Питання для самоперевірки

1. Яка лексика належить до розмовної? Наведіть приклади.

2. У чому полягає відмінність між розмовною та просторічною лексикою?

3. Які виділяють групи просторіч? Чому росіянізми належать до просторічної лексики? Обґрунтуйте свою думку.

4. Чи має розмовна та просторічна лексика нейтральні відповідники?

5. Що таке вульгаризми? Назвіть приклади питомо української лайки.

6. Дайте визначення поняттям “жаргон” та “арго”.

7. Чим відрізняються жаргонізми від арготизмів? Наведіть приклади.

8. В яких стосунках з літературною мовою перебувають просторіччя, жаргонізми й арготизми? Порівняйте з розмовною лексикою.

9. З якими суспільними процесами пов’язане насичення мови ЗМК розмовною та просторічною лексикою, жаргонізмами?

10. Які функції в ЗМК виконують перелічені вище групи лексики?

Практичні завдання

Завдання 1. Знайдіть стилістично марковані слова. До якої групи вони належать? Доберіть правильні варіанти.

1) Дискусія була плодотворною; при обговоренні була активність; слід признати, що; до цих пір про це нічого не відомо; по крайній мірі; слід відмінити розпорядження; невільно приходить на думку слідуюче; редакція бездіє; заслуговує уваги наступний факт; недостатків у нас багато; нерадивий працівник; у цій справі ми зайшли в тупик; диву даєшся; винести подяку працівнику; про це говорити не приходиться.

2) Він наш ведучий учений; пропуск до учбового корпусу; справка про стан здоров’я; потрібно більш серйозно відноситись до свого здоров’я; лікар приймає по понеділках; завдяки запізненню одержав зауваження; дирекція не прогадає; це пройшло по всім газетам; заказний лист; почтальйон приніс ізвєщеніє; працюємо у залежності від погоди; винахід за своїм змістом протирічить суспільним інтересам; створено сітку підприємств; документ включає важні відомості; президентом приноситься присяга.

Завдання 2. Знайдіть у мові мас-медіа приклади невмотивованих росіянізмів, випишіть з ними речення, запропонуйте правильні відповідники.

Завдання 3. Визначте, до якої групи стилістично забарвленої лексики належать подані слова (розмовні, просторічні, жаргон, арго). З’ясуйте їх значення. Скористайтеся тлумачним словником.

Забрьоханий, мордяка, махнути, жерти, батузник, кайф, сіромаха, кореш, заброда, розпозіхатися, шарпанина, попхикати, каюк, сачок, бовдур, кватирувати, здохнути, курдупель, пасувати, засвітитися, гаплик, пасорити, наколобродити, роззява, нализатися, носюра, рубати, завалити, чумний, барахло.

Завдання 4. З’ясуйте значення слів та виразів молодіжного сленгу. Встановіть, по можливості, джерела їх походження.

Напр.: салага (армійське) – юнак, молода людина.

Трешери, фіолетово, рейвери, панки, круто, шузи, кент, хаєри, кльово, релакс, спіч, гермак, фільтрувати базар, мені буде торба, ти мене кумариш!

Завдання 5. Складіть тлумачний словничок (25 – 30 слів) молодіжного сленгу, який використовують у вашому середовищі спілкування.

Завдання 6. У поданих реченнях, взятих із засобів масової інформації, знайдіть розмовну та просторічну лексику. Визначте, до яких груп належать ці слова й вирази.

