Особливості вживання в змк

На сучасному етапі мова ЗМІ багата на фразеологізми, оскільки вони є:

1) емоційно-експресивними засобами вираження думки.

Напр.: Українці, повторюю, справедливо завважили, що правда очі коле (Ст. – 2003. – № 7).

2) частиною асоціативного ряду, зрозумілі носіям мови без тлумачення, тому сприяють передачі щонайбільшої кількості інформації для якомога ширшої аудиторії.

Напр.: Соло на трубі, скрипка – ці й інші творчі знахідки припали до душі глядачеві (ЗП. – 2003. – № 195–196).

3) мають здатність видозмінюватися, а отже, використовуватися й звучати по-іншому.

Напр.: Прийшов, побачив, допоміг. Ця дієва формула врятувала чимало історичних скарбів, на які багата Україна (Ст. – 2003. – № 46).

Досить часто трансформовані фразеологізми трапляються в заголовках, які є “гачком” для читача й просто вдалим початком теми.

Напр.: “Званий аукціонер не ліпший за татарина”; “Мовчання не золото, а привід до судового позову”; “Прямо підеш – гривню загубиш...”; “Свою валюту шануй і чужої не цурайся”.

У мові ЗМІ трапляються фразеологізми, яких немає у словнику (претендувати на роль головного скрипаля – “бути головним у якійсь справі”), або значення яких відрізняється від поданого словником (видати на-гора – не “видобувати на поверхню з шахти”, а “оприлюднити”).

Повсякчасне вживання у мові ЗМІ таких фразеологізмів, як: не за горами, підняти руку, кидати виклик, поділитися гірким досвідом, заганяти у глухий кут – призводить до їх переходу у розряд штампів.

Актуальною проблемою сучасного використання фразеологічних одиниць у мові ЗМІ залишається калькування з російської мови, напр.: “Президент тут править бал”; “Не раз ляканий”; “За воду знову платять усі й до того ж заднім числом”; “Темна конячка” з амбіціями лідера”. Необхідно шукати власне українські відповідники, природніші, милозвучніші й ближчі читачеві.

Питання для самоперевірки

1. Що таке фразеологізм? Назвіть види фразеологізмів за ознакою відтворюваності. Наведіть приклади.

2. Схарактеризуйте класифікацію фразеологічних одиниць В. В. Виноградова.

3. Чи завжди можна провести чітку межу між, наприклад, фразеологічними зрощеннями та єдностями?

4. Якими ознаками фразеологічна одиниця подібна до слова та словосполучення?

5. Чи бувають фразеологізми багатозначними? Проілюструйте на прикладах.

6. Чи можуть мати фразеологічні одиниці антоніми й омоніми? Наведіть приклади.

7. У чому полягає різниця між фразеологічними синонімами та варіантами?

8. Із чим пов’язаний той факт, що мова ЗМІ багата на фразеологізми?

9. Назвіть причину існування у мові ЗМІ фразеологічних одиниць, значення яких не зафіксовані у фразеологічних словниках.

10. Яка помилка, з погляду мовної культури, найчастіше трапляється при використанні фразеологізмів?

Практичні завдання

Завдання 1. Поясніть значення фразеологізмів. Визначте тип фразеологічних одиниць за способом з’єднання їх складників (зрощення, єдності, сполучення).

Невеликий клопіт, на швидку руку, робити погоду, канути у воду, впасти в дитинство, впіймати Бога за бороду, калачем не заманити, слізьми вмиватися, кадити фіміам, бачити не далі власного носа, воду каламутити, і в ус не дути, за тридев’ять земель, скорчитися в три погибелі, теревені правити, за словом до кишені не лізти, до ручки, дрижаків хапати, диму без вогню не буває, рожеві окуляри, твердий горіх, горбатого могила виправить, у поті чола, впадати в око, відкрити Америку, сам не свій, скривити кислу міну, через пень-колоду, лити крокодилячі сльози, повиснути в повітрі.

Завдання 2. Підберіть фразеологізми з наведеними словам.

Зразок: бити – бити по руках, бити поклони, байдики бити, не бий лежачого.

Брати, давати, розбивати, життя, душа, голова, зуби, язик, лихо, малий.

Завдання 3. Визначте походження фразеологізмів. Поясніть їхнє значення.

Аріаднина нитка; блудний син; бути чи не бути; варфоломіївська ніч; гомеричний сміх; посилати від Понтія до Пілата; самозакоханий нарцис; золотий вік; поцілунок Іуди; канути в Лету; кари єгипетські; книга за сімома печатями; лебедина пісня; нести свій хрест; обітована земля; перейти Рубікон; півцарства за коня; піддати анафемі; підіймати на глум; показувати пазурі; пута Гіменея; рицарі круглого столу; святая святих; сізіфова праця; сіль землі; співати дифірамби; спочивати на лаврах; терновий вінок; троянський кінь; умивати руки.

Завдання 4. Уведіть подані словосполучення в речення таким чином, щоб вони були: а) фразеологізмами; б) вільними сполученнями.

Довгі руки, кіт наплакав, розбити глек, права рука, тепле місце, заткнути за пояс, стукати в двері, з іншої опери, пустити коріння, журавель у небі, зміна декорації, кури не клюють, махнути рукою, показувати на двері, заварити кашу.

