Гетьманування Данила Апостола.

• 1 жовтня 1727 р. – Данила Апостола обрали гетьманом.

• Серпень 1728 р. – «Рішительні пункти», які мали форму указу:

1. Гетьман позбавлявся права вести переговори з іншими державами.

2. Дозволялося лише вирішувати прикордонні проблеми з Польщею і Кримом. Але під наглядом російського резидента.

3. На військові уряди мали обиратися особи зі старшини, які затверджувалися імператором. Нижчу старшину затверджував гетьман.

4. Вищою судовою інстанцією ставав Генеральний суд

5. Генеральний суд складався з трьох росія і трьох українців та очолювався гетьманом, але «головним суддею» вважався цар.

6. Скасовували заборону росіянам купувати землі в Україні, хоча й зазначали, що нові землевласники мусять коритися українській адміністрації.

Гетьманування Данила Апостола:

1. 1729 – 1731 рр. – генеральне слідство про маєтності, в державне користування було повернуто чимало земель.

2. Український купцям повернули право вивозити товари на західноєвропейські ринки.

3. Знову було налагоджено торговельні зв’язки з Кримом.

4. Уперше втановив точний бюджет державних видатків.

5. З-помі видатків виокремив ту частину, що мала використовуватися на утримання козацької адміністрації, найманого війська, артилерії.

6. Визначив способи наповнення державної скарбниці Гетьманщини.

7. Реформування судів: запровадження обов’язкових документів, зведення до одного збірника законів, що використовувалися в українському судочинстві.

8. Полкові суди поділялися: для справ важливих і кримінальних, і для справ дрібних.

9. Сотенні і сільські суди перетворилися на колегіальні.

10. Відновив право гетьмана призначати генеральну старшину і полковників.

11. Значно зменшив кількість росіян в українській адміністрації.

12. Було обмежено до шести кількість російських полків в Україні.

1734 р. – смерть Данила Апостола.

Правління гетьманського уряду (1734 – 1750)

1. Здійснював владу на Лівобережній Україні.

2. Складався з трьох українців і трьох росіян

3. Вся повнота влади належала Шаховському

4. Повинно було керуватися «Рішительними пунктами»

5. Мало діяти до обрання нового гетьмана.

6. Князь Шаховський отримав таємну інструкцію, у якій наказувалося дискредитувати гетьманів в очах населення

7. Свавільно нехтував правами усіх верств українського народу.

8. Брутальне втручання російських воєначальників в українське життя.

9. Погіршення економічного становища.

10. Загострення внутрішньої ситуації.

11. Імператриця Анна Іванівна запровадила таємну канцелярію – вона зобов’язувала населення доносити про «слово і діло», нібито спрямоване проти імператриці.

• 1735 р. – російський уряд скоротив реєстр козацького війська.

• Лівобережне козацтво було поділене на заможних – виборних козаків, та збіднілих – під помічників. Збіднілі козаки, які не могли самі себе забезпечувати під час походів, були вилучені з реєстру.

• 1735 – 1739 рр. – війна проти Туреччини. Українське населення утримувало російську армію, а козацькі полки брали безпосередню участь у походах.

• 1741 р. – імператором, внаслідок двірцевого перевороту, стала дочка Петра I Єлизавета. Її чоловіком був українець Олексій Розумовський.

• Вибори останнього українського гетьмана.

• Причини відновлення гетьманства: цього прагнула козацька старшина і українське суспільство. Економічно-стратегічний потенціал України прагли використати у майбутніх війнах проти Туреччини, а також у можливій війні проти Пруссії.

• 5 червня 1750 р. – гетьманом став Кирило Розумовський.