Особливості вживання в змк

У мові ЗМІ простежується процес пасивізації лексичного складу української мови. Як відомо, в різні періоди життя й розвитку суспільства певна кількість реалій та понять відходить на периферію чи й повністю зникає. Відповідно набуває пасивного статусу і та лексика, яка використовується для їх позначення.

Пасивізація частини словника пов’язана із зникненням реалій і понять радянської доби, а також із психологічним несприйняттям сучасниками штампованої та заідеологізованої мови минулого, напр.: жовтеня, піонер, комсомолець, ленінець, стахановець, інтерклуб, КПРС, п’ятирічка, соцтабір, гегемон.

Відбувається також швидке переміщення на периферію загальномовної лексики, яка порівняно недавно вважалася неологічною:

1) 20 – 30-ті рр. XX ст.: неп, непман, комбіди, куркуль, продрозверстка;

2) кінець 70-х – початок 80-х рр.: БАМ, бамівець, маяк (символ чогось; передовик праці), трикутник (директор, секретар парторганізації та голова профкому);

3) друга половина 80-х – початок 90-х рр.: перебудова, департизація, гекачепіст, гекачепістський (як неологізми останні існували лише протягом трьох днів – і відразу ж стали історизмами).

Одна з тенденцій сучасних ЗМІ – намагання наблизитися до читачів, тому посилюється вплив народнорозмовного мовлення на мову газетно-публіцистичних матеріалів. З одного боку, використання діалектизмів дозволяє долати стандартизованість газетної мови. З іншого – надуживання діалектних форм може ускладнити сприйняття тексту. Тож використання в пресі діалектизмів виправдане лише в тому випадку, коли вони є засобом створення експресії.

Напр.: Місцями були такі калабані, що водій мусив показати свій професіоналізм, аби їх подолати (калабані – калюжі, баюри).

Питання для самоперевірки

1. Яка лексика є застарілою? Проілюструйте на прикладах.

2. На які групи за ступенем архаїзації поділяється застаріла лексика? Наведіть приклади.

3. Які слова називаються історизмами? Які семантичні групи історизмів виділяють? Проілюструйте на прикладах реалії різних історичних епох.

4. Які слова називають архаїзмами? На які групи вони поділяються? Наведіть приклади.

5. Чи має застаріла лексика синоніми в сучасній літературній мові?

6. Дайте визначення поняттям “діалект” і “діалектизм”.

7. На які групи поділяються діалектизми?

8. Який процес простежується в лексиці ЗМІ останнім часом? Чим він зумовлений?

9. Чи можуть неологізми перейти одразу до категорії історизмів? Як швидко це відбувається?

10. Чи виправдане вживання діалектизмів у журналістському тексті? Обґрунтуйте свою думку.

Практичні завдання

Завдання 1. Розгляньте запропоновану застарілу лексику та з’ясуйте значення кожного слова. Скористайтеся словником іншомовних слів і тлумачним словником. Розподіліть слова на дві групи: історизми й архаїзми.

Вермахт, ферула, талер, талант, льє, мурзак, луїдор, буки, ландграф, верки, булат, ландкнехт, верства, бриг, висікати.

Завдання 2. З’ясуйте значення й походження власних географічних назв. Яка застаріла лексика лежить в їх основі? Скористайтеся довідником А. П. Коваль “Знайомі незнайомці”.

Попельня, Рудня, Гамарня, Поташ, Баришівка, Майданівка, Стара Гута, Буда, Каравани, Олика, Диктинець, Дігтярі, Бровари, Солотвин, Бортничі.

Завдання 3. Знайдіть у реченнях, взятих із мови ЗМІ, застарілу лексику. На які історичні епохи вказує використана лексика? Обґрунтуйте свою думку.

