферою вживання поділяються терміни?

4. Яка різниця між загальнонауковою та галузевою термінологією? Покажіть на прикладах.

5. Дайте визначення поняттю “професіоналізм”. Наведіть приклади журналістських професіоналізмів.

6. У чому полягає особливість професіоналізмів щодо термінів?

7. Розкрийте суть процесу термінологізації. Наведіть приклади.

8. Які зміни в термінолексиці переважать в сучасних ЗМК? Із чим це пов’язано?

9. Які властивості втрачає термін при детермінологізації? Проілюструйте на прикладах.

10. Яка термінологія найчастіше підлягає детермінологізації у мові сучасних ЗМК?

Практичні завдання

Завдання 1. До яких терміносистем належать наведені терміни? Чи є серед них загальновживані? Поясніть їх значення.

Креатура, кратер, електорат, кандидат, реформа, дохід, рівнодення, кампанія, проект, дефіцит, драйвер, покоління, ефемерний, плісе, опортунізм, презентація, вирок, форма, біженці, центр, портретист, тріо, дуалізм, трансформація, транквілізатор, терикон, угода, утиск, шатун, шарнір.

Завдання 2. Визначте, які з наведених лексичних одиниць є журналістськими термінами, а які – професіоналізмами. З’ясуйте їх значення за допомогою довідника Григораша Д. С. “Журналістика у термінах і виразах”.

Крупний план, коридор, огляд, підводка, реферативний журнал, стояк, стопа, центр, текстівка, фоліант, телефлекс, багатотиражка, інтерв’юєр, лід, ляпсус, лінгве.

Завдання 3. В яких термінологічних системах вживаються наведені слова? Чи змінюється при цьому їх значення? Складіть з ними словосполучення.

Панорама, виклик, титан, розширення, терція, дудка, зречення, фігура, декан, армреслінг, вечір, лакуни, меморіал, орнамент, зміст.

Завдання 4. Розгляньте професіоналізми біржовиків та комп’ютерників. З’ясуйте перше значення цих слів. Які з них вживаються у спілкуванні людей інших професій?

1) Паркет – фондова біржа; підлога – один з опціонів, який прикриває інвестора при надмірному падінні процентних ставок; шапка – один з опціонів, який прикриває інвестора при надмірному рості процентних ставок; ошийник – комбінація з цих двох процентних опціонів (підлоги та шапки); олені – особи, які здійснюють нерегулярні спекулятивні операції; капуста – асигнації.

2) мишка, кошик, вікно, папка, ярлик, буфер, меню, каталог, шаблон, вірус.

Завдання 5. Утворіть з поданими словами такі словосполучення, які були б термінами. Зазначте, яка наукова галузь ними послуговується.

Зразок: дослідження – прикладне дослідження (наук.), дослідження стилю (мист.), дослідження операцій (екон.), польове дослідження (лінгв., фолькл.), етносоціологічне дослідження (соціол.).

Джерело, земля, видання, зміна, ідея, знак, предмет, діяльність, система, запис, двір, ґрунт, влада, твір, обсяг.

Завдання 6. Знайдіть приклади детермінологізації. З’ясуйте, до якої галузі належали ці терміни.