Завдання 5. З’ясуйте значення наведених фразеологічних одиниць. Доберіть до них фразеологізми-антоніми.

Велике цабе; вбити собі в голову; нашого поля ягода; макітра розуму; птиця високого польоту; натягати віжки; не в тім’я битий; з іншого тіста; серце заговорило; хоч греблю гати; зажити доброї слави; схиляти голову; набитий гаманець; плисти за течією; цей світ.

Завдання 6. Доберіть фразеологізми-синоніми до поданих сталих словосполучень. Поясніть відтінки значення членів синонімічного ряду.

Зазнати біди, ловити гав, тинятися без діла, купувати витрішки, дати волю ногам, наказати довго жити, намилити шию, давати духопелів, спати без задніх ніг, видирати з-під землі.

Завдання 7. Знайдіть у медіа-текстах фразеологізми. З’ясуйте їх значення, походження та доцільність вживання.

1. Заради справедливості, слід зазначити, що нинішня криза вибухнула не через дірку від останнього бублика в магазині, а коли опозиціонери викрили республіканський Центрвиборчком у підтасуванні при підрахунку бюлетенів (ПіК. – 2003. – № 46. – С. 11). 2. Управлінець найвищого ґатунку повинен мати власну голову на плечах і вміти ухвалювати рішення, нерідко в складних умовах, під тиском надзвичайних обставин, “спресованих” у часі. 3. Не пасе задніх й україномовна реклама: “В животі ураган? Приймай...”, а далі назва заспокійливого засобу. Живіт і шлунок, відомо, не тотожні поняття. Але рекламодавці тим не переймаються, бо гроші, відомо, не пахнуть. 4. Виробники лікувальних засобів або ж реалізатори нерідко підштовхують нас до самолікування. Бог їм суддя за приховані “задні” думки. 5. Але бокс і не побоїще, де треба лягати кістьми чи “закривати амбразуру” здоров’ям або й життям (Ст. – 2003. – № 11). 6. Не таємниця, що жебракування нині перетворилося на добре організований і поставлений на широку ногу бізнес (Ст. – 2004. – № 4). 7. Особа, сім’я, духовність – альфа і омега державної політики. 8. Наші друзі грузини вже відчули на своїй шкурі, що таке російські “миротворці” в Абхазії. 9. То що ж ми матимемо, якщо офіційний Київ ще раз погодиться, щоб його пошили в дурні? 10. Тим паче, що московські “данайці” привезли свого “троянського коня” – пропозицію про присутність на теренах Придністров’я українських миротворчих військових контингентів (ШП. – 2003. – № 49). 11. А драматична серія пенальті владно відібрала мову: затамували подих навіть найзапальніші уболівальники (Ст. – 2003. – № 22). 12. “Новобранець” (початківець) сприйняв мої слова за чисту монету (Ст. – 2003. – № 17). 13. Столичні колективи втратили пальму першості в футболі, баскетболі, гандболі, волейболі... (Ст. – 2003. – № 14). 14. Не можна далі миритися з низькосортними сирами та маслом, які виробляють дрібні підприємства, що з’являються, як гриби після дощу (ГУ. – 2003. – 4 грудня. – № 230). 15. Скептики й цього разу виявилися на коні: в останній момент усе обірвалося (ПіК. – 2003. – № 30–31. – С. 56).

Завдання 8. Розгляньте фразеологізми в газетних заголовках. Відновіть, де потрібно, початкову форму. З’ясуйте їх значення й експресивну роль.

1. Спочатку була “Буква” (Ст. – 2003. – № 11). 2. Не вкради: думки коштують дорого... (ГУ. – 2003. – 4 грудня. – № 230). 3. Хто п’є шампанське – ризикує (Ст. – 2003. – № 11). 4. ...І прийшла гора до Магомета (Ст. – 2003. – № 34). 5. Один скаче – другий плаче (Ст. – 2003. – № 22). 6. У сметані не тільки карасі (ПіК. – 2003. – № 30–31. – С. 2). 7. І лани широкополі, і Дніпро, і кручі (Ст. – 2004. – № 9). 8. Нема життя без мікрофона (ПіК. – 2003. – № 26–27. – С. 17). 9. Хліб – за Кабміном, видовища – за партіями (ПіК. – 2003. – № 26–27. – С. 8). 10. Шило на мило (Ст. – 2003. – № 42). 11. Цей проект нам вилізе боком (Ст. – 2003. – № 45). 12. Житло: було ваше, стало... (Ст. – 2003. – № 45). 13. “Не вчіть яблуню родити яблука...” (Ст. – 2003. – № 46). 14. Йому тринадцятий минало… (ПіК. – 2003. – № 46. – С. 8). 15. Ціну по осені формують (ПіК. – 2003. – № 36. – С. 33).

Завдання 9. Підберіть з преси 10 – 12 прикладів видозмінених фразеологізмів. Відтворіть їх первісну форму. З’ясуйте, які це фразеологізми за семантичною злитістю компонентів (фразеологічні зрощення, єдності чи сполучення).

Завдання 10. Випишіть із ЗМІ по 4 – 5 прикладів уживання прислів’їв, приказок, крилатих висловів. З’ясуйте їхнє значення та, по можливості, джерело походження.