Участь у Хотинській війні

Жмайло 1625

Вересень 1625 року – Станіслав Концепольський почав каральний похід проти козаків. Козацькі загони під проводом Жмайла завдали важких втрат полякам. Це було завершено укладанням Куруківської угоди ( від козаків підписував Дорошенко):

• Козацький реєстр 6 тис.

• Ті, хто не ввійшли до списку мусили повернутися до маєтків своїх власників

• 1 тис. козаків мала постійно перебувати на Запорожжі, щоб перешкоджати втечам селян

• Козаки мили не втручатися в релігійні справи, відмовитися від морських походів, не підтримувати зносини з іншими державами.

• Було створено 6 полків реєстровців: Білоцерківський, Канівський, Корсунський, Переяславський, Черкаський і Чигиринський.

• Військова влада над реєстровцями - гетьману, якого обирала загальновійськова рада та затверджував польський уряд.

• Верховне керівництво здійснював начальник коронного війська в Україні

Тарас Трясило 1630

Бер 1630 – Трясило рушив на Черкаси, потім до Корсуня. На його бік перейшло більшість реєстровців.

20 травня 1630 – «Тарасова ніч» - за одну ніч було знищено чимало офіцерів-шляхтичів – представників найвпливовіших польських родів.

29 травня 1630 – Переяславська угода. За нею:

• Козацький реєстр 8 тис.

• Козаки отримували право самі обирати собі гетьмана

Іван Сулима 1635

Лют. 1635 р. – сейм Речі Посполитої – «Про припинення козацького свавілля»

Лип. 1635 р. – за проектом Гійома де Боплана - фортеця Кодак, біля З. С., в якій би завжди перебувала польська залога.

На поч. сер. 1635 – козаки на чолі з Сулимою вирушили з Запорізької Січі, зруйнували фортецю і вернулися на Запорожжя

У листопаді 1635 р. – Івана Сулиму засудили до страти.

Павлюк, Острянин, Гуня – 1637 – 1638

• Уряд Речі Посполитої вирішив переглянути реєстр Війська Запорізького та вилучити з нього всіх неблагонадійних. Це стало приводом до нового повстання, що його очолив полковник реєстровців Павло Павлюк, сподвижник Івана Сулими.

• Перша битва з коронним військом закінчилася перемогою повстанців.

• Проте 6 грудня 1637 року під Кумейками польське військо оточило козаків. Павлюк із невеликим загоном пробився крізь вороже оточення і рушив до Чигирина (щоб поповнити запаси зброї). Керівництво табором - Дмитро Гуня.

• Поляки підпалили вози з порохом. Вибух спричинив сум’яття в лавах повстанців. Частина з них утекла, інші під керівництвом Дмитра Гуні знову укріпили табір і почали організовано відступати.

• 11 грудня 1637 року – Павлюка і чотирьох його соратників зрадницьки схопили, коли ті вийшли з табору на переговори.

• 1 березня 1638 року – «Ординація війська Запорізького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої»:

• «На вічні часи козаків позбавляли права обирати старшин»

• Заборонялося козацьке судочинство

• Реєстр – 6 тис.

• Без дозволу урядового комісара під загрозою смерті ніхто не мав права йти на Запоріжжя.

• Не дозволялося оселятися в містах, крім прикордонних – Черкас, Чигирина та Корсуня

• Два полки реєстровців, заступаючи один одного, мали постійно перебувати на Запоріжжя.

• Кін. бер. 1638 р. – кілька загонів запорожців (Яків Острянин, Дмитро Гуня, Карп Скидан) рушили на Київщину та Полтавщину. Дорогою приєднувалися селяни та міщани. Повстанці вирішили зупинитися під містечком Говтва.

• 1.05.1638 р. – бій з поляками. Перемога повстанців. Так під повстанцями опинилася вся Полтавщина. Проте облога Лубен виявилася невдалою.

• 31 травня – 10 червня 1638 року – Жовницька битва. Карпо Скидан потрапив у полон. Острянин із козацькою кіннотою виявився відрізаним від табору і вирішив, що битву програно, і з частиною козаків перейшов на порубіжні з Московською державою землі.

• Повстанці, які залишилися в таборі (20 тис.) обрали гетьманом Гуню і продовжували боротися. Близько двох місяців козаки билися з ворогом, проте становище погіршувалося. Не кращими були справи і в поляків. Командування обох сторін вирішило вдатися до переговорів. Незабаром козацька старшина пристала на умови, запропоновані польським урядом. В їх основу було покладено «Ординацію»