1 Головна мета економіки. Назвіть основні проблеми організації суспільного виробництва.Економіка існує задля людини,а діяльність людей утв економіку.Економіка є сферою життя с-тва,яка охоплює в-цтво благ,обмін ними,їх розподіл і споживання.Головна мета економіки–більш повне задоволення людських потреб,задоволення людських потреб передбачає відповідне в-цтво для якого потрібні ресурси.Між потребами і ресурсами існує суперечність, потреби-безмежні і постійно зростають, а ресурси обмежені рідкісні.Мета економ діяльності:вирішити суперечність між потребами,що постійно зростають і ресурсами що є обмеженими.Виробництво-це процес створення благ,необхідних для задоволення різноманітних потреб людини.Суспільне виробництво є сукупністю усіх сфер діяльності людей, які забезпечують стабільне функціонування с-тва.Структура суспільного в-тва включає матеріальне і нематеріальне в-тво.

Матеріальне виробництво є сферою суспільного в-тва,в якій продукуються: а) матеріальні блага (вугілля, метал, будівлі, одяг, обладнання, хім вироби); б) матеріальні послуги(вантажний транспорт, гуртова торгівля, обслуговування і ремонт техніки).Воно об'єднує промисловість,с/г,будівництво,транспорт і зв'язок, торгівлю,громадське харчування,комунальне обслуговування.Нематеріальне виробництво-це сфера суспільного в-тва, яка забезпечує:а) нематеріальні послуги (побутове обслуговування, охорона здоров'я);б) духовні цінності(освіта, культура, мистецтво).Нематеріальне в-тво об'єднує освіту і науку, охорону здоров'я, культуру і мистецтво, а також оборону і управління.Виробництво матеріальних і нематеріальних послуг становить сферу послуг, яка охоплює підприємства і галузі, що виробляють як y матеріальні,так і нематеріальні.Фактори виробництва:Економічні ресурси-це усі природні,людські і вироблені людиною ресурси,які застосовують для виробництва товарів і послуг.Економісти розмежовують ці ресурси на такі групи:1)матеріальні ресурси-земля або сировинні ресурси і капітал; 2)людські ресурси - праця і підприємницький хист.Економічні ресурси-називають ще факторами виробництва.Земля-це всі блага природи, які використовують у виробництві. Земля як економічний ресурс розглядається з 3 позицій:вона є безпосереднім фактором в-тва у с/г; джерелом усіх сировинних ресурсів; місцем розташування всіх об'єктів суспільного в-тва.Капітал як економічний ресурс охоплює усі виробничі знаряддя,тобто усі види інструментів,машини,устаткування,фабрично-заводські і транспортні засоби,які використовують у в-тві товарів і послуг та доставленні їх до кінцевого споживача.Процес в-тва і придбання капітальних благ називають інвестуванням. Економісти нерідко називають капітал фізичним,оскільки він існує у вигляді речей.Центральні проблеми економічної організації.Суспільне в-тво є джерелом задоволення тих чи інших потреб.Потреба-це відчуття нестачі того,що необхідно для підтримання життєдіяльності людини.Матеріальні потреби людей практично безмежні,а це означає,що їх повністю задовольнити неможливо.У кожний конкретний момент індивіди та інститути,що становлять с-тво,відчувають певні невдоволені матеріальні потреби.Окремі з них-їжа,одяг,житло-належать до біологічних потреб людини. Проте під впливом звичаїв і традицій,що склалися у с-тві,виникають інші потреби:специфічні види їжі, одягу,житла,які ми намагаємося придбати.Метою всієї економ діяльності є намагання задовольнити ці різноманітні матеріальні потреби.К-сть орних земель,корисних копалин,капітального устаткування та роб сили обмежена.Внаслідок рідкісності виробничих ресурсів і тієї межі,яку їхня рідкісність ставить перед виробничою діяльністю,сам обсяг в-тва неминуче обмежений.Зважаючи на безмежність потреб і обмеженість ресурсів,перед будь-якою економ с-мою постають три фундаментальні проблеми організації економіки: що виробляти?як виробляти?для кого виробляти?У різних економ с-мах використ різні способи вирішення цих трьох проблем організації економіки.Ринкова с-ма скеровує ресурси в ті галузі на продукти яких споживачі виявляють достатній попит,щоб в-тво цих продуктів було прибутковим.У конкурентній ринковій економіці виробляють продукти лише ті фірми,які спроможні застосовувати економічно найвигідніші методи в-тва.

