Берестейська унія

Сподівання православних на унію

1. Досягти єдності народу

2. Рівність у правах католицької та православних церков

3. Припинити переслідування православних

4. Вирішити проблему підпорядкування

5. Михайло Рогоза бачив в унії можливість позбутися братств

Думки католиків

Об’єднання церков вони тлумачили як навернення до католицизму

Петро Скарга «Про єдність церкви Божої», найкориснішим для Русі було б відкинути помилки греків та об’єднатися під осердям істинної віри

Прихильники унії

Іпатій Потій та Кирило Терлецький

Противники

Гедеон Балабан та Михайло Копистенський, Острозький, а також братства, монастирі, міщани, шляхта, селянство

Рік

1596 – Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.

Умови

• Підпорядковувалася папі римському

• Було визнано догмат про походження Святого Духа від отця й Сина

• Церковні обряди, свята. Таїнства, особливості храмового будівництва, іконопису, церковного співу залишалися православними,

• Мова богослужінь – церковнослов’янська

Розвиток мови

• Було дві літературні мови: книжна староукраїнська (= проста) та слов’яноруська мови.

• Переклади церковних текстів українською мовою: 1556 – 1561 – Пересопницьке Єванеліє; 60-ті рр.. 16 ст. – «Крехівський Апостол»; 1571 р. – Волинське Євангеліє.

Освіта

• Школи при церквах і монастирях діяли у Львові, Стрию, Рівному, Кременці, Заблудові, Володимирові-Волинському, на Житомирщині.

• Протестантські школи були в Гощі, Белзі, Львові, Берестечку, Хмільнику.

• Створювали свої школи та колегіуми й єзуїти.

• 1578 – в Острозі було створено «слов’яно-греко-латинську школу». Це була перша вища школа в Україні. Першим ректором Острозької академії був Герасим Смотрицький.

• Братські школи. 1586 р. – появилася перша братська школа. Головне призначення шкіл – надавати освіту й виховувати відданість давнім традиціям та батьківській вірі. Вивчалася церковнослов’янська, книжна українська мова, грецька та латина.

• 1615 – братська школа в Києві. Перший ректор – Йов Борецький

• 1631 – Лаврська школа, заснована Петром Могилою.

• 1632 – об’єднання братської з Лаврською школою = Київська колегія = Києво-Могилянська академія. Це вищий навчальний заклад. Курс навчання – 12 років.

Книгодрукування

• Кін. 15 ст. – перша українська друкарня у Кракові, Швайполь Фіоль

• 1574 р. – друкарня у Львові.

• 1615 – друкарня Києво-Печерської лаври. Заснував її Єлисей Плетенецький.

Розвиток книжної літератури

• Севастян Кленович (1550 – 1602) – поема «Роксоланія»

• Станіслав Оріховський-Роксолан – публіцист, письменник, оратор, «рутенський Демосфен», «Я – русин, гордий цим, і охоче говорю про це всім»

Полемічна література

• Це численні публіцистичні твори, що стосувалися церковно-релігійного життя й, зокрема, проблеми унії.

• Виникла внаслідок опублікування єзуїта Петра Скарги «Про єдність церкви Божої»

• 1587 – Герасим Смотрицький – «Ключ царства небесного»

• 1610 – «Тренос» Малетія Смотрицького

• Іван Вишенський – «Послання до єпископів»

Літописання

• 1670 – Густинський літопис. Це перший узагальнений твір української історії козацької доби.

Драматургія

• Шкільна драма, вертеп, інтермедія

Музика

• Др. пол. 16 ст – поліфонічний спів ( багатоголосий спів із нот без супроводу)

• У 16 – поч. 17 ст. – побутова пісня для триголосого ансамблю або хору – кант, а також сольна пісня з супроводом.

• Військова музика

Архітектура і містобудування

• Відбудовувалися старі міста і виникали нові – Жовква, Броди, Станіслав, Бережани, Тернопіль.

• Регулярна забудова. На основі чітко геометричної сітки розміщувалися основні елементи міста.

• Тогочасне міське кам’яне житло – кам’яниця.

• Зазнало впливу Відродження.

• Зразки ренесансного будівництва – будинок Корнякта, Чорна кам’яниця, Успенська церква, каплиця Трьох Святителів, вежа Корнякта, каплиця Боїмів та Капіанів

• Будівництво оборонних споруд. За тих часів в Україні не було «жодного містечка чи селища, не обведеного стіною і не забезпеченого принаймні ровом для охорони»

• Використовувалася баштова система укріплень

• Будувалися й дерев’яні укріплення.

• Винахід тих часів – бастіонні укріплення

• У 16 -17 ст. – було перебудовано Луцький замок, замок в Острозі, Кам’янець-Подільську фортецю

• У 17 ст. фортеці бастіонного типу – замки у Бродах та Бережанах

• Поєднання рис оборонної архітектури з палацовою – замки у Збаражі, Золочеві, Підгірцях

• Великі монастирі подекуди набирали вигляд справжніх фортець: Троїцький монастир у Межиріччі, Успенський Почаївський монастир, П’ятницька церква у Львові

Образотворче мистецтво

• Поява монументальної скульптури

• Поширений скульптурний портрет

• Розвивався іконопис. Іконам того часу притаманне відображення реального світу. Ікона Преображення із Ябленува та Воскресіння з Рави-Руської.

• Іконостаси ( П’ятницької церкви, Успенська церква у Львові)

• Ікони малювали Федір Сенькович та Микола Петрахнович.

• Портретний живопис.

• Книжкова мініатюра та гравюра.

• Мініатюри Пересопницького Євангеліє

• Високою майстерністю відзначаються гравюри в «Апостолі» та Острозькій Біблії

• Гравюри присвячені світський сюжетам є у «Віршах на жалосний погреб Петра Конашевича-Сагайдачного»

• Тогочасний гравер – Ілля. Він намалював гравюри до «Требника» Петра Могили та до «Києво-Печерського патерика» ( 1661)