- •7.030201 – Журналістика
- •Тема 1. Предмет лексикології. Лексичне значення слова. Багатозначність
- •2) Транспортна метафора: опинитися за бортом на виборах у місцеві органи влади, непотопаючий кабмінівський авіаносець, йти у фарватері пропрезидентських сил, тримати кермо національного відродження.
- •Питання для самоперевірки
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 2. Антоніми
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання 4. До виділених курсивом слів доберіть антоніми. Вкажіть, якими частинами мови виражені антонімічні пари.
- •Завдання 5. У наведених афоризмах українських авторів підкресліть антоніми. Ці антонімічні пари загальномовні чи контекстуальні? Перевірте за словником антонімів.
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 3. Синоніми
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 4. Омоніми. Пароніми Омоніми
- •Пароніми
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 5. Лексика сучасної української мови за походженням
- •Успадкована лексика
- •Запозичена лексика
- •Старослов’янізми
- •Запозичення із слов’янських мов
- •Запозичення із неслов’янських мов
- •Запозичення із західноєвропейських мов
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 6. Неологізми Неологізми (від грец. Neos – новий, logos – слово) – нові слова, словосполучення, фразеологізми, що з’являються у мові. Неологізми бувають:
- •Причинами появи неологізмів є:
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 7. Застаріла лексика. Діалектизми Застаріла лексика
- •Діалектизми
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 8. Терміни. Професіоналізми
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 9. Розмовна й просторічна лексика. Жаргонізми та арго
- •Просторічна лексика
- •Жаргон та арго
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема 10. Фразеологія Фразеологія (грец. Phrasis – вислів, logos – поняття, вчення) – 1) розділ мовознавства, що вивчає сталі звороти мовлення; 2) сукупність фразеологічних одиниць і висловів мови.
- •Особливості вживання в змк
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Додаток Тексти для лексичного аналізу
- •1. Рідному письменникові...
- •2. Українська колискова...
- •3. Атака шістьох
- •4. “Каноніри” спричинили відставку Баля
- •6. Зовнішня політика внутрішнього використання
- •7. Різдво для інтелектуалів
- •8. Чи є майбутнє у міжнародного права?
- •9. Українізатор Росії
- •10. “Рухавка” на Хортиці
- •11. Правдивий козак
- •12. Запорізький трамвай
- •13. Гладіолус не для жінок
- •14. Слова-близнюки
- •15. Лох із Лохвиці
- •Видавництво Гуманітарного університету
- •69002, М. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70б
13. Гладіолус не для жінок
– На кордоні віків чи на границі віків краще написати? – запитує Івась.
– Давай подумаємо. Слово кордон походить від давнього корд – тобто короткий меч, шпага; у білорусів слово корд існує і понині, у росіян кортик – короткий меч морського офіцера. Наші пращури за допомогою корда землі охороняли.
– Тому ми кажемо кордон і прикордонник? Значить, на кордоні віків не треба писати. Який же у віків корд?
– У Давньому Римі короткий меч мав назву гладіус, тому люди, які його мали називалися...
– Гладіаторами!
– А квітка у формі меча, яку не рекомендується дарувати жінкам, називається гладіолус.
– Знаєш слово рубати, тобто гострим мечем ділити навпіл? Спочатку у нашій мові виникло слово “рубъ” – частина тканини, шматок. Звідси слово рубаха, рубище (лахміття, поношений одяг). Пізніше виникло слово “рубель” – прилад для прасування одягу. У наших північних сусідів з’явилося слово “рубель”. Пам’ятки ХІІІ століття зафіксували появу слова рубіж – карб, що розділяє сусідні ділянки. Сьогодні значення слів рубіж і кордон наблизилися, але між державами існує кордон, а не рубіж.
– Нині дуже модно вживати іншомовні слова, тому й лунає “на маргінесі епох”. Слово маргінес прийшло до нас із латинської і означає “межа, край”, звідси слово маргіналії – примітки на берегах книг. До речі, французьке слово край – маржа. Це слово поширене серед ділових людей, термін означає різницю між ціною товару, визначеною у бюлетені, та ціною покупки. А скажи, ти з сусідкою ділиш парту під час локальних війн? Проводиш грань олівцем чи ручкою? Так от, грань – однокореневе слово із границею, бо має чіткі обриси.
– Залишається слово межа? Моя бабуня садить квіти на межі із сусідським городом. Нехай будуть квіти на межі віків!
14. Слова-близнюки
Засперечалися якось Бузина Георгій та Самбук Юрій: чиє прізвище краще.
– А ви до словника зазирніть, – підказав Івасик.
Подивилися – здивувалися, бо обидва слова означають ту рослину, дядько якої у Києві.
– Добре, тоді чиє ім’я краще?
– А словник відповідає, що Юрій-Георгій – означає землероб.
Із того часу Юрко та Жорик час від часу заглядають до словника, шукаючи слова-близнюки. І чути:
– Чим відрізняється бузковий колір від лилового?
– Бузковий утворився від української назви квітки бузок, а лиловий – від французької назви бузку (ліля).
– Хто такі угорці, а хто – мадяри?
– Угорці – мешканці Угорщини, а мадяри – самоназва цього народу.
– Хто кращий – бегемот чи гіпопотам?
– Бегемот – африканська назва нежуйної парнокопитної тварини, а гіпопотамом її назвали європейці (у перекладі з грецької – річковий кінь).
15. Лох із Лохвиці
До п’ятого класу приїхав новенький Сергій Піддубний із Лохвиці, от і приклеїли хлопцю прізвисько – “Лох із Лохвиці”. Терпів те Сергійко, а потім запитав у вчительки:
– А що означає слово лох?
– Лох – латиною, сріблястий кущ родини маслинових, ви любите ласуватися його сріблястими солодкими ягодами. Лох у перекладі з німецької – дірка, пустота. Бомолохом давні греки називали блазня, простодушного хитруна у театрі.
– А від якого лоха одержала назву Лохвиця?
– Дивно, але жоден лох до цього не причетний. Локва – так називається калюжа, болітце, від цього слова утворилася назва річки й міста – Лохвиця; а ягода, що росте на таких болотах – лохина (буяхи, голубика). До речі, місто Лохвицю згадують історичні джерела ще за 1320 рік. Із першої половини ХVІІ століття місто мало свій герб. Із 1701 до 1709 року тут зберігалася скарбниця гетьмана Івана Мазепи. У 1763 році кошовий Запорозької Січі Петро Калнишевський побудував соборну церкву Різдва Богородиці. Чимало видатних людей народилося у Лохвиці: організатор вищої ветеринарної освіти у царській Росії – Я. Кайданов, винахідник-електротехнік Ф. Троїцький, юрист-академік В. Гордон. Тут народився і жив відомий композитор Ісаак Дунаєвський.
– А тепер який дурень із Дурново буде називати мене “Лохом із Лохвиці”?
українська мова в засобах масової Комунікації: лексика, фразеологія: Навчально-методичний посібник для студентів спеціальності 7.030201 – Журналістика / Укл. Л. Г. Пономаренко. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2005. – 92 с.
Редактор О. О. Киценко
Технічний редактор А. В. Шморгай
Коректор О. О. Івченко
Підписано до друку ___________
Формат 6084/16 Гарнітура Times
Обл.-вид. арк. 4,9 Тираж ____