Українські землі в др. Пол. XVI ст.

Шляхта

• Найвищий щабель посідала родова знать – шляхта.

• Князі → пани → середня шляхта → дрібна шляхта.

• У князівських володіннях діяло княже право з власними податками й судочинством, було своє військо.

• Дрібна шляхта – селяни або міщани, що виконували військові обов’язки.

Селяни

• Створення фільварків – багатогалузевих господарств із застосуванням на панській землі примусової праці залежних селян, на яких вироблялися товари для продажу.

• Для селян XVI ст. було періодом зростання панщини, повинностей та податків, що спричиняло обезземелення, поступового перетворення на додаток до фільварку, який можна було дарувати чи продавати.

Православне духовенство

• Найосвіченіша верства.

• Високий авторитет.

• Загроза через поширення католицизму

Регулярні грабіжницькі напади з Криму татар.

Причини

1. Розташування українських земель у зоні Великого кордону між європейським та азіатським світом.

2. Існування потужної Османської імперії.

3. Постійні спустошливі набіги татар. Вони брали населення в ясир.

Господарська діяльність козаків

• Створювали зимівники – запорізькі хутори, що скл. з 2-3 хат для людей та різних госп. Будівель – комор, клунь, стаєнь, хлівів, курників, льохів, бджоляників.

• Рибальство, полювання, бджільництво.

• Торгівля

• Тваринництво

• Сільське господарство

• Були козаки уходники ( займалися промислами) і козаки добичники ( нападали на татар та грабували їх)

1556 р. – заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої відомої Січі.

Утворення козацької держави – Запорізької Січі

• Столиця – Січ

• Відомо 8 запорізьких січей.

• Принцип найманої праці.

• Християнсько-православна демократична республіка.

• 38 куренів.

Політична організація козацтва

• Уся повнота влади – Січова (Військова) рада. Право голосу мав кожен запорожець. Відбувалися 2-3 рази на рік. Рада проводила внутрішню та зовнішню політику, укладала мир чи оголошувала війну, приймала чи надсилала посольства, чинила суд. На раді обирали козацький уряд – Кіш

• Козацька військова старшина – військове та адміністративне керівництво. До неї належали кошовий отаман, військовий суддя, військовий осавул, військовий писар і курінні отамани.

• Кошовому отаману належала вища військово-адміністративна та судова влада. Під час воєнних походів влада була необмежена. Кошовий відкривав Військову раду, головував на раді військової старшини, здійснював дипломатичні відносини з іншими державами, розподіляв воєнну здобич, прибутки від мита, узаконював поділ пасовищ, земель та угідь для полювання й рибальства. Затверджував судові вироки та обраних або призначених на посади козаків. Помічниками кошового були військовий писар, військовий суддя, військовий осавул. За відсутності кошового, його обов’язки виконував військовий суддя.

Козацькі клейноди

1. Корогва – прапор.

2. Булава – ознака влади кошового отамана.

3. Бунчук – атрибут влади.

4. Печатка – символ влади судді.

5. Каламар – символ влади військового писаря

6. Литаври – відзнака довбиша.

Військове мистецтво козаків

• Козацька стратегія мала яскравий наступальний характер. У бою козаки прагли оточити ворога, застосовували складний тактичний маневр охоплення противника з флангів і виходу йому в тил. Широко використовували резерв.

• Основний рід козацького війська – піхота. Завжди діяла власними силами, без підтримки кінноти

• Козаки піхотинці шикувались у три шеренги. Стріляла тільки перша лава, друга подавала, а третя заряджала рушниці.

• Галас – козацьке військо змішувалося з ворожим.

• Найоригінальнішим і найпопулярнішим серед козаків був бойовий порядок – табір. Він будувався з возів, скріплених ланцюгами у кілька рядів та влаштованих чотирикутником, півмісяцем або ж овалом. Наперед виводилися 3-4 гармати, з боків – по одній, позаду – дві. Військо перебувало всередині украплення. Наступаючи на ворога, піхота виходила назовні, але в разі небезпеки поверталася в захисне кільце.

• Козацька розвідка. Козацькі розвідувально-сторожові підрозділи розташовувалися в земляних або дерев’яних укріплених на кордонах українських земель. Для спостереження за місцевістю використовували давні кургани або насипали свої. Винаходом козацтва була система димової сигналізації.

• Козацька зброя. Віддавали перевагу легким гарматам. Для штурму козаки використовували різноманітні укриття, зокрема гуляй-городи – спеціальні пристрої з дерев’яних щитів на колесах або полозах з отворами ( амбразурами) для рушниць і гармат. Зброя – рушниця, спис і шабля.

• Козацький флот складався з легких, маневрених човнів – чайок. Чайки рухалися за допомогою або весел, або вітрил. Вони могли пришвартуватися до будь-якого берега.

Великий Луг – низинні береги Дніпра за порогами