1. Дерадянізація – конче потрібна тому, що репресивно-тоталітарне “атєчєство” десятками років мало нас за “насєлєніє”, позбавлене всіх громадянських прав і свобод. 2. Тим часом тренер, зблизька зазираючи своєму підопічному в затуманені очі, не розчовпав... Глум! А якщо той Здунек дотелепав та навмисне виштовхнув нашого боксера для наруги, – то й ще гірше... 3. Невже і до них нарешті дійшло, що українці і росіяни – це дві різні нації? (ШП. – 2003. – № 49). 4. Саме їх (822 тисячі гривень – Л. П.) народний депутат Ярослав Сухий “вибивав” у столичних кабінетах, доки, зрештою, не було отримано довгоочікуваної позитивної відповіді (ЗП. – 2003. – № 195–196). 5. “Де заарештували Шевченка: на березі чи на мосту?” – над такими запитаннями “чубилися” шевченкознавці (Ст. – 2003. – № 11). 6. А пропрацював безпосередньо в Чорнобильській зоні 562 дні. Плюс численні відрядження “за колючку” під час роботи в Києві (Ст. – 2003. – № 17). 7. Російські колеги Стогнія... мало не вмовляли “підкинути” хоча б один-двійко зі свіжих анекдотів про Путіна, переконуючи, що це не провокація, а свідчення популярності російського президента (Ст. – 2003. – № 11). 8. Капітан іспанської збірної взяв безпосередню участь і в другому голі – “накрутив” кількох захисників, переадресував “плямистого” на Бараху, який відпасував на неприкритого Ечеберію (Ст. – 2003. – № 14). 9. Ну і вступ до СОТ десь позаду теліпався (ПіК. – 2003. – № 26–27. – С. 10). 10. Проте відповідний проект “завис” всерйоз і надовго, так і не набравши необхідної кількості голосів (ПіК. – 2003. – № 42. – С. 24). 11. Якщо прискіпливо вдивлятися в український культурний контекст, що тримається на шмарклях ентузіастів, можна легко з’ясувати, що одним із найуразливіших його сегментів є видавнича справа і взагалі українська книжка (ПіК. – 2003. – № 43. – С. 34). 12. Усе дуже просто: тернопільські візерунки із задоволенням “передирали” російські комбінати, наносячи їх на менш якісну тканину (Пік. – 2003. – № 30–31. – С. 53). 13. А от дехто навпаки щиро радів небаченому “халявному” видовищу – та й справді, як не порадіти?! (ПіК. – 2003. – № 30–31. – С. 58). 14. Видавець в свою чергу скромно сповістить, що надибав генія і невимушено прорекламує всі інші свої видання (ПіК. – 2003. – № 26–27. – С. 52). 15. Якщо дуже постаратися – можна проінтерв’ювати навіть марсіан... (ПіК. – 2003. – № 37. – С. 20).

Завдання 7. Знайдіть 10 – 12 прикладів використання різних видів розмовної та просторічної лексики у мові політичного дискурсу. Поясніть мету їх уживання.

Завдання 8. Прочитайте, знайдіть у текстах жаргонізми і з’ясуйте, мовленню яких соціальних груп вони характерні.

1. Утім, вміла Золота Ручка діяти й не менш масштабно, проте не менш ефективно, причому її “зірковий час” припав на одеський період життя, де й розкрився її справжній “талант”. Ось приклад простого, без значних витівок “кидка” (ПіК. – 2003. – № 37. – С. 34).

2. Остання масова категорія “жриць кохання” – молоді та нахабні. Вони не розповідають сумних історій, запевняючи, що проституція для них не мета, а засіб, скажімо, заробити на навчання, “шмотки” (машину, квартиру). А після досягнення цих благ – прощай “панель”! Інші групи повій, за відгуками колег, не чисельні, розрізнені, “ганьблять свій фах” та заслуговують лише на принизливі визначення. До них слід зарахувати “вокзальних дешевок”, “паркових малоліток”, “придорожніх сінявок” і т. д. (ПіК. – 2003. – № 37. – С. 44–45).

3. Пекельна суміш горілочки з пивом мала просту як гасло назву – “йорж”... Одні ж наймення бринять, як пісня, і стискається серце від світлого суму за тим, чого не вернеш – портюша, шмурдило, плодово-вигодне, грушки-яблучка, чорнило, сухар, мутний славік, козлячий напій... А хто не пам’ятає легендарного “біоміцину” – славетного “Білого міцного”? Славнозвісна, метафізична, трансцендентна, макабрична “Зося”, себто кріпляк “Золота осінь” (ПіК. – 2003. – № 26–27. – С. 56–57).

Завдання 9. Знайдіть 2 – 3 газетні статті, у яких йдеться про різні соціальні групи. Випишіть жаргонізми, притаманні представникам цих груп. З’ясуйте їх значення.

Завдання 10. Проаналізуйте лексику однієї з гуморесок із журналу “Перець”. Яке місце в ній займає просторічна і розмовна лексика?