2.Назвіть і охарактеризуйте основні типи суспільного господарювання.Протягом усієї своєї історії людство знало 2 форми суспільного виробництва: натуральну і товарну.Історично-першим виникло натуральне в-тво.Натуральне в-во-це форма господарювання,за якої продукти праці призначаються для задоволення власних потреб в-ва,для споживання в середині господарства де вони вироблені.Натуральне в-тво було переважаючою формою господарювання аж до капіталістичної епохи (19ст),і сьогодні елементи натурального господарства присутні в різних країнах.З удосконаленням знарядь в-тва окремі матеріальні блага починають виробляти з надлишком та обмінюють на блага, яких не вистачає.Тобто поступово окремі первісні общини,селянські господарства починають виробляти матеріальні цінності для обміну.Внаслідок цього у суспільному в-цтві відбуваються суттєві зміни.Працівнику вже немає необхідності створювати всі матеріальні блага,які йому потрібні,оскільки він може обміняти продукти своєї праці на ті,яких у нього немає.Натуральне господарство перестало бути пануючим типом суспільного в-тва,відбувається перехід до загального товарного господарства.Виникає новий тип виробництва-товарне.Товарне господарство–це форма в-тва за якої продукти праці виробляються відокремленими господарюючими суб’єктами не для власних,а для суспільних потреб,що визначаються ринком.Товарне в-тво складалося протягом тривалого часу та існує вже біля 7 тис. років.Його початок припадає на період розпаду первісного ладу та появи рабства.Дальший розвиток товарного в-тва відбувався у межах рабовласницького та феодального с-тва, в яких товарне в-во співіснувало з натуральним.Пізніше товарне в-тво як ефективніша форма господарювання починає переважати натуральне і,нарешті,стає домінуючим у капіталістичному с-тві. Тут товарні відносини поширюються на всі фактори в-тва-засоби в-ва та робочу силу.

3. Що таке світове господарство? У чому полягає суть порівняльної переваги у зовнішній торгівлі.Світове господарство-це сукупність націонал економік,які беруть участь у міжнародному поділі праці і пов’язані між собою с-мою міжнародних економ відносин.Істотним фактором розвитку світого господарства виступає міжнародний поділ праці,що передбачає випереджаючий розвиток у певних країнах окремих галузей.Саме в цих галузях вони мають відносні переваги,тобто забезпечують вищу продуктивність праці та нижчі витрати в-тва,ніж інші країни.Існування світової торгівлі є настільки звичайним явищем,що мало хто замислюється:чому виник і розвивається світовий ринок?Свого часу це питання цікавило багатьох дослідників.Логіка найдавніших міркувань на цю тему була дуже простою. Якщо в одній країні є родовище мармуру,а в іншій–золота,то для того,щоб у двох країнах королі мали золоті корони і зали, оздоблені мармуром,потрібна торгівля між цими країнами.Давід Рікардо,видатний англ.економіст, у з’ясуванні цього питання пішов ще далі і знайшов причину вигідності міжнародного обміну навіть тими товарами,в-тво яких не залежить від природних умов. Він винайшов принцип порівняльних переваг.Цей принцип полягає у тому,що в рамках міжнародного поділу праці та світової торгівлі кожній країні вигідніше виробляти й експортувати ті товари,при виготовленні яких продуктивність праці на її підприємствах найвища.Або,іншими словами, країни можуть виграти завдяки спеціалізації на товарах,які вони виробляють з найбільшою відносною ефективністю й обмінюють товари, які вони неспроможні ефективно виробляти самі.