1. Завдання опозиції було не менш чітким: не допустити подібного сценарію будь-якою ціною (ПіК. – 2003. – № 26–27. – С. 10). 2. У Грузії післявиборна гарячка. Мітинг грузинської опозиції паралізував центр Тбілісі (ПіК. – 2003. – № 43. – С. 3). 3. Реверанси на адресу Юлії Володимирівни потрібні владі (ПіК. – 2003. – № 43. – С. 6). 4. А Віктор Володимирович залишився на якусь мить за лаштунками (Ст. – 2003. – № 45). 5. Анекдот – чутливий індикатор, аби ним нехтувати (Ст. – 2003. – № 11). 6. При розумному коригуванні аграрної політики таке разове фінансове вливання стало б поворотом від розвалу до інтенсивного розвитку села... (ГУ. – 2003. – 4 грудня. – № 230). 7. Крім того, економічний застій і політична плутанина в ЄС не додадуть стабільності європейській валюті, тож євро цього року може лихоманити (Ст. – 2004. – № 4). 8. Її (Ольги Кравченко – Л. П.) самобутня малярська муза, як і вона сама, народжена з добра й подиву (Ст. – 2004. – № 4). 9. Інші партії і блоки не змогли перебороти прохідного 7-відсоткового бар’єра (Ст. – 2003. – № 46). 10. Відтак цілком логічно припустити, що сценарії плекання наступника та гарантій президентської недоторканості мають пройти обкатку за океаном. 11. Але в останній верстці цього сценарію дещо змінюються наголоси: гарантії недоторканості надаватиме уже не сам Ющенко, а другий за впливовістю гравець в українській політиці, який теж не без того, аби поставити на Віктора Андрійовича (ПіК. – 2003. – № 30–31. – С. 10). 12. За полігоном для наших експериментів мандрувати далеко не потрібно, свою увагу нібито звичайного громадянина у пошуках духовного можна зосередити на, приміром, Центрі сучасного мистецтва (Галереї Сороса)... (ПіК – 2003. – № 37. – С. 41). 13. Іноді звичайні, стихійні, “броунівські” політичні рухи можуть привести до більш вагомих результатів, аніж намагання глобальних реформ (ПіК. – 2003. – № 37. – С. 9). 14. Ту обставину, що прем’єр не ховався від труднощів, а йшов “на передову”, відзначили і центральні видання (ПіК. – 2003. – № 42. – С. 9). 15. У парламентській президії не 12 стільців, а лише три. Однак і урізана порівняно з класичною кількість цінного політичного реквізиту викликає жваве зацікавлення в епоху кадрових змін (Ст. – 2003. – № 46).

Завдання 7. Знайдіть у прикладах з мови ЗМІ терміни. Визначте, мові якої професійної групи вони належать.

1. Ротація уряду – це заміна не лише прем’єр-міністра чи ключових членів команди. Це зміна зон відповідальності та бойових завдань для кожного з політичних угруповань (ПіК. – 2003. – № 44. – С. 12). 2. Крюїнг (від англ. crew – екіпаж, команда судна), себто наймання екіпажу або окремих його членів, в Україні не виділено в окрему категорію, це “діяльність з посередництва у працевлаштуванні за кордоном” (ПіК. – 2003. – № 34. – С. 20). 3. Насправді йдеться про юридичний статус цього клаптика суші: якщо це дійсно коса, тоді слід говорити про один принцип користування фарватером протоки, якщо ж це острів, – то зовсім інший (ПіК. – 2003. – № 42. – С. 10). 4. А операції здійснюються оплатою безпосередньо на рахунок реселера (фірми, де насправді купується ваш комп’ютер) (ПіК. – 2003. – № 37. – С. 26). 5. Сучасні міста швидко ростуть угору, в той час як драбини пожежних машин не завжди дотягуються до верхніх поверхів, а пожежні гідранти далебі не завжди в робочому стані (ПіК. – 2003. – № 36. – С. 28). 6. Один із найстаріших фелінологічних клубів України “Фауна” першим почав виставковий сезон 2004 року (Ст. – 2004. – № 3). 7. Наприкінці 60-х років минулого століття лікарі звернули увагу на специфічні порушення та вроджені вади у дітей, народжених жінками, які вживали алкоголь, – широкий спектр відхилень, починаючи від передчасних пологів, смерті немовляти і закінчуючи ненормальною поведінкою дитини без помітних фізичних відхилень. Цей тип порушень дістав назву “фетальний алкогольний синдром” (ФАС) або “алкогольний синдром плоду” (АСП) (Ст. – 2003. – № 11). 8. Найповніше талант Михайла Косача розкрився в царині точних наук – фізиці, оптиці, математиці, метеорології. Заснувавши в Україні першу метеорологічну станцію, здійснивши низку наукових винаходів, зокрема рентгенівського апарату, він назавжди вписав своє ім’я до анналів вітчизняної науки (Ст. – 2004. – № 1). 9. Бажання старої жінки (Наталки Розумихи – Л. П.) прославити Господа за добру долю своїх дітей і спричинило появу собору Різдва Богородиці в Козельці – другого після Андріївської церкви храму в стилі українського бароко. 10. А ще припускають, ніби на території печерного комплексу було кілька печей, що випалювали плінфу і могли виробляти понад шість тисяч штук цегли за один цикл (Ст. – 2003. – № 46). 11. Біля вольєрів з мавпами завжди юрмляться відвідувачі. Важко сказати, що приваблює до приматника людей (Ст. – 2004. – № 3). 12. Особливо яскраво дитяча творчість проявляється в сюжетно-рольовій грі, де діти виступають і режисером, і сценаристом, і актором, і продюсером (Ст. – 2004. – № 1). 13. До широкої програми фестивалю “Молодість-2003” увійшли також ретроспективні покази стрічок Райнера Вернера Фассбіндера у “Кінопанорамі”... (ПіК. – 2003. – № 44. – С. 34). 14. У нас же все навпаки: читачі отримують можливість значно дешевше придбати книжки (за ціною виробника), до того ж такі, які зазвичай у книгарнях і не знайдеш через мізерний тираж або неквапливість вітчизняного книгорозповсюдження (ПіК – 2003. – № 36. – С. 35). 15. В Україні колискові здавна були не просто піснями, а й оберегами (Ст. – 2004. – № 1).

