- •Українські землі в др. Пол. XVI ст.
- •Повстання 90-х років XVI ст.
- •Люблінська унія
- •Берестейська унія
- •Культура кін. XVI – поч. XVII
- •Поняття та терміни
- •Розвиток міст
- •Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні
- •Відновлення православної ієрархії
- •Греко-католицька церква
- •Участь у Хотинській війні
- •Козацькі повстання 1620 – 1630-х років
- •Поняття та терміни
- •Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.
- •Утворення українського козацької держави – Війська Запорозького
- •Поняття та терміни
- •Українські землі в 60 – 80-ті рр. XVII ст.
- •Московсько-українська війна.
- •Поділ Гетьманщини
- •Гетьманування Тетері на Правобережжі
- •Андрусівський договір
- •Військово-політичний союз Дорошенка з Туреччиною
- •Гетьманування Многогрішного (Лівобережжя).
- •Гетьманування Самойловича.
- •Правління Юрія Хмельницького
- •Чигиринські походи турецько-татарського війська
- •Занепад Правобережжя
- •Бахчисарайський мирний договір
- •Вічний мир
- •Кримський похід 1687 року
- •Запорізька Січ
- •Заснування слобідських міст
- •Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України та Лівобережної України
- •Влада на Лівобережжі та Слобожанщині
- •Соціальні стани
- •Підпорядкування Української православної церкви Московському патріархатові
- •Земельні відносини в Лівобережній Гетьманщині та Слобідській Україні
- •Особливості господарського та церковного життя
- •Поняття та терміни
- •Українські землі наприкінці XVII - першій половині XVIII ст. Гетьманування Мазепи
- •1708 – 1709 – Національно-визвольна акція Мазепи
- •Отже, за Конституцією було офіційно затверджено поділ влади на виконавчу, законодавчу і судову; виборність посад; створення представницького органу – Генеральної Ради; обмеження повноважень гетьмана.
- •Гетьманщина після Полтавської битви
- •Гетьманування Скоропадського (1708 – 1722)
- •Утворення Малоросійської колегії
- •Діяльність наказного гетьмана Павла Полуботка
- •18 Грудня 1724 р. – Павло Полуботок помер.
- •Гетьманування Данила Апостола.
- •Правління гетьманського уряду (1734 – 1750)
- •Культура
- •Поняття і терміни
- •Українські землі в др. Пол. XVIII ст.
- •1764 Р. Катерина II примусила Розумовського зректися булави. Це було остаточною ліквідацією гетьманства.
- •Ліквідація Запорозької Січі
- •1775 Р. – знищення Запорозької Січі. Останній отаман – Петро Калнишевський. Запорожці після ліквідації Січі
- •Правобережжя та західноукраїнські землі
- •Розгортання Гайдамаччини.
- •Опришківський рух
- •Поділи речі Посполитої
- •Культура др. Пол. XVIII ст.
- •Поняття і терміни
- •Костянтин-Василь Острозький
- •Дмитро Вишневецький
- •І ван Федоров
- •Смотрицький Герасим Данилович
- •Петро Конашевич Сагайдачний
- •Петро Могила
- •Б огдан Хмельницький
- •Іван Богун
- •Іван Виговський
- •Т етеря Павло
- •Д орошенко Петро Дорофійович
- •Брюховецький Іван Мартинович
- •Сірко Іван Дмитрович
- •Хмельни́цький ю́рій Богда́нович
- •Дем'ян Многогрішний
- •Самойлович Іван Самійлович
- •Іван Мазепа
- •Скоропадський Іван
- •П олуботок Павло Леонтійович
- •Данило Апостол
- •Орлик Пилип Степанович
- •П рокопович Феофан
- •Самійло Величко
- •Щирський Іван
- •Руткович Іван
- •Йов Кондзелевич
- •Семен Палій
- •Розумовський Кирило Григорович
- •Калнишевський Петро Іванович
- •Сковорода Григорій Савич
- •Григорович-Барський Іван Григорович
- •Споруди, щодо авторства яких є сумніви
- •Козелець
- •Золотоноша
- •Іван Георгій Пінзель
- •Ведель Артем Лук'янович
- •Б ерезовський Максим Созонтович
- •Хорові твори
- •Бортнянський Дмитро Степанович
Сковорода Григорій Савич
Г риго́рій Са́вич Сковорода́ (* 22 листопада (3 грудня) 1722, Чорнухи, Лубенський полк — † 29 жовтня (9 листопада) 1794, Іванівка, Харківщина) — український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог.
Народився в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку, що нині на Полтавщині, у небагатій козацькій родині.
Студіював в Києво-Могилянській академії.