4. У чому сенс діяльності фондової біржі? Хто торгує на біржі?Фондова біржа є установою діяльність якої забезпечує купівлю-продаж цінних паперів (акцій та облігацій).Найбільшими фондовими біржами світу є Нью-Йоркська і Токійська фондові біржі.Фондова біржа відкриває різним фірмам джерело інвестицій,одержання коштів через випуск і продаж цінних паперів зобов’язань підприємств,що потребують інвестицій.Біржа забезпечує постійний рух капіталів і спрямування їх у ті сфери,які гарантують вищу продуктивність.В разі,якщо на біржі продаються цінні папери,випущені державою,це дає змогу державі віднайти кошти для відшкодування державного боргу.Фондова біржа виконує ф-цію особливого реєстратора ділової активності.На підставі динаміки курсів акцій розраховуються показники,за якими визначають поточний стан національної економіки,складають економ прогнози.Фондова біржа є вбудованим у ринкову с-му стабілізатором,який забезпечує її (системи) стійкість і динамізм.Діяльність фондової біржі сторого регламентована.У будь-якій країні вона здійснюється відповідно до чинних законів про фондову біржу і цінні папери та згідно статутом біржі,що затверджується державною комісією.На біржі працюють маклери, брокери, дилери.Маклер- штатний працівник біржі,діяльність якого полягає в обслугновуванні членів і гостей біржі, тобто в оформленні угод між продавцями і покупцями цінних паперів.Брокер–особа, яка надає послуги членам і нечленам біржі та може діяти на біржі лише за дорученням клієнта.Часто брокери об’єднуються у брокерські контори.Дилери-особи, які виконують ті самі ф-ції,що і брокери,але здійснюють операції за свій рахунок і на свою користь.Власник цінних паперів, який вирішив продати, звертається до біржових посередників:брокерів і дилерів.Останні шукають бажаючих придбати цінні папери.

5.Назвіть і охарактеризуйте відомі вам типи економ с-м.Економічна с-ма - це форма організації економіки, господарський механізм, завдання якого полягає в тому, щоб знаходити шляхи і методи ефективного використання обмежених (рідкісних) виробничих ресурсів.Функціонує економ с-ма з допомогою таких економ інститутів, як власність, грошова с-ма, урядові органи, податки, гроші, доход, планування, в-тво, прибуток.Таким чином, економ с-ма трактується як комплекс економ інститутів, набір яких приблизно однаковий у будь-якій с-мі.Економ с-ма первісної общини базувалась на спільній власності.Засоби праці були спільною власністю,а вироблений продукт розподілявся в інтересах всієї общини в цілому.Найбільшу долю отримували вожді,мисливці, воїни. Між всіма іншими членами общини продукт розподілявся порівну.Рабство означало перехід до приватної власності в її абсолютній формі. Власністю рабовласника є не тільки земля,засоби в-тва, але і сама людина,яка на нього працює.Раб не має сім'ї,будинку,господарства.Феодалізм розвинув приватну власність в абсолютній формі і в той же час послабив її абсолютний х-р.Кріпак виступає і як суб'єкт, і як об'єкт власності.Як суб'єкт власності він має землю,худобу. За звичаєвим правом в його рішення в межах його власності та сім'ї поміщик не втручався.Як об'єкт власності кріпак був змушений до відробіткового оброку,натурального (продукти виробництва) та грошового оброку.Капіталізм при капіталістичному господарюванні, щоб організувати в-тво матеріальних благ, власник засобів в-тва повинен купити роб силу,а не людину.Без цього немає в-тва.Отже,здійснюється купівля-продаж роб сили(наймання на роботу)і починається капіталістичне в-тво. При цьому стрімко розвиваються ринкові відносини. Сучасні форми: Чистий капіталізм. Характерними рисами та особливостями "чистого" капіталізму епохи вільної конкуренції є: Приватна власність на фактори виробництва.Ринкова система координації і управління господарської діяльності людей.Свобода підприємництва і вибору діяльност.Банкрутство чи прихід окремих нових виробників суттєвого значення для ринку немає.Діє чиста або досконала конкуренція і отримується максимум прибутку при мінімумі витрат.Забезпечується панування споживачів над виробниками, тобто виробляється тільки те, що купується. Командна економіка має такі характерні риси:Суспільна власність на фактори виробництва. Панування централізованого планування і розподілу економічних ресурсів. Колективне прийняття господарських рішень шляхом централізації планування економічної діяльності. Відсутність будь-якої конкуренції і монополізм виробників.Відсутність ринкової системи стимулювання і мотивації виробників.Панування виробника над споживачем. На ринках при такій с-мі купується тільки те, що виробляється. Вибору у споживача немає.Змішані системи .Характерними рисами змішаних систем є: Приватна власність у її різноманітних формах. Переплітання, взаємопроникнення і взаємодоповнення колективного, приватного і державного господарств, а також взаємний перехід одного типу господарства в інший. У такому випадку держава не повинна втручатися в діяльність господарських структур.Для змішаних с-м х-рне поєднання саморегулювання і державного регулювання економіки.Демократична форма управління спроможна забезпечити економ, політ та духовні гарантії для найбільш повної реалізації можливостей кожної людини.