Завдання 8. Проаналізуйте лексику запропонованих уривків. Визначте, яким професійним групам характерне таке мовлення. З’ясуйте значення професіоналізмів. Відзначте випадки їх прямого та переносного вживання.

1. Сяк-так закидали піском – і вийшов не цивілізований “лежачий поліцейський”, а, відверто кажучи, “полісмен-хам”. 2. Хоч як гальмуй – все одно провалюєшся передньою парою коліс аж до “черева”, а потім ще й задньою. Повзи і наслухай, де “черконе”... 3. І ще, до речі, помітив забагато на нашій, українській, території автомобілів із технічними неполадками – без фар, без підфарників, без “поворотів” (бічних мигалок). 4. Навіть, як не прикро, несправні автомашини з “шашечками” їздять у Києві – не горять стоп-сигнали при гальмуванні, що дуже небезпечно в умовах міста, у “пробках” (Ст. – 2003. – № 17). 5. Попрощалися, він ступив на “зебру”, але прямо на нього мчав автомобіль із ввімкненими фарами (Ст. – 2003. – № 42). 6. Супутнє зло – ВІЛ-інфекція, зелену вулицю якій дають брудні шприци (Ст. – 2003. – № 7). 7. Але вже через дві години після програми, в якій Стогній не для годиться, не для “пташки” звітності звернувся до глядачів по допомогу, в міліції пролунав дзвінок (Ст. – 2003. – № 11). 8. “Швидка” із включеними мигалкою і сиреною на “хвості” у маршрутки (ГУ. – 2003. – 4 грудня. – № 230). 9. Добре було б запровадити факультативні заняття з малювання, танців, ритміки. Все це можна проводити у другій половині дня після “тихої” години (Ст. – 2004. – № 4). 10. Хто такі “перукарі” та чому вони на флоті?.. Тут все просто. “Перукарі” – це люди, абсолютно різні за фахом, без морської освіти. Але ж вони теж хочуть жити, а зараз у нашій незалежній країні піти плавати під чиїмсь прапором – чи не єдиний для найманця спосіб чесно заробити нормальні гроші. 11. Абсолютна більшість прапорів, під якими ходять в морі українські громадяни – це “зручні” прапори. Судно під “зручним” – це судно, що зареєстровано і плаває під іншим прапором, аніж прапор країни-судновласника. 12. Як часто „влипають” наші моряки – “підпрапорщики”? 13. “Щипачі”. Як правило вони (крюїнгові агентства – Л. П.), не мають прямого виходу на судновласника чи оператора, можуть взагалі не мати пакета документів для цього виду діяльності (ПіК. – 2003. – № 34. – С. 20–21). 14. Наробив шуму випадок, коли генерала Анатолія Квашенина, начальника генштабу, який інкогніто інспектував блокпости біля Грозного, примушували розщедритися. Був навіть виступ Володимира Путіна по ТБ, де він визнав “мародерську” сутність “блоків”. 15. Як з’ясувалося, професія “шептуна” виявилася досить небезпечною. Колишні бійці, що знають ціну цим грошам, у більшості випадків такого “засланця” намагалися просто “порвати на шматки” (ПіК. – 2003. – № 36. – С. 20–21).

Завдання 9. Випишіть з мови ЗМІ приклади детермінологізації. Яка термінологія найчастіше піддається такому переосмисленню (суспільно-політична, економічна, медична, військова, математична тощо)?

Завдання 10. За матеріалами ЗМІ підготуйте словнички термінів і професіоналізмів представників різних професій (журналістів, політологів, медиків, музикантів тощо).