1. А козаки-характерники доклали зусиль, щоб ті скарби уберегти від шукачів (Ст. – 2004. – № 3). 2. У міні-січі, відтвореній зусиллями пана Кучмія, є все необхідне для життя козака: курені, огорожа, вежа вартового, церква, криниця-журавель, майдан для козацьких змагань, на плетених із лози тинах – глиняні глечики (Ст. – 2004. – № 3). 3. Вельможа (полковник Вишневський – Л. П.) забрав здібного українського юнака до Петербурга. Так Олекса став царським придворним співаком. 4. Їх (нащадків Розумовського – Л. П.) вижив з рідної землі царат колишньої Російської імперії – за любов до вітчизни і намагання здобути вольницю для України (Ст. – 2003. – № 46). 5. Ансамбль представляє різнопланову вокальну програму: від творів відомих українських композиторів, що звучать у православних храмах, до рідкісних старовинних кантів та народних пісень (Ст. – 2004. – № 9). 6. Стріляли в нього пілсудчики в 1920 році, але він (О. Довженко – Л. П.) залишився живим! А під час другої світової війни він за Україну змагався двосічним мечем як проти гітлерчуків, так і проти сталіністів. За епохальний твір “Україна в огні”, відомо, ті ж більшовики навічно його уярмили в Москві (Ст. – 2003. – № 11). 7. Ось така відписочка, аби заспокоїти сумління, стала індульгенцією аморальності (Ст. – 2003. – № 11). 8. За довгі роки рухівці звикли, що Львів – їхня вотчина, мер – їхня людина, і через нього можна безперешкодно вирішувати різні політичні й економічні справи, а тут раптом вони виявляються ледь не персонами нон-грата у мерії (ПіК. – 2003. – № 46. – С. 6). 9. Один зек звільнився з в’язниці й задумав витягти з буцегарні спільників по справі (ПіК. – 2003. – № 34. – С. 12). 10. Віктору Януковичу доводилося толерувати у своєму уряді явних антиподів (ПіК. – 2003. – № 46. – С. 9). 11. По-друге, ходили чутки, нібито граф Сен-Жермен є масоном дуже високого ступеня та навіть головою ордену Розенкрейцерів (ПіК. – 2003. – № 44. – С. 32). 12. Адже маємо два тексти Переяславської угоди: один короткий (на 11 статей), що його віднайшов Михайло Грушевський (се, вочевидь, чернетка, або, як тоді казали, “брульйон” – найпервісніший варіант угоди); другий текст – розширений на 23 статті (опублікував Михайло Драгоманов). 13. Решта статей – дріб’язкові (як для дипломатичного документа): закріпити права за воєводами (стаття 16-а, а чого ж – вони стануть московськими)... 14. Справді: цар і бояри відмовилися від своєї обіцянки – утримувати фортецю Кодак, що на порубіжжі з татарами захищала не лише Україну, а й Московію (стаття 23-я) (Ст. – 2004. – № 4). 15. Невдоволення у середовищі козацького війська зарубіжними походами та будівничими роботами, виснаження людських і матеріальних ресурсів Українського гетьманату в Північній війні – ці та інші причини, що посилювалися накопиченням претензій козацької верхівки до свого довголітнього протектора й сюзерена російського царя Петра I, змусили гетьмана Івана Мазепу саме 1704 року замислитися: бути й далі під скіпетром російської монархії чи зробити Україну незалежною державою (Ст. – 2004. – № 13).

Завдання 4. Проаналізуйте використану лексику з погляду активності її вживання. З якою метою вживається в цьому тексті застаріла лексика?