6. Знайдіть спільні та відмінні риси у формуванні різних доходів : ренти, зарплати, процента.Заробітна плата—це плата за залучення у в-тво трудових послуг.Вона може набувати найрізноманітніших форм: безпосередньо заробітної плати,премії, участі у прибутках фірми, комісійних, винагороди за підсумками року .Однак за своєю суттю—це плата, яку отримує власник ресурси праці від виробника за надані йому трудові послуги. З певною умовністю винагороду власника трудового ресурсу можна вимірювати тією сумою грошей, яку він отримав, а розмір трудових послуг — часом,протягом якого виробник отримував трудові послуги. Тому надалі термін "заробітна плата" (PL = W) буде використовуватися для позначення винагороди власника трудових ресурсів за одиницю часу надання трудових послуг.Рента—це ціна, що її сплачують за використання землі та інших природних ресурсів, к-сть яких жорстко обмежена.Саме жорстка обмеженість ресурсів відрізняє ренту від усіх інших видів доходу.Позичковий процент(відсоток)—це ціна, що сплачується за використання грошей.Найчастіше він розглядається не в абсолютному значенні(як к-сть грошей), а у відносному—як відсоток від суми позичених грошей. Для зручності ставку позичкового відсотка, як правило, дають у перерахуванні на річну.Доход, який одержує власник незалежно від якості землі,що він надає у користування назив.абсолютною рентою. Абсолютна рента пов*язна з унікальністю цього ресурсу,а саме з тим,що землю не можна ств збільшивши обсяг плану,вона не може бути замінена іншим ресурсом,так як це відбувається з працею і капіталом.Проте, землю можна використати для різних цілей.Рентні платежі, що їх платять корстувачі землі( фермери та інші підприємці) є платою за вилучення землі з альтернативного використання. Є альтернатива і у власника землі : він може продати землю, здати її в оренду чи залишити за собою.Ціна землі= рента/ позичковий процент * 100.Позичковий процент - це винагорода, яку одержує власник грошей за надання їх у позичку, або плата за користування грошима. Ціну, яку сплачують за користування грошима, розраховують як процент від суми позичених грошей.Це є ставка позичкового процента.Факторами диференціації позичкового процента є ризик,терміновість,оподаткування, конкуренція на грошовому ринку.

7. До яких заходів вдається держава коли дефіцит торговельного балансу стає небажаним?Торговельний баланс–це співвідношення коштів,отриманих упродовж року за експорт,і коштів,сплачених за імпорт товарів.Структурно він склад із двох частин–з надходжень ( експорту) і платежів( імпорту),їхнє зіставлення утв експортно-імпортне сальдо.

