15. Основні положеннякейнсіанського та монетаристського підходів до грошової політики.

Сутність кейнсіанського підходу:

1. через кредитно-грошову політику держава здатна впливати на інвестиції і на експортні можливості економіки.

2. Головними засобами впливу є відсоткова вставка. Змінювати її рівень можна через зміну пропозиції грошей.

3. Якщо в країні існують недовикористані ресурси, то з метою стимулювання уряд мусить вдатися до політики « дешевих» грошей. Засобами цієї політики є:

А) викуповування у населення державних цінних паперів;

Б) зменшення норми обов*язкових банківських резервів, тобто збільшення коштів, що їх банки можуть надавати в позику;

В) зменшення залікової ставки, під яку центральний банк видає кредити комерційним. У результаті таких дій збільшується пропозиція грошей.

Логіка політики « дешевих» грошей:

Якшо в країні має місце інфляція, то уряд вдається до політики «дорогих» грошей. Засобами цієї політики є:

А) продаж державних цінних паперів банкам та населенню;

Б) збільшення норми обов*язкових резервів і відповідно- зменшення тих коштів, що їх банки можуть надавати у кредит;

В) збільшення залікової ставки відсотка; за таких умов кредитні установи змушені скоротити надання позичок.

Пропозиція грошей скорочується.

Політика «дешевих» і «дорогих» грошейздатна впливати на курс національної валюти, співвідношення експорту й імпорту.

Сутність Монетаристського підходу:

1) грошова пропозиція є найважливішим чинником, що визначає рівень виробництва, зайнятість, ціни.

2. Головна формула монетаристської теорії, із якої випливають подальші причинно-наслідкові зв*язки, - це: M*V= P*Y- пропозиція грошей; V- швидкість обертання грошей; Р- загальний рівень цін; Y- обсяг реального продукту, створеного в економіці. Відповідно, добуток M*V- загальні витрати покупців, а добуток P*Y – обсяг номінальногопродукту і водночас загальна виручка продавців.

3. Монетаристи стверджують, що V – швидкість обертання грошей – величина відносно стабільна. Тому саме к-сть грошей є тим чинником, який здійснює вирішальний вплив на P*Y – обсяг номінального продукту.

4. На відміну від кейнсіанців монетаристи вважають, що зміни грошової пропозиції впливають на весь сукупний попит, а не лише на інвестиції.

5. Логіка монетаристської грошової політики:

Монетаристи акцентували увагу на проблемі інфляції. Тому їх пропозиція змінювати грошову масу пропорційно зміні реального продукту спрямована на запобігання інфляції.

Якщо суспільство страждає від інфляції і пріоритетом державної політики стає стабільність цін, то монетаристська теорія регулювання є найдоцільнішою.

Отже, регулюючи економіку через зміну пропозиції грошей, уряд може досягти таких наслідків:

-зменшення ставки процента за кредитами і зростання інвестицій;

- зміни величини сукупного попиту і величини ВВП;

- збільшення ставки процента на капітал і зростання привабливості національної економіки для іноземних інвесторів;

- зміна курсу національної валюти з відповідною зміною експортних можливостей країни.

Грошова політика Української держави на початку 90-х років за своїм змістом не була ні кейнсіанською. Ні монетаристською. ЇЇ наслідками стали: 1) платіжна криза; 2) постійний дефіцит кредитних ресурсів; 3) неконтрольована грошова емісія.