Поняття і терміни

Малоросійська колегія – орган державної структури Російської імперії, заснований для керування Гетьманщиною указом Петра I від 16 травня 1722 року.

Українські землі в др. Пол. XVIII ст.

Гетьманування Кирила Розумовського

5 червня 1750 р. – гетьманом став Кирило Розумовський.

В сер. липня 1751 р. – новообраний гетьман прибув до Глухова.

Діяльність Кирила Розумовського:

1. У жовтні 1751 р. під владу гетьмана було передано Запорізьку Січ і Київ.

2. Зносини з Лівобережною Україною знову покладалися на Колегію іноземних справ.

3. Без погодження з російським урядом призначав полковників і роздавав землі.

4. Регулярним стало скликання у Глухові Старшинської ради.

5. Обмежив сваволю російських чиновників.

6. Заборонялося заарештовувати українців, окрім карних злочинів.

1754 р. – з’явилася низка указів, які обмежували гетьманську владу. Розумовському було заборонено призначати полковників, а дозволено лише пропонувати кандидатів. Заборона самостійної зовнішньої політики. Особливому контролю підлягали фінансові справи Гетьманщини.

7. Завершив систематизацію українських законів.

8. Зміни в діяльності генерального суду.

9. Універсалами 1763 р. гетьман дозволяв полковим канцеляріям та прохачам-чолобитникам звертатися безпосередньо до Генерального суду. У такий спосіб із системи судочинства було виведено Генеральну канцелярію та значно зменшено кількість судових інструкцій.

10. Передбачалося створення нових судових установ.

11. На території кожного полку запроваджувалося по два земські та два підкоморські суди.

12. Створювався також городський суд.

13. Україну пропонувалося поділити на 20 судових повітів.

14. Наприкінці 1763 р. на Старшинській раді було схвалено 23 пункти, які лягли в основу чолобитної на ім’я імператриці з проханням закріпити гетьманство за родом Розумовських.

15. Полки перетворилися на регулярні

16. Козаків було вдягнено в уніформу.

17. Планував відкрити у Гетьманщині два університети. Перший – оновлена Києво-Могилянська академія, і другий – в Батурині.

1764 Р. Катерина II примусила Розумовського зректися булави. Це було остаточною ліквідацією гетьманства.

Діяльність II Малоросійської колегії.

• 17 листопада 1764 р. було створено II Малоросійську колегію. Президент - Петро Рум’янцев. Колегія складалася з 4 російських урядовців та 4 довірених представників старшин. До старшини Рум’янцев мав застосовувати політику кийка та пряника, «мати вовчі зуби та лисячий хвіст»

Діяльність Рум’янцева (1764 – 1786 – генерал-губернатор Лівобережжя):

1. 1765 – 1769 – перепис населення

2. Утворив пошту

3. Новий податок на утримання російського війська

4. Заборона козакам ставати селянами або міщанами

5. Заборона виборності козацької старшини

6. Козаків позбавлено суду

Ліквідація решток автономного устрою гетьманщини

• 1767 р. – імператриця зібрала в Москві комісію для створення проекту нового Уложення, збірника загальнодержавних законів. Григоріія Полетика скористався тим, що заявити про прагнення відновити гетьманство і повернути давні вольності. Імператриця назавжди відклала засідання комісії.

• 1781 р. – Катерина II скасувала полково-сотенний устрій на Лівобережжі. Натомість було Малоросійське генерал-губернаторство. Генерал-губернатор – Рум’янцев. Було 3 намісництва – Київське, Новгород-Сіверське і Чернігівське. Глухів утратив статус столиці. Кожне намісництво – 11 повітів. Українські адміністративні, судові та фінансові установи замінялися відповідними відгалуженнями імперської системи.

• 1783 р. – замість козацьких полків утворили 10 регулярних кавалерійських (карабінерських) полків російської армії. З ліквідацією українського війська, козаків перетворили на казенних селян, які не були кріпаками, а мали відбувати військову службу.

• 1783 – указ про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

• 1785 – зрівняння в правах козацької старшини з російськими дворянами.

Скасування козацького устрою на Слобожанщині.

• 1763 – 1764 рр. – Сумський, Охтирський, Харківський, острозький та Ізюмський полки реорганізували у регулярні гусарські.

• 1764 р. – полковник Ізюмського полку Краснокутський спробував підняти слобідську старшину на масовий протест, але з того нічого не вийшло.

• 1765 р. – скасування полково-сотенного устрою Слобожанщини. Натомість з’явилася Слобідсько-Українська губернія, яку у 1780 р. реформували у Харківське намісництвою