Якщо країна ввозить іноземних товарів більше,ніж вивозить своїх,то її торговельний баланс буде дефіцитним,і вона матиме від’ємне сальдо.Коли дефіцит торговельного балансу стає небажаним, держава вдається до певних заходів на підтримку експортерів і обмеження імпорту : підвищення тарифів, імпортних квот, ліцензій.Тарифи–визначають розмір державних грошових зборів з товарів,цінностей і майна при перетині кордонів країн, тобто мита.Адвалерне мито-фіксований відсоток з ціни товару.Особливе мито- тверда ставка за встановлену одиницю товару ( вага, одяг)Складне мито-одночасно вилучення адвалерного і особливого мита.Нетарифні бар’єри або ліцензування–це видача державними органами дозволу( ліцензії) на ввезення і вивезення певних товарів.Країна може встановлювати завищені стандарти якості продукції, а іноді ств бюрократичні перешкоди.Квотування-імпорту-експорту- встановлення квот на ввіз чи вивіз товарів у кількісному або вартісному вираження.За допомогою імпортних квот визначаються максимальні обсяги товарів, які імпортуються у певний період.Добровільне обмеження експорту- зобов’язання обмежити або не розширювати обсяг експорту. Якщо окрема країна у своїй зовнішньоторговельній політиці застосовує торговельні бар’єри, то такі заходи назив. протекціоністськими.Протекцірнізм – економ політика держави,спрямована на захист вітчизняних виробників товарів від конкуренції з боку іноземних фірм.

8. Як відбувається державне регулювання економіки? Що таке дефіцит державного бюджету?Державне регулювання економіки–комплекс форм засобів централізованого впливу на розвиток економ об*єктів та процесів з метою стабілізації економічної с-ми та її пристосування до умов,що змінюються,передусім до потреб та законів розвитку основної продуктивної сили.Державне регулювання відбувається через :1. грошово-кредитне регулювання

2. податково-бюджетне регулювання3.безпосереднє регулювання галузями, об*єктами, п-вами.4.цінове регулювання5. регулювання умов праці, плати трудових відносин.6. соціальне регулювання.7. регулювання охорони і відновлення навколишнього середовища.Основними формами державного регулювання є пряме і опосередковане ( шляхом планування, прогнозування, бюджетної, податкової , грошово-кредитної політики)Державне регулювання економіки відбувається 2 методами:прямим і непрямим регулюванням.Пряме–ґрунтується на використанні адміністративних заходів і юридичних норм;виступає у вигляді директивних планів,наказів,заборон, фондування.Непряме–це застосування економ важелів впливу на господарські суб'єкти:ставок податків, мита, державних замовлень.Податки–це обов'язкові платежі в бюджет, які здійснюють фізичні та юридичні особи.З допомогою податків забезпечується близько 90% надходжень в центральний державний бюджет і більше 70%-в місцевий.Фіскальна політика-це сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних витрат.Державний бюджет-це фінансова програма діяльності уряду на певний строк (переважно рік);склад майбутніх доходів і видатків держави;кошти, які концентруються в руках держави для виконання своїх ф-цій.БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА-політика формування, виконання та регулювання державного бюджету країни,заходи уряду, спрямовані на забезпечення повної зайнятості та в-тво неінфляційного ВВП шляхом зміни державних видатків,с-ми оподаткування та підходів до формування державного бюджету в цілому;Монетарна, або кредитно-грошова політика-це діяльність керівних кредитно-грошових установ,спрямована на протидію циклічним тенденціям у функціонуванні банкової с-ми шляхом регулювання розмірів емісії грошей і величини та структури грошової маси.Її мета-допомогти економіці в досягненні загального рівня в-ва,який х-зується повною зайнятістю та відсутністю інфляції.Дефіцит державного бюджету – фінансова ситуація, що виникає, коли державі необхідно здійснити витрати на суму більшу,ніж можлива величина всіх її доходів.