Після трирічної мандрівки вернувся він в Україну, працював професором у Переяславі, в Харкові, приватно перекладав Плутарха, писав свої твори.
Під кінець 70-х років XVIII ст., після різних конфліктів із властями, Григорій Сковорода вибрав стиль життя мандрівку.
Відмовився від запрошення Катерини II переїхати в Петербург.
Помер 9-ого листопада 1794 року. На хресті над його могилою, на прохання самого Сковороди, написано: «Світ ловив мене,та не впіймав...».
Лише в 1798 р. вийшов друком його "Нарциз, або пізнай самого себе", та і то без його прізвища. В 1806 р. журнал «Сіонський Вєстник» видрукував ще деякі його твори. Потім у Москві в 1837—1839 рр. вийшли по осібно деякі його твори, і лише в 1861 р. видруковано першу, але зовсім неповну збірку його творів. Краща й більша збірка, але теж не повна, вийшла в 1896 р. в Харкові під редакцією проф.Д. Багалія. Тут видруковано 16 творів, причому з них 9 уперше! Крім того надруковано тут біографію Сковороди та деякі його вірші. Ще одне видання творів Гр. Сковороди вийшло в 1912 р. в Петербурзі під редакцією В. Бонч-Бруєвича. Але повного видання творів нашого філософа й досі нема, бо різні його рукописи знаходяться по різних архівах та бібліотеках.
Григорович-Барський Іван Григорович
Григоро́вич-Ба́рський Іва́н Григо́рович (*1713 — †10 вересня 1791) — видатний архітектор українського бароко.
Нащадок старовинного роду вихідців з міста Бар на Поділлі, син заможного крамаря й старости головної подільської церкви (Успенської).
Народився майбутній зодчий 1713 року, навчався у Києво-Могилянській академії
Спробував себе в архітектурному мистецтві вже у зрілі роки. До того він служив у магістраті.
Видатний зодчий хворів та був при смерті у травні 1785 року, але йому вдалося одужати і прожити ще шість років.
У 1787 році Київський магістрат надав архітектору підтвердження його шляхетного походження.
Іван Григорович-Барський помер 10 вересня 1791 року.
Творча спадщина
Київ
Міський водогін із фонтаном «Феліціан» (1748 — 1749).
Надбрамна церква із дзвіницею у Кирилівському монастирі (1760).
Покровська церква (1766).
Церква Миколи Набережного (1772 — 1785).
Будинок бурси (1760—1778).
Споруди, щодо авторства яких є сумніви
Будинок Рибальського.
Будинок шевського цеху
Козелець
Собор Різдва Богородиці
Золотоноша
Спасо-Преображенський собор Красногірського монастиря
Іван Георгій Пінзель
Іван Георгій Пінзель або Іоан Георг Пінзель, також Майстер Пінзель (†1761) - визначний український скульптор середини 18 століття, представник пізньогобароко і рококо. Зачинатель Львівської школи скульпторів.
В 1750-60-х рр. працював у Львові, Ходовичах (тепер Львівська область), Монастириську і Бучачі (обидва - Тернопільська область).
У травні 1751 року майстер Пінзель узяв шлюб із вдовою Маріанною Єлизаветою Кейтовою з родини Маєвських. Пінзель мав двох синів, Бернарда і Антона.
За документами в жовтні 1762 року Єлизавета Пінзелева втретє вийшла заміж за Беренсдорфа. Отже, Пінзель, ймовірно, помер до цієї дати.
Ескізи Пінзеля (боцетті)
Вдова Пінзеля вивезла з собою частину ескізів майстра. Невеличкі, 10-сантиметрові заввишки, вони робилися як ескізи до великих скульптур. Їх віднайдено в Мюнхені.
Твори Пінзеля
Кам'яні скульптури для стовпа з Богородицею і св. Яном Непомуком для Бучача (збереглися голови, 1750 р.)
Самсон роздирає пащу лева
16 кам'яних скульптур для параперу ратуші в місті Бучачі. Після пожежі 1865 р. вціліли шість
Св. Юрій (на парапеті собору св. Юра у Львові)
Св. покровителі родини Шептицьких Св. Леон та Св. Атанас на соборі Св. Юра у Львові
Св. Вікентій та Франциск Борджа
Скульптури козака і полоненого-невільника (відомі за документами)
Алегорія Звитяги
Скульптури для костелу Непорочного Зачаття Діви Марії в Городенці (врятовано п'ять)
Розп'яття для костелу Св. Мартина у Львові
Благовіщення
Вознесіння
Жертвоприношення Авраама
Богородиця зі сцени Розп'яття
Розп'яття (варіанти)
Цар Соломон