- •7.030201 – Журналістика
- •Тема 1. Предмет лексикології. Лексичне значення слова. Багатозначність
- •2) Транспортна метафора: опинитися за бортом на виборах у місцеві органи влади, непотопаючий кабмінівський авіаносець, йти у фарватері пропрезидентських сил, тримати кермо національного відродження.
- •Питання для самоперевірки
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 2. Антоніми
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання 4. До виділених курсивом слів доберіть антоніми. Вкажіть, якими частинами мови виражені антонімічні пари.
- •Завдання 5. У наведених афоризмах українських авторів підкресліть антоніми. Ці антонімічні пари загальномовні чи контекстуальні? Перевірте за словником антонімів.
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 3. Синоніми
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 4. Омоніми. Пароніми Омоніми
- •Пароніми
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 5. Лексика сучасної української мови за походженням
- •Успадкована лексика
- •Запозичена лексика
- •Старослов’янізми
- •Запозичення із слов’янських мов
- •Запозичення із неслов’янських мов
- •Запозичення із західноєвропейських мов
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 6. Неологізми Неологізми (від грец. Neos – новий, logos – слово) – нові слова, словосполучення, фразеологізми, що з’являються у мові. Неологізми бувають:
- •Причинами появи неологізмів є:
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 7. Застаріла лексика. Діалектизми Застаріла лексика
- •Діалектизми
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 8. Терміни. Професіоналізми
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 9. Розмовна й просторічна лексика. Жаргонізми та арго
- •Просторічна лексика
- •Жаргон та арго
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 10. Фразеологія Фразеологія (грец. Phrasis – вислів, logos – поняття, вчення) – 1) розділ мовознавства, що вивчає сталі звороти мовлення; 2) сукупність фразеологічних одиниць і висловів мови.
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Додаток Тексти для лексичного аналізу
- •1. Рідному письменникові...
- •2. Українська колискова...
- •3. Атака шістьох
- •4. “Каноніри” спричинили відставку Баля
- •6. Зовнішня політика внутрішнього використання
- •7. Різдво для інтелектуалів
- •8. Чи є майбутнє у міжнародного права?
- •9. Українізатор Росії
- •10. “Рухавка” на Хортиці
- •11. Правдивий козак
- •12. Запорізький трамвай
- •13. Гладіолус не для жінок
- •14. Слова-близнюки
- •15. Лох із Лохвиці
- •Видавництво Гуманітарного університету
- •69002, М. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70б
Особливості вживання в змк
Найпотужнішим джерелом лексичних запозичень у мові ЗМІ другої половини 80 – 90-х рр. XX ст. стала англійська мова (частіше американський її варіант) як найпоширеніша мова міжнародного спілкування. За словами дослідників, в українській мові цього періоду англіцизми становлять близько 70 – 80 % усіх запозичень. Серед позамовних чинників, що сприяють появі запозичень, істотну роль відіграють мода та лінгвальні й естетичні смаки, зокрема намагання мовців використати слова, яким властиве конотативне значення. Переважна більшість запозичень-англіцизмів належить до книжної лексики, лише зрідка – до розмовної.
Найбільше в мові ЗМІ кінця XX – XXI ст. використовуються запозичення-англіцизми такої тематики:
1) суспільно-політична: мас-медіа, саміт, імідж, спічрайтер;
2) економічна: лізинг, тендер, дистриб’ютор, бартер;
3) комп’ютерна: сервер, картридж, чип, принтер;
4) культурно-мистецька: андеграунд, кантрі, джаз-рок, рейв;
5) спортивна: шейпінг, кікбоксинг, пауерліфтинг, плей-оф;
6) побутова: кейс, слакси, джин-тонік, блайзер.
Запозичення з інших мов у мові ЗМІ в аналізований період представлені порівняно невеликими групами, в яких важко виділити певні тематичні класи. До них належать запозичення:
1) з французької мови: макіяж, кутюр’є, фуршет, фритюр, бутик;
2) з німецької мови: автобаз, полтергейст, гастарбайтер, бундесліга;
3) з італійської мови: спагеті, піца, папараці;
4) з японської мови: ніндзя, айкідо, бонсай, нецке;
5) з санскриту: гуру, дзен-буддизм, кришнаїзм, чакра;
6) з португальської мови: фазенда, торсида, ламбада;
7) з арабської мови: моджахед, інтифада, Хесболлах;
8) з тюркських мов: йогурт, курбан-байрам.
Утворення загальноєвропейського типу на базі латинської мови: мануальний, екстраверт, інкарнація, маргінал, та давньогрецької – аеробіка, голокост, харизма.
Поповнення мови запозиченнями – процес неоднозначний. Мас-медіа популяризують нові іншомовні слова й вислови, й у цьому їх позитивна роль, але є й інший бік, негативний, оскільки далеко не всі запозичення є виправданими з погляду культури української мови. Зловживання іншомовними словами, перевантаження тексту неологізмами робить його незрозумілим і важким для сприймання, суперечить основним вимогам, які ставляться до мови газети, – загальнодоступності й комунікативності. Вживання запозичень у мові ЗМІ виправдане й доцільне тоді, коли вони є назвами нових предметів і явищ, взятими з мови-джерела разом із позначуваними поняттями. Інакше журналістам слід добирати слова з фонду власне української мови, а не засмічувати їх непотрібними запозиченнями.
Наприклад, недоцільно вживати малозрозумілі та невдалі запозичення на зразок шоп, армреслінг, офшорний, сек’юриті замість українських відповідників крамниця, рукоборство, заморський, іноземний, служба безпеки, безпека. Непотрібними, безглуздими є модні запозичення на зразок грин-кард, паркінг, мейк-ап, кастинг тощо. Називання нас, українців, юзерами, дистриб’юторами, бодігардами, тінейджерами не відповідає нашій ментальності. Значно приємніше й мелодійніше звучать українські назви: користувач персонального комп’ютера, розповсюджувач, охоронець, підліток.
У словнику мови сучасних мас-медіа спостерігається збільшення кількості варваризмів на зразок: McDonald’s, non-stop, public relations, week-end тощо.