9. Охарактеризуйте основні види товарообігу на товарній біржі та механізм її функціонування.Товарообіг- це подаж товарів масового споживання та надання платних торговельних послуг населенню для задоволення особистих потреб в обмін на його грошові доходи,або іншим підприємствам- для подальшої переробки чи продажу.Обсяг товарообігу є основним валовим показником діяльності торговельного п-ва і формує передумови для реалізації стратегічних цілей діяльності п-ва.Товарна біржа-це постійно діюча установа,де купівля продаж товарів здійснюється на основі становлених стандартів і взірців та відповідних документів,які регламентують номенклатуру,обсяг,ціни,строки і види поставок,на сучасних товарних біржах торгують стандартними контрактами на с/г продукцію ( зерно, цукор, бавовна, кава),метали(золото,срібло,алюміній),енергоносії( нафта,вугілля).Товарна біржа функціюнує так:зареєстрованими членами біржі,за участю угоди,є брокери і дилери.Той,хто хоче купити або продати товар через біржову угоду,мусить звернутися до брокера або дилера.Брокери виконують біржові операції за дорученням клієнта і за його кошик,дилери купують і продають за власні кошти.За виконання своїх ф-ій брокери одержують від клієнтів плату у вигляді комісійних,а тому зацікавлені у збільшенні к-сті угод.Дилери мають дохід від різниці між ціною продажу і ціною купівлі.Крім брокерів і дилерів,на біржі працюють маклери.Маклер– це службовець, який регулює порядок проведення торгів. Він має права укладання біржових угод.Якщо біржова угода, що зареєстрована за встановленим порядком і набула юридичної сили, порушена, то її учасники можуть звернутися до арбітражної комісії.Контрольні функції здійснює Рада ті її управляючий.

10. Охарактеризуйте основні елементи грошової системи. Поясніть природу кредитних грошей.

Грошова система – це форма організації грошового обігу, яка історично та законодавчо утворилася в кожній країні.

Елементи грошової системи:

1) грошова одиниця – міра грошей прийнята в країні за 1, її національна валюта

2) емісійна система - це установи, що здійснюють випуск грошей і визначають порядок емісій ( національні банки, федеральна резервна с-ма)

3) інститути грошової с-ми – це державні і недержавні установи, які регулюють грошовий обіг( банківська с-ма)

4) валютний паритет – це співвідношення з і ншими валютами

Кредитні гроші – це знаки вартості, які виникли на основі заміщення майнових зобов*язань приватних осіб і держави.

Сучасні гроші мають кредитно-паперову основу.

Види кредитних грошей:

1) вексель- це документ, в якому боржник підтверджує своє зобов*язання кредитирові певний термін сплатити вказану суму.

2) банкнота – це вексель емісійного банку. Всі гривні є банківськими білетами, які випускаються в обіг від імені МБУ і забезпечені всіма активами банку ( золото ВКВ)

3) чек - це письмове розпорядження власника поточного рахунку банку про виплату певній особі зазначеної в ньому суми грошей

4) депозитні гроші- це банківські рахунки, що існують безвиготівковій формі.

Історично першим видом кредитних грошей був вексель як перше боргове зобов'язання, яке дає право власнику право по закінченні терміну вимагати від боржника сплати зазначеної грошової суми. Вексель також міг передаватися іншій особі, таким чином він приймає деякі риси грошей, не виконуючи роль загального еквівалента. До кінця XIV століття виникла банкнота як різновид кредитних грошей. В умовах золотого монометалізму б. є ніщо інше, як вексель на банкіра. Емісія (випуск) б. спочатку здійснювався будь-яким банком, але поступово роль емітента бере на себе держава. У XVI-XVII століттях з'являються безготівкові розрахунки. З'являється і нова форма кредитних грошей - чек як письмовий наказ власника рахунку банку виплатити або перевести власникові чека певну суму грошей. Сьогодні на практиці товари ідеально прирівнюються не до золота, а до кредитно-паперових грошей, зв'язок яких з золотом розірвано, оскільки припинено їх вільний розмін на дорогоцінний метал. Кредитно-паперові гроші тепер виконують роль золота, виступаючи загальним еквівалентом. У той же час використання знаків вартості як грошей додає їм деякі товарні риси: вони купуються і продаються, обмінюються на товар, але гроші позбавлені головної властивості товару - власної вартості. Кредитно-паперові гроші виконують роль вимірника вартості. Золото, в свою чергу, залишилося загальноприйнятим матеріальним носієм вартості. Відрив грошей від золота - визнання того факту, що гроші є завжди є якась особлива річ. Відповідно ступеня розвитку суспільства носієм відносин між людьми на ринку товарів може бути золото чи паперовий документ, код на кредитній картці. Отже, з урахуванням усього вищевикладеного можна дати таке визначення грошей: це особливий товар або інший загальновизнаний матеріальний носій, що виконує роль загального еквівалента в процесі обміну товарів на ринку.