За всіх лихоліть Полісся було своєрідною оазою порятунку для полудневих мешканців України. Впродовж багатьох сторіч Київ та його околичні землі постійно зазнавали жорстоких нападів, що їх чинили степові тюркські кочівники, чорні клобуки-берендеї, торки, печеніги і, особливо, половці, себто кипчаки та кумаки. Про ці події мовиться і в “Повісті минулих літ”. Але найбільших руйнувань зазнав стольний град за татаро-монгольської навали, а пізніше й од кримчаків та турків. Кілька століть поспіль полудневі землі нагадували суцільну руїну. Багатьом краянам, котрі лишалися в живих, доводилося відступати в поліські нетрища, щоб перебути страшні лихоліття. Так чинили й київські князі та їх прислуга, яка здебільшого осідала в Овручі – одній зі столиць літописних древлян. Згуртувавши сили, вони невдовзі поверталися назад, щоб оживити сплюндровані чужинцями місця. Жоден із зайд не наважувався “погостювати” в густих пралісах, серед топких боліт та суцільного бездоріжжя; якщо й були окремі набіги, то вони, як засвідчують численні легенди й перекази, закінчувалися трагічно для нападників. Із цієї нагоди варто згадати й такий історичний факт: року 945 великий князь київський, відновивши владу над древлянами, вирушив збирати чергову подвійну данину з лісовиків, що й стало причиною його загибелі – розгнівані тутешняки вчинили над ним самосуд неподалік Коростеня, який був тоді столицею древлян (Ст. – 2004. – № 1).

Завдання 5. Знайдіть у пресі 3 – 4 статті з прикладами вживання застарілої лексики. Визначте, який вид переважає: історизми чи архаїзми. З’ясуйте, з якою метою вони вживаються у мові ЗМІ.

Завдання 6. Підберіть літературні відповідники до наведених діалектизмів. У чому полягає різниця між ними (в фонемному складі, дериваційній структурі, фонетичному перекрученні слів іншомовного походження, скороченні й усіченні слів тощо):

Вілікан, голосніг, гайкатися, женпир, куслій, льодоплах, плетьонка, озим, премня, карточка, чаячий, аврашок, сьодні, кокоргузиння, слух’яний.

Завдання 7. Розгляньте лексичні діалектизми. Встановіть, яке значення вони мають (скористайтеся словами для довідок).

Алалувать, вишки, бренькатися, жарничка, пойда, шумівець, бадуритися, гладова, байлувать, кодрина, прибой, прашка, химороди, скорозда, габелки.

Слова для довідок: брьохатися, струмок, тинятися, скороспілка, металева дужка для гачка або замка, горище, сапа, репетувати, сковорода, поріг, непосида, колоти тварин, чаклунство, дрантя, грубе домоткане вкривало (або килимок, доріжка).

Завдання 8. Визначте вид діалектизмів. Назвіть значення цих слів у літературній мові. Встановіть, по можливості, зв’язок між цими значеннями.

Бабка – манна каша з повидлом; вада – канава на поливному дворі; гарбузик – кабачок; дріт – гедзь; чашка – миска; левада – огрядний чоловік; городник – лопата; баклажан – помідор; жабоїд – лелека; душа – середина, м’якоть кавуна; животи – майно, статки, лупити – швидко бігти; лисиця – дірка в одязі, пропалена іскрою; купорос – дереза; жмурка – скупчення бульбашок на поверхні мілкої води над тим місцем, де потривожена рибина з розгону занурилася в мул на дні.

Завдання 9. Знайдіть у наведеному тексті діалектизми. Визначте їх вид (лексичні, етнографічні, семантичні).

Важко переповісти, яким лихом було примусове виселення з рідних місць на необжиті землі. Я розмовляв з одним із переселенців. Згадка про Великі Кліщі миттєво навернула до сліз:

– Питаєте, як живу? Ой, чолов’єче, чолов’єче, – незрадливою місцевою говіркою мовив літній чоловік. – Вже йде третій годок, як нас вирвали з коренями, але ми так і не прижилися тутечки. Вийдеш з хати – поле і поле, ні деревини, і такий беззахисток одчуваєш, що, здається, вовком завив би. А там, де закопана пуповина, все до болю родне: жеботливий струмок под хатою, а дале сосновий у перем’єш з дубами бор, в якому навмання знаєш, де знаходяця грибниці і ягодниє мнєсця. А риби скольки там є – хоч кошелем лови! Правильно зробила Настя Аврамчук, що не погодилась єхати сюди. Вона й тепер живе в одиначку... (Ст. – 2004. – № 1).

Завдання 10. Підберіть у мові ЗМІ приклади діалектизмів. У яких текстах вони найчастіше зустрічаються? З чим це пов’язано?