Запозичення із неслов’янських мов

Найдавнішими запозиченнями із неслов’янських мов є:

• грецизми

1) засвоєні ще в дохристиянську добу внаслідок безпосередніх торговельно-економічних зв’язків Київської Русі з Грецією та її колоніями в Причорномор’ї та Надазов’ї: корабель, парус, левада, лиман, палата, кипарис, м'ята, огірок, кит, крокодил, єхидна;

2) із прийняттям християнства з’являються нові слова: ангел, апостол, Біблія, ікона, кадило, монастир, особові імена Андрій (мужній), Василь (царський), Галина (тиша), Ірина (мир), Олександр (захисник людей) та ін.;

3) пізніше засвоюються слова, що називають поняття з галузі науки, техніки, культури, мистецтва, спорту: граматика, логіка, філологія, філософія, автомат, планета, бібліотека, драма, мелодія, театр.

• латинізми

Процес запозичення слів з латинської мови розпочався в X – XI ст., широко розгорнувся в XV – XVI ст., коли латину викладали в школах, посилився у зв’язку із захопленням українських земель Польщею, де латина була літературною мовою до XVII ст.

Латинізми, які увійшли до лексичного складу української мови в різні історичні періоди: конфуз, магнат, маніфестація, тріумф, церемонія, верифікація, глосарій, конверсія, професор, партія; власні особові імена: Валентина, Валерій, Віктор, Віталій, Наталя, Сергій, Максим, Павло, Роман, Вікторія, Маргарита, Марина.

• тюркізми

Основна маса тюркізмів була запозичена у XII – XVII ст. у зв’язку із посиленням торговельних, господарських та військових контактів східних слов’ян із тюркомовним світом.

До тюркізмів, засвоєних українською мовою, належать такі лексеми: ятаган, мангал, курултай, товар, чабан, Саксагань, Самара, Кагарлик, Токмак, Курган.

• старогерманізми

Старогерманізми з’явилися внаслідок зв’язків із германо-норманськими племенами: витязь, князь, майстер, осел, власні імена Гліб, Ігор, Олег, Ольга, Аскольд.

Запозичення із західноєвропейських мов

Переважна більшість запозичень із німецької мови припадає на XVI –XVIII ст., чому сприяло переселення євреїв із Німеччини в Україну. Помітну роль у цьому відігравало також запровадження Магдебурзького права в українських містах.

З німецької: бургомістр, камертон, шлягер, путч, штрих, ролик, штаб, рейс, квартир’єр, штат.

Французькі слова проникають в українську мову, починаючи з XVIII ст., не лише через польську, пізніше – російську мови, а й завдяки українським студентам, які вчилися або мандрували у ті часи по всій Європі. У другій половині XVIII – XIX ст. цьому сприяло поширення політичних ідей, мистецтва, культури, батьківщиною яких була Франція.

З французької: віньєтка, лояльний, прем’єра, саквояж, шосе, маневр, парфумерія, секретаріат, пароль, салют.

Перші запозичення з англійської мови датовані XIX ст. Особливо активізувався цей процес в XX ст. та і в наш час, коли англійська мова стала не лише мовою міжнародного спілкування, а й основним засобом здобуття різного роду інформації.

З англійської: дисконт, лобізм, провайдер, лазер, шоу-бізнес, трейдер, лізинг, саміт, рейтинг, лайнер.

Запозичення з італійської мови беруть початок у XVII – XVIII ст. і стосуються переважно музики.

З італійської: фіаско, цедра, тріо, майоліка, сграфіто, сальдо, салямі, рекамбіо, казино, лаванда.

З інших західноєвропейських мов: з голландської (яхта, камбуз, бакен, кіль, лоцман, трап, трос), з іспанської (карамель, москіти), з португальської (каста, кобра), з норвезької (сага), з ісландської (гейзер) тощо.

Інтернаціоналізми – слова, які вживаються у багатьох неблизькоспоріднених мовах і разом з тим зберігають близькість звучання й тотожність значення. Як правило, вони не мають відповідників у мові, що їх запозичила.

Напр.: гарантія, демагог, дискримінація, дискусія, конфесія, проблема, програма, престиж.

Екзотизми (етнографізми) – слова, що називають своєрідні, неперекладні поняття й реалії з життя певного народу або групи народів.

Напр.: бай (великий землевласник у Середній Азії, Казахстані, на Алтаї та почасти на Кавказі), магараджа (титул князя високого рангу в Індії до 1956 р.), фієста (в Іспанії та країнах Латинської Америки свято з масовими розвагами, виставами, маскарадом), вендета (кривава помста за вбитого родича на о. Корсика та о. Сардинія), яранга (переносне житло кочових чукчів та коряків).

Частина екзотизмів перекладається українською мовою: клерк – писар, службовець; містер – пан; інші ж залишаються неперекладними: долар, чалма.

Варваризми – іншомовні слова та звороти, що не стали загальновживаними й повністю не закріпилися в мові, але іноді вкраплюються в текст для відтворення місцевого колориту, надання мовленню жартівливого, книжного, урочистого забарвлення. На письмі вони нерідко зберігають іншомовну графічну форму, хоч іноді й передаються українською графікою.

Напр.: terra incognita, status quo, homo sapiens, де-факто, “Дейлі уокер”, “Нойєс Дойчланд”.